Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
м. Харків
03 листопада 2016 р. Справа № 820/4221/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Нуруллаєва І.С.
при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,
за участю представника позивача - Скупченка І.Ю.,
представника відповідача - Щербак Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування висновку, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, в якому з врахуванням уточнень просить суд скасувати висновок Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 29.06.2016 року №225/10/20-23-13-50.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що висновок Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 29.06.2016 року №225/10/20-23-13-50 прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин, з порушенням вимог діючого законодавства України, а отже підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити посилаючись на письмові заперечення, які надав до матеріалів справи.
Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює у Військово-медичному клінічному центрі північного регіону на посаді операційної сестри операційного відділення військової частини НОМЕР_1 та з листопада 2012 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку.
Командиром військової частини НОМЕР_1 13.04.2016 року прийнято наказ №76 «Про початок проведення перевірки передбаченої Законом України «Про очищення влади»»(а.с.26).
В ході здійснення перевірки контролюючим органом були направлено ряд запитів до Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, Державіаслужби, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті.
За результатами перевірки Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області прийнято висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» №226/10/20-23-13-50 від 29.06.2016 року(а.с.71).
Зокрема, у висновку зазначено, що згідно Інформаційної довідки з Держреєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Держреєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №60698048 від 06.06.2016 року за ОСОБА_1 зареєстровано:
- земельна ділянка, павільйон № НОМЕР_2 площею 0,0047 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, землі житлової та громадської забудови, на підставі договору оренди землі серія та номер :217 від 17.09.2004 року;
- торгівельний павільйон №6, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності серія та номер : НОМЕР_3 від 20.07.2010 року.
Проте, зазначена земельна ділянка та торгівельний павільйон №6 не відображені ОСОБА_1 у позиції 23 та 28 розділу ІІІ декларації.
Таким чином встановлено не достовірність відомостей, визначених п. 2 ч. 5 с. 5 Закону України «Про очищення влади» вказаних ОСОБА_1 у декларації.
Не погоджуючись з фактами викладених у висновку Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 29.06.2016 року №225/10/20-23-13-50 позивач звернулась до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд звертає увагу на те, що предметом спору в даній справі є саме скасування висновку Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 29.06.2016 року №225/10/20-23-13-50.
Згідно положень ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже суд розглядає позов в межах заявлених вимог.
Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначаються Законом України «Про очищення влади».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про очищення влади» очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_2 , підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.
Згідно п. 3 ст. 2 Закону України «Про очищення влади» заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо військових посадових осіб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації.
Слід вказати, що командиром ВЧ НОМЕР_1 наказом від 13.04.2016 року №76 наказано провести у військовій частині НОМЕР_1 перевірку передбачену Законом України «Про очищення влади» стосовно військових посадових осіб та працівників Збройних Сил України, які виконують організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарчі обов'язки, звільнення яких з посад належить до повноважень командира військової частини НОМЕР_1 з 04 травня 2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про очищення влади» особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (далі - заява).
З матеріалів справи судом встановлено, що 01.05.2016 року позивачем на ім'я командира ВЧ НОМЕР_1 було подано заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», якою позивач надала згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей(а.с.85).
На підставі заяви позивача та доданих до неї документів командиром ВЧ НОМЕР_1 направлено до Чугуївської ОДПІ ГУДФС у Харківській області запит на проведення перевірки №1011 від 04.05.2016 року(а.с.84).
Таким чином посилання позивача на те, що на неї не розповсюджується дія Закону України «Про очищення влади» є необґрунтованими.
Відповідно до ч. 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» перевірці підлягають: достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», зазначених особами у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (далі - декларація) визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України №1100 від 03.11.2014 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 р. за №1385/26162 (далі - Порядок), яким передбачено процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" (далі - відомості), зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1 - 11 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» (далі - Закон), у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація), за формою, встановленою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - перевірка).
Згідно з п. 3 зазначеного Порядку загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:
1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;
2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки (послужного списку) особи, стосовно якої проводиться перевірка;
3) проведення перевірки, що фактично полягає в:
аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;
порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;
порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;
4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;
5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;
6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.
Згідно з п. 4, 6 Порядку при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.
При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.
Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.
За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.
Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.
Відповідно до ч. 10 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка.
Суд зазначає, що позивача було викликано до Чугуївської ОДПІ ГУДФС у Харківській області для надання пояснень та документів щодо встановлених недостовірностей.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем 21.06.2016 року надані письмові пояснення на ім'я голови комісії з реорганізації Чугуївської ОДПІ ГУДФС у Харківській області(а.с.72).
Відповідно до наданих пояснень позивачем стосовно торгівельного павільйону №6, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площею 31,1 м. кв. позивачем вказано, що вона вперше заповнює декларацію про майно та доходи, тому ї правилами її заповнення не була ознайомлена.
Щодо встановленої недостовірності стосовно земельної ділянки площею 0,0047 га, що знаходить під торгівельним павільйоном №6 позивачем у поясненнях вказано, що земельна ділянка перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Чугуїв. Також зазначила, що листом від 15.07.2014 року до Чугуївської ОДПІ ГУДФС у Харківській області надавала інформацію про вказану вище земельну ділянку, тому на її думку додатково повідомляти контролюючий орган не має необхідності(а.с.78).
Суд звертає особливу увагу на те, що вказані вище пояснення позивача були враховані при складанні оскаржуваного висновку, про що безпосередньо відображено в описові частині висновку з посиланням на реквізити пояснень.
Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.
Суд зазначає, що органи Державної фіскальної служби України здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1-10 частини 1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади», за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. Тобто, чи все майно, набуте особою вказане у декларації; 2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
У висновку, який складається за результатами перевірки, орган Державної фіскальної служби України зобов'язаний зазначити чи була встановлена недостовірність або невідповідність по кожному із перелічених критеріїв, зокрема вказати чи все майно (майнові права), яке підлягає декларуванню, вказане особою у декларації та чи відповідає вартість цього майна отриманим із законних джерел доходам. При цьому, висновок про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) або невідповідність вартості майна (майнових прав) отриманим доходам, з урахуванням пояснень особи стосовно якої здійснюється перевірка, повинен бути обґрунтованим та зробленим на підставі документів, які достовірно підтверджують такі недостовірність або невідповідність.
Згідно ч. 10 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.
Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.
Відносно посилання позивача на порушення відповідачем 30-деного терміну, що передбачений п. 12 Порядку, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу на те, що предметом спору в даній справі є саме скасування висновку Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 29.06.2016 року №225/10/20-23-13-50.
Згідно положень ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного, у суду відсутні підстави вважати висновок Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 29.06.2016 року №225/10/20-23-13-50 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_1 незаконним та необґрунтованим.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст. ст. 69, 70, 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, покладений на суб'єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності свого рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності не звільняє позивача від обов'язку доказування своїх тверджень.
Отже, враховуючи вищевикладені обставини справи, з огляду на недоведеність та необґрунтованість позовних вимог позивача, суд дійшов до висновку, що в їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування висновку - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 08 листопада 2016 року.
Суддя Нуруллаєв І.С.