ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
07 листопада 2016 року письмове провадження № 826/24091/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу
за позовом Дочірнього підприємства фірма «Екотехніка - М»
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві
про визнання протиправним та скасування ППР
Дочірнє підприємство фірма «Екотехніка - М» (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.06.2015 № 0004961503.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечує, про що надав відповідні письмові заперечення, які наявні в матеріалах справи.
Сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Судом встановлено, що 21 травня 2015 року головним державним ревізором-інспектором відділу податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Рибальченко А.А. ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік Дочірнього підприємства фірма «Екотехніка - М», за результатами якої складено акт №2622/26-58-15-03-30-24363204 від 21.05.2015, висновками якого встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток,визначених п.57.1ст.57 Податкового кодексу України.
На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0004961503 від 16.06.2015, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 14518,40 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Хлібінвест» не погоджуючись з рішенням ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві, звернулось до суду з даним позовом.
Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами,
Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
В силу п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
З огляду на пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
При цьому відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно з п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Таким чином, камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених платником податків у податкових деклараціях (розрахунках), а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для встановлення дотримання строків сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання.
Водночас, своєчасність, достовірність та повнота сплати податків та зборів підлягає з'ясуванню під час проведення документальної перевірки, вимоги до проведення якої встановлені ст.78 та 79 Податкового кодексу України, зокрема, щодо повідомлення платника податків про дату початку та місце проведення перевірки.
З огляду на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, невиконання вимог п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків.
Зважаючи на те, що порушення Дочірнього підприємства фірма «Екотехніка - М» встановлено саме під час проведення камеральної перевірки, а не документальної, то відсутні правові наслідки такої перевірки, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вказаний висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п.110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Враховуючи наведене, виходячи з системного аналізу положень діючого законодавства оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві №0004961503 від 16.06.2015 є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 122,158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позовні вимоги Дочірнього підприємства фірма «Екотехніка - М» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 16.06.2015 № 0004961503.
3. Судові витрати в сумі 1378,00 грн присудити на користь Дочірнього підприємства фірма «Екотехніка - М» за рахунок Державного бюджету України.
4. Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.О. Арсірій