Єдиний унікальний номер справи 185/7465/15-к
03 листопада 2016 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Павлоград заяву обвинуваченої ОСОБА_4 про відвід судді, -
30.09.2016 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява обвинуваченої ОСОБА_4 про відвід головуючому судді ОСОБА_5 , в провадженні якого перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205 КК України. В обґрунтування заявлених вимог обвинувачена ОСОБА_4 зазначає, що 05.05.2015 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_5 постановив обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_6 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, який є доказом за кримінальним провадженням за її обвинуваченням. У зв'язку з чим у неї є сумніви щодо неупередженості судді ОСОБА_5 при розгляді кримінального провадження з її обвинуваченням. Окрім того, ч.2 ст. 76 КК України не допускає повторної участі судді у кримінальному провадженні.
31.10.2016 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області, розглядаючи кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205 КК України, та отримавши заяву про відвід судді, постановив ухвалу, якою передав подану заяву про відвід та матеріли кримінального провадження до канцелярії суду для визначення іншого судді для розгляду заяви про відвід судді у відповідності вимог ст. 81 КПК України.
02.11.2016 року заява обвинуваченої ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 в порядку ст. 35 КПК України була передана в провадження судді ОСОБА_1 .
В судове засідання з'явились прокурор, обвинувачена ОСОБА_4 .
Обвинувачена ОСОБА_4 в обґрунтування вимог посилається на те, що при ухвалені 05.05.2015 року вироку стосовно ОСОБА_6 за ст. 205 ч.2 КК України суддя ОСОБА_5 не досліджував усі докази за кримінальним провадженням, а прийняв рішення на підставі визнавальних показів засудженої ОСОБА_6 , яка викриваючи себе, вказує, що інкримінований їй злочин, вона вчиняла разом з нею, та ухвалив обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_6 , який в якості доказу використовується стороною обвинувачення в кримінальному провадженні за її обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст. 205 КК України. Тому вона вважає, що суддя ОСОБА_5 , прийнявши остаточне рішення та постановивши обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_6 , яка проходить свідком за кримінальним провадженням за її обвинуваченням, вже не може приймати участь при розгляді кримінального провадження за її обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст. 205 КК України. Під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 не ставилось питання про її притягнення до кримінальної відповідальності, за вказаним кримінальним провадженням суд навіть її не допитував як свідка.
Прокурор щодо поданої заяви ОСОБА_4 про відвід судді зазначив, що викладені в заяві підстави є обставинами у відповідності вимог п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, які викликають певні сумніви в неупередженості судді ОСОБА_5 . Ухвалений за його участі в якості судді обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_6 за ст. 205 ч.2 КК України, яка в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205 КК України, має статус свідка, є обґрунтованою підставою сумніватись в неупередженості судді. За кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбаченого ч.3 ст.27 ч.2 ст. 205 КК України, суддя ОСОБА_5 не приймав участі в якості слідчого судді та не приймав участі при первинному розгляді цього провадження, тому посилання обвинуваченої на ч.1 ст. 76 КПК України є необґрунтованим. Заява обвинуваченої ОСОБА_4 , на його думку, підлягає задоволенню на підставі п.4 ч.1 ст. 75 КПК України.
Вивчивши заяву про відвід судді, вислухавши пояснення прокурора, обвинуваченої, суд встановив наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України відвід може бути заявлений слідчому судді, судді або присяжному у кримінальному провадженні.
Крім того, законодавець висуває певні вимоги для подачі заяви про відвід, дотримання яких є необхідними, та гарантує усунення можливого зловживання права на відвід (ч. 5 ст. 80 КПК України), а саме: відвід повинен бути вмотивованим.
Пункт 4 частини 1 статті 75 КПК України передбачає, що за наявності певних обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді, судді останній не може брати участь у кримінальному провадженні.
В частині 1 статті 76 КПК України закріплено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 обвинувачена ОСОБА_4 зазначає, що вказаний суддя приймав участь при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, та Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_5 ухвалив обвинувальний вирок 05.05.2015 року стосовно вказаної особи. Отже, на думку обвинуваченої, суддя ОСОБА_5 вже приймав участь раніше при розгляді кримінального провадження та постановив обвинувальний вирок, який є доказом за кримінальним провадженням за її обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205 КК України.
При розгляді питання заявленого відводу суддя вирішує питання наявності або відсутності обставин, які виключають участь судді ОСОБА_5 при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та які свідчать про його упередженість, і не вдається в питання відповідності прийнятих процесуальних рішень вимогам матеріального та процесуального законодавства.
Відповідно до наданих копії вироків та ухвал апеляційної інстанції, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_7 ухвалив 18.03.2016 року обвинувальний вирок стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.3 ст. 27 ч.2 ст.205 КК України. Після скасування 18.08.2016 року зазначеного вироку в апеляційній інстанції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205 КК України надійшло до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
05.05.2015 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_5 ухвалив обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_6 за ч.2 ст. 205 КК України.
Будь-яких рішень суддя ОСОБА_5 під час проведення досудового розслідування за кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.3 ст. 27 ч.2 ст.205 КК України, - не приймав, не брав участь суддя ОСОБА_5 у цьому ж провадженні при первинному розгляді в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.
Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування обвинуваченій ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст. 205 КК України, лише 30.06.2015 року, через місяць після ухвалення вироку стосовно ОСОБА_6 , тобто процесуальний статус «підозрювана» ОСОБА_4 отримала вже після ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_6 .
Прийняте рішення суддею ОСОБА_5 за результатами розгляду іншого кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , в рамках якого ОСОБА_4 не притягувалась до кримінальної відповідальності за інкриміновані в наступний час злочини, не є обставиною, яка не допускає участі вказаного судді в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205 КК України, у відповідності вимог ст. 76 КПК України.
Посилання обвинуваченої ОСОБА_4 та прокурора на те, що обвинувальний вирок за ст. 205 ч.2 КК України стосовно ОСОБА_6 , ухвалений за участі судді ОСОБА_5 , є доказом за кримінальним провадженням, є необґрунтованими оскільки у відповідності вимог ст.84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
ОСОБА_6 згідно доданого реєстру матеріалів досудового розслідування до обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205 КК України, навіть не допитана в якості свідка.
Жодна з вказаних обставин обвинуваченою ОСОБА_4 не передбачає недопустимість участі судді ОСОБА_5 при розгляді кримінального провадження за її обвинуваченням, будь-яких доказів упередженості судді ОСОБА_5 або його зацікавленості суду під час розгляду кримінального провадження обвинуваченою не надано, заявлений відвід судді ґрунтується на особистій думці обвинуваченої та її ставленні до цієї процесуальної особи.
Стаття 75 КПК України передбачає вичерпний перелік недопустимості участі судді в кримінальному провадженні. Стаття 76 КПК України передбачає вичерпний перелік обставин недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні.
При вирішенні питання про відвід, суд не знаходить наявність у кримінальному провадженні належним чином підтверджених обставин, передбачених ст. 75 чи ст. 76 КПК України, які б виключали участь судді ОСОБА_5 при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205 КК України.
За таких обставин немає підстав для задоволення заяви обвинуваченої ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 75-81 КПК України, суд, -
В задоволенні заяви обвинуваченої ОСОБА_4 про відвід судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205 КК України - відмовити.
Ухвала проголошена та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1