м. Вінниця
04 листопада 2016 р. Справа № 802/272/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни
за участю:
секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни
представника позивача: не з'явився
представника відповідача: Колянчука А.І.
представника третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_2
до: уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни (далі - Уповноважена особа, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ( далі - ФГВ фізичних осіб, третя особа) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року було закрито провадження у справі.
11 жовтня 2016 року Вінницьким апеляційним адміністративним судом було скасовано ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року та було направлено справу для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що між ним та публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" укладено договір строкового банківського вкладу №18-23046 від 09.07.2015 року, за умовами якого вкладник розміщує в банк вклад у сумі 198400,00 грн. з процентною ставкою 20 % річних на строк 10 днів.
Однак, після віднесення ПАТ "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних, відкликання ліцензії та початку процедури його ліквідації, уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвою А.М. позивача безпідставно не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Посилаючись на порушення уповноваженою особою Фонду приписів Конституції України та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", позивач вважає протиправними дії відповідача щодо визнання нікчемним правочину, що вчинений між публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" та ОСОБА_2, а саме трансакції публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" щодо перерахування на користь ОСОБА_2 грошової суми з призначенням платежу "Внесення коштів на депозитний рахунок за договором № 18-23046 від 09.07.2015 року" на суму 198400,00 грн. та бездіяльність щодо не включення його до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк".
В судове засідання представник позивача не прибув, однак подав до суду заяву за вх. № 23171 від 26.10.2016 року, в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі та розглянути справу за його відсутності.
Відповідач подав письмові заперечення за вх. №7836 від 21.04.16 року, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Як на підставу заперечень зіслався на те, що договір банківського вкладу № 18-23046 від 09.07.2015 року є нікчемним в силу ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Крім того, зазначив, що 09.07.2015 року о 15 годині 51 хвилині (час вчинення трансакції позивача) було вчинено трансакцію на суму 198,400 грн. Вважає, що у спірних правовідносинах позивачу була надана перевага перед іншими кредиторами банку. Також, відповідач вказав, що оскільки висновок про визнання нікчемним правочину (трансакції) з внесення позивачем 09.07.2015р. на депозитний банківський рахунок грошових коштів у сумі 198400,00 грн. є законним та обґрунтованим, то вимога позивача про зобов'язання надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію для його включення до загального реєстру вкладників ПАТ "Радикал Банк" є безпідставною. В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 09.07.2015 між публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" та ОСОБА_2 було укладено договір строкового банківського вкладу №18-23046 від 09.07.2015 року на суму 198400,00 грн. з процентною ставкою 20 % річних на строк 10 днів ( а.с. 10 -14).
Крім того, між сторонами за договором укладено додаткову угоду № 1 до Договору строкового банківського вкладу № 18-23046 від 09.07.2015 року, відповідно до якої позивача ознайомлено з умовами гарантування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування коштів за договором (а.с. 15).
Згідно з квитанцією № 13310 від 09.07.2015 року позивач вніс через касу банку на депозитний рахунок за Договором № 18-23046 від 09.07.2015 року кошти в сумі 198 400 грн. (а.с. 16).
Внесення коштів та зарахування їх на рахунок позивача підтверджується випискою по особовим рахункам ПАТ "Радикал Банк" за 09.07.2015 року, відповідно до якої на рахунок позивача зараховано грошові кошти у сумі 198400,00 грн., що міститься в матеріалах справи.
Постановою Правління Національного банку України № 452/БТ від 09.07.2015 року ПАТ "Радикал Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
09.07.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 130 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк", відповідно до якого з 10.07.2015 року у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ "Радикал Банк" Шевченка О.В.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 09.11.2015 року №769 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 09.11.2015 року №203 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Радикал Банк" з 10 листопада 2015 року по 09 листопада 2017 року включно з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб та призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Савельєву Анну Михайлівну.
Згідно з наказом уповноваженої особи Фонду № 204 від 09.11.2015 року на підставі положень ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнано нікчемними правочини (трансакції в системі АБС Б-2 щодо розміщення коштів на депозитних/поточних рахунках клієнтів через рахунки каси банку 09.07.2015 року поза межами робочого часу та/або операційного дня, а також трансакції в системі АБС Б-2 щодо розміщення коштів на депозитних/поточних рахунках клієнта через рахунки каси банку 09.07.2015 року за одним й тим самим часом проведення трансакції в одній касі одним і тим же касиром), які пов'язані з вкладними (депозитними) операціями за договором банківського вкладу (депозиту) та/або договорами банківського рахунку (поточними рахунками), а також зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб в ПАТ "Радикал Банк" згідно додатку № 1, який додається до наказу.
Так, відповідно до додатку № 1 до наказу № 204 від 09.11.2015 року відповідачем визнано нікчемним правочин - трансакцію на користь позивача з призначенням платежу "Внесення коштів на депозитний рахунок» за договором № 18-23046 від 09.07.2015 року на суму 198 400 грн., дата вчинення трансакції 09.07.2015 року, час вчинення трансакції 15:51.
Листом від 18.11.2015 року вих. №3548/15 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєва А.М. повідомила позивача про те, що відповідно до положень ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є нікчемним правочин, що був вчинений (укладений) Банком з ОСОБА_2 , а саме: трансакція ПАТ "Радикал Банк" щодо перерахування на користь ОСОБА_2 грошової суми з призначенням платежу «Внесення коштів на депозитний рахунок за договором № 18-23046 від 09.07.2015 року» на суму 198400,00 грн., дата вчинення трансакції 09.07.2015, час вчинення трансакції 15:51 год.
Позивач, вважаючи вказані дії, а також бездіяльність відповідача щодо не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду протиправними, та такими що порушують право на отримання гарантованої суми вкладу, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Частиною 3 ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1 та ч. 3 ст. 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Поряд з цим, ч. 1 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Отже, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Нормами ч. 1-3 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до вимог законодавства.
Згідно із ч. 5 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частина 6 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
При цьому, відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 (далі по тексту - Положення), Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку. Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файлу "Перелік вкладників" (додаток 9) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файлу "Загальний Реєстр / Реєстр переказів" (додаток 12) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).
Отже, Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджує Фонд відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. При цьому, розмір вкладу визначається станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Наведені норми чинного законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
При цьому уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
Як видно з матеріалів справи, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвою А.М. не було включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв'язку із визнанням нікчемною трансакції щодо перерахування коштів на користь ОСОБА_2 на суму 198400,00 грн., дата вчинення трансакції 09.07.2015 року, час вчинення трансакції 15:51 на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
При цьому, зі змісту письмових заперечень відповідача слідує, що підставою не включення позивача до переліку вкладників є те, що така трансакція була здійснена працівниками банку одночасно з відображенням інших трансакцій, здійснених в одній касі банку одним касиром, що свідчить про протиправне внесення інформації до АБС Б-2 з метою виведення активів банку та надання одному кредитору переваги над іншими.
Надаючи оцінку вказаному висновку відповідача, суд зазначає, що повноваження уповноваженої особи Фонду визначені в статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно із ч. 2 ст. 38 Закону України Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Так, уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Частина 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Уповноваженою особою зазначено, що трансакція щодо перерахування коштів на користь ОСОБА_2 на суму 198400,00 грн. є нікчемною, з огляду на те, що правочини (у тому числі договори), вчинені через каси банку, що мають одночасну реєстрацію в системі АБС Б-2 за одним й тим самим часом проведення трансакції, в одній касі, одним і тим же касиром, вказують на протиправне внесення інформації до АБС Б-2 з метою виведення активів Банку та надання одному кредитору переваги над іншими. Тобто, такі правочини (у тому числі договори), на думку відповідача, є нікчемними з підстав, встановлених ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме: п. 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; п. 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; п. 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Однак, посилання відповідача на п. 1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як підставу нікчемності правочину суд оцінює критично, виходячи з наступного.
Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Як зазначалося, між позивачем та публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" укладено договір строкового банківського вкладу №18-23046 від 09.07.2015 року, за умовами якого вкладник розміщує в банк вклад у сумі 198400,00 грн. з процентною ставкою 20 % річних на строк 10 днів.
Також, 09.07.2015 року між позивачем та публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" укладено додаткову угоду до договору строкового банківського вкладу №18-23046 від 09.07.2015 року.
Відповідно до умов вказаного договору та вимог п. 2.9 Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року №174, позивач 09.07.2015 року здійснив поповнення рахунку власними коштами на суму 198400,00 грн., шляхом внесення готівкових коштів через касу банку. Підтвердженням цього факту є видана позивачу квитанція банку №13310. (а.с. 16).
Таким чином, правовідносини між банком та позивачем виникли у встановленому законодавством у банківській сфері порядку.
Як наслідок укладення договору строкового банківського вкладу №18-23046 від 09.07.2015 року, позивач набув прав та обов'язків передбачених для вкладника банку, в тому числі і право на відшкодування суми банківського вкладу відповідно до вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у встановлених Законом випадках.
Згідно трансакції банком не здійснювалось безоплатно відчуження майна на користь позивача, банк не відмовлявся від власних майнових вимог, а прийняті зобов'язання виникли на підставі договору банківського рахунку після внесення коштів позивачем на рахунок в банку.
Тому посилання відповідача на п. 2, 3 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є необґрунтованими. При цьому, слід звернути увагу на те, що належність та допустимість квитанції №13310 від 09.07.2015 року, як доказу, що була надана позивачу банком після внесення ним грошових коштів на поточний рахунок, відповідачем не спростована.
Крім того, відповідачем не надано доказів, що підтверджують те, що внаслідок вчиненої позивачем трансакції банк став неплатоспроможним або виконання грошових зобов'язань банку перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим, що виключає ознаки нікчемності, визначені п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Тобто, відповідно до цього пункту можливо вважати нікчемним правочин, якщо умови договору передбачають переваги (пільги), які не передбачені законодавством та документами банку.
У той же час, договір строкового банківського вкладу №18-23046 від 09.07.2015 року не передбачає жодних пільг (переваг) для ОСОБА_2, які б не були передбачені законодавством чи внутрішніми документами банку.
Право на отримання відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів передбачене ст. 26, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" для всіх вкладників банків фізичних осіб, а тому відсутні підстави стверджувати, що це є пільгою (перевагою), наданою окремому кредитору.
За таких обставин суд не погоджується із висновком про нікчемність правочину з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Також, суд звертає увагу на те, що проведення трансакції працівниками Банку за одним й тим самим часом в одній касі одним і тим же касиром не є законною підставою для висновку про нікчемність правочину, оскільки такі підстави не передбачені ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а можуть мати відповідні правові наслідки лише для осіб, що здійснюють операційний супровід клієнтів.
Отже, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів наявності підстав, які наведені у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для визнання нікчемної трансакції (правочину) у випадку, який розглядається.
Крім того, разом із спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Цивільним кодексом України передбачені загальні підстави для визнання правочину нікчемним.
Так, ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
В силу вимог ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
У відповідності до ч. 1, 4 ст. 70 КАС належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Разом із тим, відповідачем не наведено, а судом не встановлено доказів наявності підстав для визнання правочину, вчиненого 09.07.2015 року о 15 год. 51 хв. між позивачем та банком, нікчемним у досліджуваному випадку.
Відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначена трансакція є такою, що порушує публічний порядок чи спрямована на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
За таких обставин твердження відповідача щодо нікчемності трансакції про перерахунок на користь ОСОБА_2 грошової суми з призначенням платежу «Внесення коштів на депозитний рахунок за договором № 18-23046 від 09.07.2015 року» на суму 198400,00 грн., дата вчинення трансакції 09.07.2015 року, час вчинення трансакції 15:51 є припущенням, яке не доведено належними доказами у встановленому законом порядку.
При цьому, посилання уповноваженої особи на ймовірно протиправні дії співробітників банку, на звернення до правоохоронних органів та відкриття з цього приводу кримінального провадження не може вважатися належним доказом нікчемності правочинну, договору строкового банківського вкладу укладеного між банком та ОСОБА_2, оскільки сам по собі факт реєстрації заяви про злочин не доводить факту кримінального діяння. Крім того, кримінальне провадження зареєстроване по факту вчинення дій працівниками банківської установи.
Суд наголошує, що позивач як вкладник банку не повинен нести відповідальність за дії інших осіб - співробітників банку, оскільки позивач не має доступу до проведення операцій із грошовими коштами в банку, навіть за умови неналежного виконання працівниками банку своїх посадових обов'язків.
Підсумовуючи викладене, відповідачем не доведено наявність правових підстав для висновку про нікчемність договору № 18-23046 від 09.07.2015 року та не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому такі дії уповноваженої особи суперечать приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправними.
Також, суд зазначає, що оскаржувані дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої А.М. щодо визнання нікчемним правочину, що вчинений між публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" та ОСОБА_2, а саме трансакція публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" щодо перерахування на користь ОСОБА_2 грошової суми з призначенням платежу «Внесення коштів на депозитний рахунок за договором № 18-23046 від 09.07.2015 року» на суму 198400,00 грн. стали причиною протиправної бездіяльності відповідача щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
При цьому необхідно зазначити, що бездіяльність - це певна форма пасивної поведінки суб'єкта, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених обов'язків згідно із законодавством України.
Як зазначалося, відповідно до п. 2 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Однак, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєва А.М. такого обов'язку не виконана, у зв'язку із помилковим висновком відповідача про нікчемність правочину щодо перерахування на користь позивача грошової суми з призначенням платежу «Внесення коштів на депозитний рахунок за договором № 18-23046 від 09.07.2015 року» на суму 198400,00 грн.
Відтак, вказане свідчить про наявність підстав для висновку про протиправний характер оскаржуваної бездіяльності.
Оскільки протиправними діями та бездіяльністю були порушені гарантовані ч. 1 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" права позивача на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, вимоги позивача про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої А.М. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію в частині збільшення кількості вкладників шляхом доповнення списку вкладником ПАТ "Радикал Банк" ОСОБА_2, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі строкового банківського вкладу №18-23046 від 09.07.2015 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині суд виходить з того, що обов'язок відповідача на вчинення відповідних дій прямо передбачений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників.
Крім того, як в листі №3548 від 18.11.2015, яким позивача повідомлено про застосування наслідків нікчемного правочину, так і в письмових запереченнях на адміністративний позов, відповідач зазначає про нікчемність трансакції публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" щодо перерахування на користь позивача грошової суми з призначенням платежу «Внесення коштів на депозитний рахунок за договором № 18-23046 від 09.07.2015 року» на суму 198400,00 грн.
Однак, в силу положень ст. 38 Закону України Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Отже, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено право уповноваженої особи Фонду робити висновок про нікчемність саме правочинів, проте відповідач не врахувавши цього, зробив висновок про нікчемність трансакції.
Тому, суд звертає увагу на відсутність підстав для ототожнення поняття "трансакція" та "правочин", оскільки такі поняття не є однаковими за змістом.
Під час розгляду даної справи судом також враховано правові позиції Вищого адміністративного суду України, викладені в рішеннях від 16.06.2015 року №К/800/19140/15, від 04.08.2015 року №К/800/24809/15, від 06.10.2015 року №К/800/20945/15, від 05.11.2015 року №К/800/34354/15, від 12.01.2016 року №К/800/46158/15.
З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України, згідно з якою якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідач - уповноважена особа Фонду в силу вимог п. 17 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є працівником Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку. Тому, понесені позивачем судові витрати в сумі 1653,60 грн. підлягають стягненню саме з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни щодо визнання нікчемним правочину, що вчинений між публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" та ОСОБА_2, а саме трансакція публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" щодо перерахування на користь ОСОБА_2 грошової суми з призначенням платежу «Внесення коштів на депозитний рахунок за договором № 18-23046 від 09.07.2015 року» на суму 198400,00 грн., дата вчинення трансакції 09.07.2015 року, час вчинення трансакції 15:51».
Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни щодо не включення ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню за договором банківського вкладу від 09.07.2015 року № 18-23046, укладеного між публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" та ОСОБА_2.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєву Анну Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; паспорт НОМЕР_2, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України у м.Києві 31.05.2005 року, адреса проживання : АДРЕСА_1).
Стягнути із Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, в користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; паспорт НОМЕР_2, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України у м.Києві 31.05.2005 року, адреса проживання : АДРЕСА_1) сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1653,60 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні 60 коп).
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Чернюк Алла Юріївна