Провадження: 2-о/484/5/15
Справа: 484/5107/14-ц
Рішення
іменем України
04.02.2015 р Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Максютенко О.А.
при секретарі - Завірюха В.Ю.
за участю заявника ОСОБА_1 та її представника заявника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа: Луканівська сільська рада Кривоозерського району Миколаївської області про встановлення факту прийняття спадщини
встановив:
16 грудня 2014 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаною заявою, де зазначено, що 14 серпня 2000 року померла тітка заявниці ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина яка складається із земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0.60 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території с. Луканівка Луканівської сільської Ради, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 12.03.1993 року, виданого на підставі рішення сесії Луканівської сільської Ради народних депутатів. 26 лютого 1977 року спадкодавець ОСОБА_3 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай, серії МК №0050516, що розташована на території села Луканівка Кривоозерського району Миколаївської області розміром 3.90 в умовних кадастрових гектарах без визначення межі цієї частки в натурі (на місцевості) на підставі рішення Кривоозерської РДА від 23 грудня 1996 року №498, яка перебуває у колективній власності КСП ім.. Куйбишева. Сертифікат на право на земельну частку (пай) зареєстровано 26 лютого 1997 року у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №516.
Мати заявниці ОСОБА_4 із спадкодавцем ОСОБА_3 були рідні сестри та мали спільних батьків, про що свідчить їх свідоцтва про народження. 30.04.1951 року мати ОСОБА_5 одружилась та почала носити прізвище чоловіка ОСОБА_4. 23.09.1992 року мати ОСОБА_4 померла. Спадкодавець ОСОБА_3 в шлюбі не перебувала, дітей у неї не було, крім заявниці інших спадкоємців немає.
За життя спадкодавця ОСОБА_3 заявниця проживала разом з нею та доглядала її до дня смерті, а також поховала її за власний рахунок. Протягом шести місяців після смерті спадкодавця вона фактично прийняла спадщину та стала розпоряджатись її майном, шляхом догляду за землею, садила, обробляла землю, користувалась та розпоряджалась майном як власниця. З дня смерті спадкодавця по теперішній час сплачує податкові платежі на землю.
Поскільки вона в передбачений законом строк фактично вступила в управління спадковим майном, прийнявши у спадщину все особисте майно спадкодавця, то згідно ст.. 529 ЦК України (в редакції 1963 року) вона є спадкоємцем за законом. Такі норми права не суперечать нормам нового законодавства.
Посилаючись на те, що встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті тітки ОСОБА_3 має для заявника як спадкоємця юридичне значення для подальшого оформлення спадкових прав у нотаріуса, просила заяву задовольнити та встановити факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3.
В судовому засіданні заявниця та її представник заяву підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.
Зацікавлена особа до суду надала заяву про слухання справи у їх відсутність, проти задоволення заяви не заперечують.
Вислухавши пояснення заявника, представника заявника, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом третьої черги після смерті тітки ОСОБА_3, яка померла 14 серпня 2000 року.
ОСОБА_1 є рідною дочкою ОСОБА_4, яка померла 28.09.1992 року, актовий запис №19 від 29.09.1992 року. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були рідними сестрами, дане підтверджено копіями свідоцтв про народження, де зазначено їх спільні батьки.
ОСОБА_3 померла15.08.2000 року, актовий запис №15 від 15 серпня 2000 року, виданий Луканівською сільською Радою Кривоозерського району Миколаївської області.
За повідомленням Кривоозерської державної нотаріальної контори Миколаївської області після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_8 спадщину ніхто не приймав та спадкова справа не заводилась.
Згідно ст. 549 ЦК УРСР (1963 року), який діяв на час відкриття спадщини визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину не тільки у разі подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем її відкриття протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини, але і якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті тітки 14 серпня 2000 року ОСОБА_3 підтверджується в судовому засіданні показаним свідків які підтвердили, що після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, оскільки утримувала та обробляла та земельні ділянки, та наявністю у ОСОБА_1 сертифікату на земельну частку (пай) та державного акту на землю.
Встановлення факту прийняття спадщини має для заявниці юридичне значення, оскільки дає право їй реалізувати спадкові права.
Керуючись ст.ст. 11, 209, 212- 215, 234-235, 256 ЦПК України, суд
вирішив:
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті 14 серпня 2000 року - ОСОБА_3, шляхом фактичного вступу в володіння спадщиною.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з часу проголошення судового рішення.