02 листопада 2016 року м. Київ К/800/8270/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Пасічник С.С., Швець В.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013р. у справі за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про перерахунок пенсії, -
У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання протиправною відмову відповідача у проведенні їй перерахунку пенсії, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст. 51, ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294, від 18.10.2010р. №969 та наказів Міністра оборони України від 28.07.2008р. №377, від 05.11.2010р. №576, від 28.01.2011р. №50 та від 25.06.2011р. №355.
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25.11.2011р. позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії позивачу та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.11.2010р. відповідно до вимог ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та на підставі п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 та від 18.10.2010р. №969, наказів Міністра оборони України від 28.07.2008р. №377, абз. 5 п. 9 від 22.07.2010р. №380, від 05.11.2010р. №576, п. 8 від 28.01.2011р. №50, від 25.06.2011р. №355, з урахуванням ст. 51 зазначеного Закону.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
З таким рішенням апеляційного суду не погодилась позивач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлене судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Згідно пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу» від 07.11.2007р. №1294, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років та надбавку за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Згідно наказу Міністра оборони України від 05.11.2010р. №576 внесено зміни до наказу Міністра оборони України від 22.07.2010р. №380 до абзацу п'ятого пункту 9, відповідно до якого премія особам рядового, сержантського та старшинського складу - 70 відсотків посадового окладу; науково-педагогічним працівникам з числа військовослужбовців кафедр вищих військових навчальних закладів, які мають статус національних та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають статус національних - 70 відсотків посадового окладу; іншим військовослужбовцям - 55 відсотків посадового окладу.
Пунктом 8 наказу Міністра оборони України від 28.01.2011р. №50 встановлено, що премія особам рядового, сержантського та старшинського складу - 70 відсотків посадового окладу; науково-педагогічним працівникам з числа військовослужбовців науково-педагогічного складу вищих військових навчальних закладів, які мають статус національних, та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають статус національних, - 70 відсотків посадового окладу; іншим військовослужбовцям - 55 відсотків посадового окладу.
Наказом Міністра оборони України від 25.06.2011р. №355 внесено зміни до пункту 8 наказу Міністра оборони України від 28.01.2011р. №50, відповідно до яких встановлено, що премія особам рядового, сержантського та старшинського складу - 125 відсотків посадового окладу; науково-педагогічним працівникам з числа військовослужбовців науково-педагогічного складу вищих військових навчальних закладів, які мають статус національних, та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають статус національних, - 105 відсотків посадового окладу; іншим військовослужбовцям - 90 відсотків посадового окладу.
В ході розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є пенсіонером Збройних Сил України та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». (а.с. 11)
У серпні 2011 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із зміною грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців Збройних Сил України. (в матеріалах справи цієї заяви немає)
Листом від 20.09.2011р. відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії, оскільки Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45), передбачено проведення перерахунку пенсій лише у разі прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України, проведення перерахунку пенсій у зв'язку з виданням будь-яким міністерством власних наказів чинним законодавством не передбачено. (а.с. 7)
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 та наказів Міністра оборони України від 28.07.2008р. №377, від 22.07.2010р. №380, від 05.11.2010р. №576, від 28.01.2011р. №50, від 25.06.2011р. №355 відбулось підвищення премій військовослужбовцям, що, в свою чергу, є підставою для здійснення перерахунку пенсії позивача.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що премія, яку позивач просив врахувати для обчислення нового розміру пенсії, має тимчасовий характер, виплата такої премії дозволена за наявності підстав тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі Міністерства оборони України для грошового забезпечення військовослужбовців у відповідному році, а отже не дає підстав для перерахунку пенсії відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи касаційної скарги висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки премія є складовою грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Премія, встановлена наказами №377, №380, №576, №50 та №355, носить індивідуальний характер і залежить від результатів служби конкретного військовослужбовця, індивідуальні заслуги якого не можуть бути розповсюджені на осіб, що перебували на цій посаді в попередні роки. Отже, встановлення такої премії не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду України від 23.12.2014р. №21-569а14.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 244 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013р. у даній справі - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: С.С. Пасічник
В.В. Швець