11.5
Іменем України
02 листопада 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/931/16
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ковальової Т.І.,
при секретарі судового засідання - Дюкаревій М. І.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Безволенко А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанов, -
11 серпня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанов.
23 серпня 2016 року до суду надійшов уточнений адміністративний позов в обґрунтування якого зазначено, що 02 квітня 2014 року відповідачем на підставі виконавчого листа від 27 березня 2014 року № 812/8461/13-а, виданого Луганським окружним адміністративним судом, було відкрите виконавче провадження про стягнення з позивача податкового боргу на користь ДПІ у м. Лисичанську ГУ Міндоходів України у Луганській області у розмірі 326 866 грн. 44 коп.
Підставою виникнення податкового боргу стало донарахування та несплата позивачем податкових зобов'язань, нарахованих на підставі податкових повідомлень - рішень № 0000181702, № 000021702, № 0000221702.
23 липня 2015 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000181702, № 000021702, № 0000221702, який своєю постановою від 22 жовтня 2015 року у справі № 812/726/15 задовольнив позовні вимоги у повному обсязі, визнавав протиправними та скасував вищенаведені податкові повідомлення - рішення.
26 травня 2016 року відповідачу надана довідка ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС України від 25.05.2016 року № 1832/12-09-17 в якій зазначено, що у позивача відсутня заборгованість зі сплати податків та зборів.
30 травня 2016 року відповідачем на адресу ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС України був надісланий запит щодо наявності у позивача податкового боргу.
29 червня 2016 року Донецький апеляційний адміністративний суд залишив постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС України - без задоволення.
Своєю заявою, ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС України у Луганській області від 04.07.2016 року № 5798/12-09-10, повідомила відповідача, що станом на 01.07.2016 року податковий борг за виконавчим листом Луганського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року № 812/8461/13-а відсутній.
27 липня 2016 року відповідачем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Пунктом 2 резолютивної частини постанови відповідач передбачив виведення в окреме виконавче провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
29 липня 2016 року відповідач виніс постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 32 686 грн. 64 коп.
Позивач вважає, що оскільки Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року у справі № 812/726/15, залишеною без змін ухвалою Донецький апеляційний адміністративний суд від 29.06.2016 року, податкові повідомлення - рішення № 0000181702, № 000021702, № 0000221702, які стали підставою виникнення податкового боргу, визнані протиправними та скасовані, то у відповідача відсутні правові підстави для здійснення заходів примусового виконання рішення, в межах цього виконавчого провадження.
Підтвердженням відсутності правових підстав для здійснення заходів примусового виконання рішень стало повернення виконавчого листа ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС України у Луганській області за письмовою заявою.
За таких підстав позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27 липня 2016 року в частині виведення в окреме провадження для подальшого виконання постанови про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій та визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження від 29 липня 2016 року (РНВП 51815403) про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 32 686 грн. 64 коп.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що 27.05.2016 року боржник звернувся до Лисичанського міського ВДВС з заявою про закінчення виконавчого провадження та надав довідку ДПІ м. Лисичанська про те, що станом на 24.05.2016 відповідач не має заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів.
30.05.2016 державним виконавцем зроблено запит до ДПІ м. Лисичанська з вимогою надати інформацію щодо погашення заборгованості згідно виконавчого листа, а саме: дата та сума погашення.
Згідно відповіді ДПІ м. Лисичанська від 30.06.2016 встановлено, що на підставі постанови Луганського окружного адміністративного суду № 812/726/15 від 22.10.2015 донарахуванні суми по акту перевірки від 09.01.2013 № 5/1702/НОМЕР_3 на загальну суму 326 866,44 грн., були скасовані.
Згідно відповіді ДПІ м. Лисичанська від 04.07.2016 встановлено, що станом на 01.07.2016 заборгованість по виконавчому листу Луганського окружного адміністративного суду № 812/8461/13-а від 27.03.2014, відсутня, тому ДПІ у м. Лисичанську просить вжити відповідних заходів, що встановлені Законом України "Про виконавче провадження".
Законом України "Про виконавче провадження" ст. 47-50 передбачені випадки та наслідки завершення виконавчого провадження, зокрема ст. 49 п. 4 передбачає закінчення виконавчого провадження у разі скасування рішення суду на підставі якого видано виконавчий документ.
Станом на 27.07.2016 у державного виконавця була відсутня інформація про скасування рішення суду на підставі якого видано виконавчий лист № 812/8461/13-а від 27.03.2014 Луганським окружним адміністративним судом. Отже, у державного виконавця були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 4 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".
П. 8 ст. 49 передбачає закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання рішення, але згідно довідки ДПІ м. Лисичанська, рішення суду не було виконано, борг не сплачено. Отже, у державного виконавця не було підстав закінчити виконавче провадження по ст. 49 п. 8 Закону України "Про виконавче провадження".
27.07.2016 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.1 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" - згідно письмової заяви стягувача від 04.07.2016 року.
Ст. 28 п. 1, 7 передбачає, що у разі невиконання боржником рішення суду в добровільний строк, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувана.
Постанови про стягнення виконавчого збору, згідно ч.6 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" та витрат на проведення виконавчих дій, було виведено в окреме виконавче провадження.
Враховуючи викладене, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 квітня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лисичанського управління юстиції Проценко Ганною Борисівною, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №812/8461/13-а, виданого 27.03.2014 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення з ОСОБА_3 податкового боргу у сумі 326 866,44 грн, ВП №42782108 (а. с. 78). Дану постанову ОСОБА_3 отримав 10.04.2014 (а. с. 78).
ВДВС Лисичанського МУЮ направлені запити до державних установ щодо надання інформації відносно ОСОБА_3 (а. с. 79-81).
09.04.2014 головним державним виконавцем Забіяка А. В. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32 686 грн. 64 коп. оскільки боржник у наданий строк виконавчий лист не виконав (а. с. 89).
09.04.2014 головним державним виконавцем Забіяка А. В. винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 31,72 грн (а. с. 90).
27 травня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Лисичанського управління юстиції ГТУЮ у Луганській області з заявою, в якій зазначив, що згідно довідки ДПІ у м. Лисичанську від 25.05.2016 не має заборгованості зі сплати податків, зборів та платежів та просив закрити виконавче провадження (а. с. 92, 93).
30.05.2016 Лисичанським міським ВДВС ГТУЮ у Луганській області було направлено запит від 30.05.2016 №3729 до ДПІ у м. Лисичанську щодо надання інформації стосовно погашення заборгованості згідно виконавчого документа про стягнення з ФОП ОСОБА_3 326 866,44 грн (а. с. 95).
Державною податковою інспекцією у м. Лисичанську на запит Лисичанського міського ГТУЮ у Луганській області №3729 від 30.05.2016 направлено лист від 30.06.2016 №5609/12-09-17, в якому зазначено, що на підставі постанови Луганського окружного адміністративного суду №812/726/15 від 22.10.2015 донарахуванні суми по акту перевірки від 09.01.2013 №5/1702/НОМЕР_3 по ФОП ОСОБА_3 скасовані на загальну суму 326 866,44 грн (а. с. 96).
07.07.2016 до ВДВС Лисичанського МУЮ надійшла заява Державної податкової інспекції у м. Лисичанську від 04.07.2016 №5798/12-09-10, в якій зазначено, що станом на 01.07.2016 відсутній податковий борг по виконавчому документу №812/8461/13-а та просили вжити відповідні дії, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження» (а. с. 94).
27.07.2016 старшим державним виконавцем Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції, ОСОБА_5 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві згідно письмової заяви стягувача та виведено в окреме виконавче провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій (а. с. 100).
29 липня 2016 року старшим державним виконавцем Золотих Є. О. органу Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №812/8461/13-а, виданої 27.03.2014 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 32 686,64 грн, ВП №51815403 (а. с. 73).
29 липня 2016 року старшим державним виконавцем Золотих Є. О. органу Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №812/8461/13-а, виданої 27.03.2014 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення з ОСОБА_3 витрат у розмірі 31,72 грн, ВП №51815454 (а. с. 74).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV, у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 606-XIV).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону № 606-XIV, стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Згідно ч. 1 ст. 25 Закону № 606-XIV, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 606-XIV, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно ч. 3 ст. 27 Закону № 606-XIV, у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Змістовний аналіз вищезазначених норм закону дає підстави для висновку, що строк, визначений державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, є тим строком, протягом якого боржник добровільно може виконати рішення і в цьому разі виконавчий збір та інші витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій з боржника не стягуються.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2014 боржнику надано семиденний строк для її добровільного виконання.
Так, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення , що встановлено ч.1 ст. 27 Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 606-XIV, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону № 606-XIV, заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
З урахуванням вищезазначених норм, судом встановлено правомірність винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 09.04.2014, оскільки позивач не виконав рішення у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, у зв'язку з чим державним виконавцем на наступний день після закінчення відповідних строків розпочато примусове виконання рішення та вчинені заходи щодо примусового виконання рішення.
Згідно ч. 1 ст. 31 Закону № 606-XIV, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України Закону № 606-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.
Відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону № 606-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
З системного аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що чинним законодавством України передбачений окремий порядок відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору з боржника як окремого виконавчого документу. При цьому, підставою для виділення постанови про стягнення виконавчого збору, в разі його несплати боржником, в окреме провадження та відкриття провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору з боржника є в тому числі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47 Закону.
Позивачем виконавчий збір в розмірі 32 686,64 грн. сплачено не було. Постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена на підставі п.1 ч.1 ст.47 Закону № 606-XIV.
Посилання позивача на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року у справі №812/726/15, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016, відповідно до якої податкові повідомлення - рішення №0000181702, №000021702, №0000221702, які стали підставою виникнення податкового боргу, визнані протиправними та скасовані, у відповідача відсутні правові підстави для здійснення заходів примусового виконання рішення відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", суд не приймає до уваги з огляду на наступне.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу у розмірі 326 866,44 грн задоволено повністю.
Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (і.к. НОМЕР_3, адреса: 93105, АДРЕСА_1) податковий борг у загальному розмірі 326 866,44 грн (триста двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят шість гривень 44 копійки) (а. с. 102-104).
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року у справі №812/8461/13-а залишено без змін (а. с. 105-106).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року, відмовлено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.02.2014 (а. с. 107).
Виконавчий лист видано на виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року по справі №812/8461/13-а, на підставі якого винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_3 податковий борг у розмірі 326 866,44 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2013 №0000181702, №0000211702 задоволено повністю (а. с. 108-111).
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року, постанова Луганського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року у справі № 812/726/15 залишена без змін (а .с. 11-18).
Відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові.
Дана норма застосовується лише у випадку скасування рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що частина 6 статті 28 Закону України в даному випадку не застосовується, оскільки постанова Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року на виконання якої було видано виконавчий лист №812/8461/13-а на теперішній час не скасована.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.07.2016 (ВП № 42782108) та постанова про відкриття виконавчого провадження від 29.07.2016 щодо примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32 686,64 (ВП № 51815403) відповідачем винесені правомірно, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку із відмовою в задоволені позовних вимог, з урахуванням ст. 94 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанов відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 07 листопада 2016 року.
Суддя Т.І. Ковальова