Справа № 815/5855/16
07 листопада 2016 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід повернути позивачеві.
З огляду на матеріали справи суд встановив, що в своїй позовній заяві позивач просить суд: визнати неправомірними дії Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області щодо невиконання (бездіяльність по виконанню) рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24.09.2013 року по справі № 2/1519/8454/11 про стягнення коштів з державного бюджету України у розмірі 7554,59 гривень на користь ОСОБА_1; зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області негайно направити в Державну казначейську службу України необхідні документи для виконання нею рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24.09.2013 року по справі № 2/1519/8454/11; зобов'язати Державну казначейську службу України здійснити дії щодо виконання виконавчого листа № 2/1519/8454/11, виданого 26.02.2014 року Малиновським районним судом м. Одеси на примусове виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24.09.2013 року по справі № 2/1519/8454/11, а саме: здійснити безспірне списання коштів у розмірі 7554,59 гривень з Державного бюджету України на 2016 рік на користь ОСОБА_1 на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24.09.2013року по справі № 2/1519/8454/11; зобов'язати Державну казначейську службу України нарахувати та виплатити стягувачу ОСОБА_1 компенсацію за порушення строку виконання судового рішення за весь час прострочки у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи з 24.09.2013 року і до повного розрахунку з позивачем відповідно до ст.5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; зобов'язати Державну казначейську службу України виплатити стягувачу ОСОБА_1 кошти у розмірі 6674,56 гривень за знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України; зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Державну казначейську службу України подати до суду звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті.
В своєму адміністративному позові позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 23.07.2014 року по справі № 2/1519/8454/11 змінено спосіб и порядок виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24.09.2013 року на підставі виконавчого листа № 2/1519/8454/11, виданого 26.02.2014 року Малиновським районним судом м. Одеси, шляхом стягнення з Департаменту соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 суми коштів у розмірі 7554,59 гривень. Всі необхідні документи по вищевказаній судовій справі для отримання коштів згідно з рішенням суду були надані у Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області. Термін, встановлений законом України, для виконання рішення суду (три місяці), яке набрало законної сили, закінчився. Однак дій, спрямованих на виконання виконавчого листа та перерахування на користь стягувана ОСОБА_1 коштів у сумі 7554,59 грн., відповідачем не здійснено. Відтак, зволікаючи у виконанні дій з перерахування коштів стягувану, відповідач вчинив бездіяльність та як суб'єкт владних повноважень, який зобов'язаний неухильно виконувати покладені на нього обов'язки у спосіб та на підставі, що визначені Законом, належних дій не вчинив.
Так, суд встановив, що 24.09.2013 року Малиновський районний суд м. Одеси прийняв рішення у справі № 2/1519/8454/11, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації про визнання права власності та зобов'язання сплатити кошти задовольнив частково, зобов'язав Департамент соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації провести ОСОБА_1 виплату грошової компенсації в розмірі 7554,59 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
23.07.2014 року Малиновський районний суд м. Одеси у справі № 2/1519/8454/11 ухвалив задовольнити заяву відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації про визнання права власності та зобов'язання сплатити кошти задовольнити, змінити спосіб і порядок виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24.09.2013 року на підставі виконавчого листа № 2/1519/8454/11, виданого 26.02.2014 року Малиновським районним судом м. Одеси, шляхом стягнення з Департаменту соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 суми коштів у розмірі 7554,59 грн.
При цьому, з огляду на зміст рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24.09.2013 року у справі № 2/1519/8454/11 суд встановив, що ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до Головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації, яке було перейменоване в Департамент соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації про визнання права власності на автомобіль та зобов'язання відповідача провести виплату грошової компенсації, в якому вказував, що відповідач йому, як інваліду 2-ї групи, передав для користування автомобіль марки Тоyота Matrix, 2008 року випуску, № шасі (кузова НОМЕР_1), який надійшов на його ім'я із-за кордону в якості гуманітарної допомоги.
Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999, визначає механізм забезпечення легковими автомобілями, зазначеними в абзаці шостому статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» інвалідів, зокрема дітей-інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах, є громадянами України і місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавством порядку.
Статтею 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що інвалідам і дітям-інвалідам надаються безоплатно або на пільгових умовах послуги з соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо) на підставі індивідуальної програми реабілітації, автомобілі - за наявності відповідного медичного висновку.
Відповідно до п.22 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: позачергове безоплатне забезпечення автомобілем (за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем) на термін експлуатації до десяти років (з наступною заміною на новий), виплата компенсації на бензин (пальне), ремонт, технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інваліди війни з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни та війни з Японією, за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем, безоплатно забезпечуються автомобілем першочергово із числа позачерговиків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ст.1 Закону України «Про соціальні послуги» соціальними послугами є комплекс заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв'язання їхніх життєвих проблем.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вказана справа розглядалася Малиновським районним судом м. Одеси на підставі п.4 ч.1 ст.18 КАС України.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
При цьому, відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Відповідно до п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Тобто, в даному випадку заявлені позовні вимоги позивача до відповідачів здійснено як до органів, на які покладається функція виконання рішення суду, яке прийняте згідно з п.4 ч.1 ст.18 КАС України.
Відповідно до ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З урахуванням зазначеного, вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України заявлено як до державних виконавців щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд вважає, що даний спір належить до розгляду Малиновським районним судом м. Одеси як адміністративним судом відповідно до вимог діючого законодавства.
Відповідно до п.6 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
За таких обставин, з урахуванням ст.108 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення слід повернути позивачеві.
Керуючись ст.ст.9, 18, 107, 108, 160, 165 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення повернути позивачеві.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.185, 186 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.254 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко