02 листопада 2016 року Справа № 803/1484/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Сургент Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення від 26 серпня 2016 року № 00000179-40 про застосування фінансових санкцій,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - підприємець ОСОБА_3, позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 26 серпня 2016 року № 00000179-40 про застосування фінансових санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.
За результатами фактичної перевірки підприємця ОСОБА_3 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами контролюючим органом виявлено порушення, зокрема, статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (далі - Закон № 481/95-ВР) та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 (далі - Положення № 1251), а саме: в складському приміщенні магазину було виявлено зберігання тютюнових виробів маркованих марками акцизного податку з ознаками підробки та алкогольних напоїв без марок акцизного податку.
У зв'язку із виявленим порушенням ГУ ДФС у Волинській області 26 серпня 2016 року прийнято рішення № 00000179-40, яким до підприємця ОСОБА_3 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 34 000,00 грн. згідно із абзацом п'ятнадцятим частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР.
Вказане рішення позивач просила визнати протиправним та скасувати, з підстав, що контрольну закупку тютюнових виробів та алкогольних напоїв, на підтвердження факту їх реалізації, працівники ГУ ДФС у Волинській області не здійснювали. Разом з тим, алкогольні напої та тютюнові вироби знаходились в підсобному приміщенні магазину (котельні) та належали чоловіку позивача ОСОБА_4 для його особистого використання. Позивач відповідно до договору оренди від 20 лютого 2014 року, орендує лише частину приміщення (10 м. кв.) для здійснення торгової діяльності в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», де і знаходяться її товари, решта товарів належить підприємцю ОСОБА_4
Також зазначає, що відповідальність суб'єкта господарювання за зберігання тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку та алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановлено го зразка настає лише у випадку, коли такий суб'єкт зберігав їх з метою використання, а саме у зв'язку із здійсненням господарської діяльності та подальшої реалізації, чого в даному випадку не було.
У зв'язку із наведеним позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та просила його скасувати.
Також, 02 листопада 2016 року позивач подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила визнати протиправними дії працівників Головного управління ДФС у Волинській області щодо проведення фактичної перевірки 29 лютого 2016 року.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Волинській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій працівників Головного управління ДФС у Волинській області щодо проведення фактичної перевірки 29 лютого 2016 року залишено без розгляду.
Представник відповідача у поданому суду письмовому запереченні від 18 жовтня 2016 року № 103/9/03-20-40-01-50 позовних вимог не визнала, посилаючись на те, що проведеною перевіркою магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює торгівельну діяльність позивач, було встановлено порушення позивачем вимог статті 11 Закону № 481/95-ВР та Положення № 1251 - зберігання тютюнових виробів маркованих марками акцизного податку з ознаками підробки та алкогольних напоїв без марок акцизного податку.
Відповідно до абзацу 4 пункту 23 Порядку № 1251 ОСОБА_3 не мала права зберігати алкогольні напої та тютюнові вироби без марок акцизного податку та з підробленими марками акцизного податку відповідно у торгівельному приміщенні, навіть якщо вони не були її власністю.
Також вважає неправдивими твердження позивача про те, що вона орендує площу в магазині лише 10 м.кв., оскільки в заяві на отримання ліцензії ОСОБА_3 зазначила торгову площу - 322,3 м.кв.
Вважає, що прийняте рішення відповідає вимогам чинного законодавства, тобто, є правомірним, а тому просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечила з підстав, викладених у письмовому запереченні, просила у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Судом встановлено, що 19 лютого 2003 року ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 (а.с. 15).
ОСОБА_3 здійснює підприємницьку діяльність у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та має ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 відповідно, які дійсні з 19 березня 2016 року до 19 березня 2017 року.
29 лютого 2016 року на підставі наказу Головного управління ДФС у Волинській області від 24 лютого 2016 року № 218, направлень від 24 лютого 2016 року №№ 0000074, 0000075 проведено фактичну перевірку в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_3 (а.с.42,43).
Перевірку проведено у присутності підприємця ОСОБА_3, яка ознайомилась з вищевказаним наказом про проведення перевірки, направленнями та отримала їх копії, про що свідчать розписки.
За результатами проведеної фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області складено акт перевірки від 29 лютого 2016 року на бланку №00001448, в якому зафіксовано порушення вимог статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, а саме: в складському приміщенні магазину було виявлено зберігання тютюнових виробів (6 пачок сигарет «West Red») маркованих марками акцизного податку з ознаками підробки та алкогольних напоїв без марок акцизного податку (а.с. 10).
Як слідує з вищевказаного акту, виявлені в ході перевірки алкогольні напої без марок акцизного податку та тютюнові вироби марковані марками акцизного податку з ознаками підробки були вилучені згідно з протоколом про вилучення речей та документів від 29 лютого 2016 року. Накладні на алкогольні напої та тютюнові вироби позивачем не пред'являлися.
По виявлених у ході перевірки порушеннях ОСОБА_3 29 лютого 2016 року надала письмове пояснення, з якого слідує, що виявлені алкогольні та тютюнові вироби без належного маркування придбані останньою для особистого споживання та господарських потреб, а тому прихідних документів на такий товар немає (а.с. 11).
З актом перевірки позивач ознайомилася, підписала його без будь-яких зауважень та своїм підписом засвідчила отримання одного примірника акту (а.с. 10, зворот).
14 червня 2016 року постановою Горохівського районного суду Волинської області, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164-5 КУпАП, ОСОБА_3 визнано винною та провадження в даній справі закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи трьохмісячного строку для накладення адміністративного стягнення. Дана постанова набрала законної сили 24 червня 2016 року (а.с. 44).
На підставі акту перевірки від 01 березня 2016 року № 03/36/40-01/НОМЕР_1 ГУ ДФС у Волинській області винесено рішення від 26 серпня 2016 року № 00000179-40, яким до позивача застосовані фінансові санкції в загальному розмірі 34 000,00 грн., в тому числі: за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка в розмірі 17 000,00 грн. та за зберігання тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку в розмірі 17 000,00 грн. (а. с. 12).
Вказане рішення було направлено ОСОБА_3 листом від 26 серпня 2016 року № 472/ФОП/05-20-40-01-23 (а.с. 13) та вручено останній особисто 01 вересня 2016 року, що нею і не заперечується.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує те, що оскаржуване рішення, прийняте ГУ ДФС у Волинській області як суб'єктом владних повноважень, а тому при вирішенні даного спору воно перевірялось судом на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На думку суду, відповідач довів правомірність прийнятого рішення про застосування фінансових санкцій від 26 серпня 2016 року № 00000179-40, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно з підпунктом 80.2.5 пункту 80.2. статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Крім того, відповідно до абзацу другого пункту 81.3 статті 81 ПК України, визначено, що керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).
В якості свідків були допитані в судовому засіданні ревізори-інспектори ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які пояснили, що перевірку розпочали в присутності продавця магазину, пізніше прибула позивач, і їй були вручені копії наказу від 24 лютого 2016 року № 218 та направлень від 24 лютого 2016 року №№ 0000074, 0000075.
Наказ про проведення перевірки від 24.02.2016 року № 218 позивач не оскаржувала, відтак такий наказ судом не скасований та на даний час є чинним.
Фактично працівники ГУ ДФС у Волинській області були допущені до проведення перевірки, і основна її частина проведена в присутності позивача.
Тому, на думку суду проведення фактичної перевірки позивача здійснено з дотриманням вимог статей 80, 81 ПК України. При цьому, з актом перевірки позивач ознайомилася та підписала його без будь яких-яких зауважень та заперечень.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).
Статтею 11 Закону № 481/95-ВР встановлено порядок маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Так, відповідно до абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону № 481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Положення № 1251).
Відповідно до пункту 20 даного Положення маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.
Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.
Згідно з пунктом 23 цього Положення на тютюнові вироби марки наклеюються: на пачки сигарет та цигарок серійного виробництва, сигар, сигарил, а також цигарок, упакованих у сувенірні коробки (незалежно від їх розміру), - у такій спосіб, щоб марки обов'язково розривалися під час відкривання; на тютюнові вироби в упаковці, що підлягає обгортанню у поліпропіленову плівку, - під плівку.
Як слідує із первинного пояснення підприємця ОСОБА_3, наданого під час проведення перевірки, позивач не заперечувала факт зберігання в приміщенні магазині алкогольних напоїв та тютюнових виробів без належного маркування, посилаючись на те, що такі алкогольні напої та тютюнові вироби придбані нею для особистого споживання та господарських потреб. В той же час, як слідує з тексту позовної заяви та в судовому засіданні позивач також не заперечила факт зберігання цих товарів, зазначивши при цьому, що такий товар належить не їй, а її чоловіку ОСОБА_4 для особистого використання, а не для реалізації.
Відповідно до абзацу 4 пункту 23 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 15 червня 2006 року № 833 забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
Згідно з абзацом 4 пункту 32 вказаного Порядку для зберігання верхнього одягу та особистих речей працівників обладнується окреме приміщення.
Отже, зберігання особистих речей в складському приміщенні магазину не допускається.
Відтак, суд не приймає до уваги посилання позивача та її представника про те, що виявлені під час проведення перевірки алкогольні напої та тютюнові вироби в підсобному приміщенні без належного маркування їй не належать, бо вона не має необхідності в складському приміщенні так як всі її товари розміщені на вітрині, оскільки місце реалізація товарів в магазині не обмежується виключно прилавком (вітриною), а тому зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка та тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку тягне застосування до такого суб'єкта заходів відповідності незалежно від джерела походження цих товарів та їх належності особі.
Статтею 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Так, відповідно до абзацу п'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
З аналізу вищенаведеного слідує, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановлено зразка або з підробленими марками акцизного податку є підставою для застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафів.
Відтак, оскільки позивачем здійснювалось зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка та тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку, тому штраф в розмірі 34 000,00 грн. застосовано відповідачем до підприємця ОСОБА_3 правомірно.
Тому, суд не погоджується з твердженням позивача та її представника про те, що відповідальність суб'єкта господарювання за зберігання тютюнових виробів та алкогольних напоїв без належного маркування настає лише у випадку коли суб'єкт зберігав такі товари з метою подальшої реалізації, оскільки в даному випадку, обов'язковою кваліфікуючою ознакою для застосування фінансових санкцій є саме факт зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без належного маркування, незалежно від їх подальшої реалізації в зв'язку із здійсненням господарської діяльності.
Під час судового засідання допитаний в якості свідка чоловік позивача - ОСОБА_4 пояснив, що в магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 тютюнові вироби та алкогольні напої виявлені перевіряючими в котельні магазину належать йому та придбавалися для особистих потреб.
Однак такі показання суд оцінює критично, оскільки в даному випадку позивач та її чоловік надають двозначні пояснення щодо наявності алкогольних напоїв та тютюнових виробів без належного маркування з метою уникнення відповідальності від сплати значної суми штрафних санкцій.
Також безпідставними є посилання позивача на пункт 226.11. статті 226 ПК України про заборону ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки дана норма ПК України не поширюється на спірні правовідносини.
Покази свідка - продавця магазину ОСОБА_7 не беруться судом до уваги, оскільки останні не впливають на вирішення даної справи.
Отже, враховуючи факт вчинення позивачем порушень, виявлених при перевірці, суд вважає, що відповідачем правомірно застосовано до ОСОБА_3 фінансові санкції на загальну суму 34 000,00 грн.
Протилежного судом не встановлено.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проаналізувавши вищевикладене, суд прийшов висновку, що рішення ГУ ДФС у Волинській області від 26 серпня 2016 року № 00000179-40, прийняте відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства України та в межах наданих йому повноважень, а тому в задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення слід відмовити повністю.
Інші твердження позивача та його представника не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.
Керуючись статтями 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», суд
В задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення від 26 серпня 2016 року № 00000179-40 про застосування фінансових санкцій відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі до 07 листопада 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С. Денисюк