Справа № 185/6583/16-ц
Провадження № 2/185/3600/16
03 листопада 2016 року
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М. М.,
за участю cекретаря судового засідання Волошиної К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді у приміщені суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Куйбишевської районної ради в місті Донецьк про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -
У серпні 2016 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Куйбишевської районної ради в місті Донецьк про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту, що має юридичне значення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26 серпня 2014 року помер її батько - ОСОБА_2, якому на праві приватної власності належала квартира, розташована за адресою: м.Донецьк, Куйбишевський район, вул.Цимлянська. буд.23, кв.3. На момент смерті батька позивач проживала разом з нам, проте фактично була зареєстрована за іншою адресою, тому вважає що вона фактично прийняла спадщину. Після смерті батька, позивач, як спадкоємець за законом першої черги, звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру. Інші спадкоємці за законом першої черги відсутні, на момент відкриття спадщини позивач проживала разом зі спадкодавцем. Тому, згідно уточнених позовних вимог позивач просить встановити факт проживання її зі своїм батьком ОСОБА_2 з 2013 року та до моменту смерті останнього, а також визнати за нею право власності на квартиру в порядку спадкування за законом після померлого батька.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву у якій просить суд про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав.
З урахуванням положень ст. ст. 169, 224 ЦПК України та думки позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступні обставини.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26 серпня 2014 року помер ОСОБА_2, який позивачу доводився рідним батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження та про смерть /а.с.6,52/.
Згідно довідки №274153 КП "БТІ м.Донецька" від 27.01.2014 р., право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Представництвом фонду державного майна України м.Донецька /а.с.9/.
Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 001 серпня 2016 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно /а.с.7/.
Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на отримання спадщини.
Як вбачається зі спадкової справи, наданої на запит суду, після смерті ОСОБА_2 заведено спадкову справу на підставі заяви про прийняття спадщини за законом від доньки померлого - ОСОБА_2, поданої нотаріусу 01 серпня 2016 року.
Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки , що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
З копії паспорту позивача вбачається, що на момент смерті спадкодавця, вона не була разом з ним зареєстрована /а.с.4/.
Статтею 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Позивач протягом шести місяців після смерті ОСОБА_2 не заявляв про відмову від спадщини про що свідчить копія спадкової справи та пояснення позивача.
Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В абзаці першому пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» звернуто увагу судів на те, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини
В даному випадку встановлення факту постійного проживання позивача разом зі спадкодавцем на момент його смерті потрібно позивачу для реалізації спадкових прав, оскільки позивач в силу ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги.
Згідно довідки, виданої 01 вересня 2014 року КП "Керуюча компанія Куйбишевського району міста Донецька", ОСОБА_1, станом на 26.08.2014р. проживала разом з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2.
Також, на підтвердження факту проживання позивача зі спадкодавцем на момент його смерті, позивачем надано нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_3, яка зареєстрована у тому ж багатоквартирному будинку, де проживав спадкодавець. Так, ОСОБА_3 пояснила, що по-сусідству з нею, у квартирі АДРЕСА_3 проживав ОСОБА_2 зі своєю донькою ОСОБА_1, яка проживала з батьком починаючи з 2013 року та до моменту його смерті у 2014 році.
За таких обставин, з огляду на наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач відповідно до ст.10 ЦПК України довів за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 ЦПК України, обставини, того, що він постійно поживав разом зі своїм батьком ОСОБА_2 на момент його смерті.
Оскільки позивач є спадкоємцем першої черги, спадкодавцю належало спірне майно на праві приватної власності, інші спадкоємці першої черги відсутні, та позивач постійно проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.10,11,57,60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Куйбишевської районної ради в місті Донецьк про визнання права на спадщину за законом - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, разом з батьком ОСОБА_2 на момент його смерті 26 серпня 2014 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_2, померлого 26 серпня 2014 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку
Суддя ОСОБА_4