07 листопада 2016 року Справа №804/7516/16
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції МВС України в Дніпропетровській області про скасування наказу №485 о/с від 06.11.2015 р. та зобов'язання вчинити певні дії,-
04 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції МВС України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- відновити термін (строки) на звернення з позовом до суду;
- скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції МВС України по Дніпропетровській області №485 о/с від 06.11.2015р. про звільнення позивача;
- зобов'язати відповідача поновити позивача на колишній роботі;
- стягнути з відповідача зарплатню за вимушений прогул позивача.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
При цьому, згідно частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст.99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, ч.3 ст.99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 оскаржується наказ про звільнення №485 о/с від 06.11.2015р., винесений начальником ГУ МВС України у Дніпропетровській області генерал-майором міліції Репешко І.В.
Даним наказом звільнено у запас Збройних сил (з поставленням на військовий облік) за п. 64 "г" (за скороченням штатів) оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Індустріального районного відділу Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України у Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_1.
В поданому адміністративному позові, також, заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого позивач зазначав, що при отриманні трудової книжки, в якій зазначалася підстава звільнення, остання знаходилася у декретній відпустці. Крім того, позивач не мав можливості своєчасно звернутись до адвоката за юридичною допомогою, оскільки не міг залишити дитину та за відсутності коштів на оплату праці адвоката. При цьому, тільки у травні 2016 року позивач знайшов адвоката, який погодився безкоштовно надати юридичну допомогу з приводу даного спору. Також, як зазначає позивач, 07.07.2016р. Головним управлінням Національної поліції МВС України в Дніпропетровській області було відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про поновлення його на роботі, а відтак у останньої є строк у шість місяців для звернення з даним позовом до суду.
Разом з тим, зазначені вище доводи не можуть бути прийняті судом, оскільки не надано жодних доказів на підтвердження означеного.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до норм ст.99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Слід зауважити, що встановлення обмежених строків звернення до суду законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.
Обставини справи свідчать про те, що позивач будучи обізнаним про можливе порушення своїх прав, свобод чи інтересів оскаржуваним наказом у встановлений строк звернення до суду не звернулася, доказів обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надав.
Слід зазначити й про те, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" яка є джерелом права, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строку для звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
З огляду на сукупність викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку звернення до адміністративного суду, у зв'язку з відсутністю поважних причин його пропуску.
Враховуючи те, що судом не було знайдено підстав для поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 107, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
В задоволенні клопотання позивача щодо визнання поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції МВС України в Дніпропетровській області про скасування наказу №485 о/с від 06.11.2015 р. та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та у строки, визначені ст. 186 КАС України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
СуддяО.М. Турова