25 жовтня 2016 року м. Київ К/800/50487/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В. Горбатюка С.А., Мороз В.Ф.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2015 року у справі №815/2803/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УЛС ГЛОБАЛ» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмовив прийнятті митної декларації, -
18 травня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «УЛС ГЛОБАЛ» (далі Товариство) звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі Митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500040001/2015/410005/2 від 9 квітня 2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2015/00013 від 9 квітня 2015 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, на підставі необґрунтованого висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято рішення про визначення іншої, відмінної від заявленої декларантом, митної вартості товарів.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №500040001/2015/410005/2 від 9 квітня 2015 року Одеської митниці Державної фіскальної служби. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040001/2015/00013 від 9 квітня 2015 року.
Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 2 грудня 2014 року між Товариством та "Fuji Industries Limited", укладено зовнішньоекономічний контракт №02/12-CH-ULS.
9 квітня 2015 року Товариством було подано до Митниці митну декларацію №500040001/2015/004670 для здійснення митного оформлення товарів: товару №1 "тканина з синтетичних поліефірних волокон" та товару № 2 "тканина з синтетичних комплексних ниток", вартість яких декларантом визначено на підставі контракту та інвойсу.
На підтвердження митної вартості товару декларантом разом з декларацію також подано зовнішньоекономічний контракт від 2 грудня 2014 року №02/12-CH-ULS, доповнення до контракту від 11 лютого 2015 року №3, рахунок-фактуру (інвойс) від 11 лютого 2015 року №14QDYQ337, коносамент від 20 лютого 2015 року №NBLF003642 та інші товарно-супровідні документи.
Під час проведення перевірки документів, поданих декларантом на підтвердження заявленої ним митної вартості товару та митного оформлення, митним органом було встановлено, що подані декларантом документи містять наступні розбіжності: у розділі "Результати дослідження" висновку експерта про вартісні характеристики товару від 7 квітня 2015 року № 20-12/04-2015 не вказано на яких умовах поставки ним визначено ринкову вартість товару; у інвойсі від 11 лютого 2015 року №14QDYQ337- не вказано вагові характеристики товару в той час, як п.4.1 зовнішньоекономічної угоди №02/12-CH-ULS від 2 грудня 2014 року передбачено відображення кількості товару саме у рахунку; виникають сумніви у достовірності даних додаткового інвойсу від 11 лютого 2015 року №14QDYQ337/1, наданого до митного оформлення, де вказані вагові характеристики товару, що були відсутні у інвойсі від 11 лютого 2015 року №14QDYQ337, який був наданий з вантажем митному органу на момент перетину митного кордону України і містить відповідні відмітки митного органу; у пакеті документів, поданих до митного оформлення відсутні платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, що протирічить умовам передплати, зазначеним у п.3.3 (зовнішньоекономічної угоди).
Митницею було повідомлено позивача про виявлення розбіжностей у поданих ним документах та для підтвердження митної вартості запропоновано протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також виписку з бухгалтерської документації .
В зв'язку з відмовою декларанта надати митному органу вказані документи останнім було запропоновано визначити митну вартість оцінюваних товарів шляхом застосування резервного методу визначення митної вартості з використанням способів, які є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України (далі МК України), ґрунтуючись на раніше визнаних митними органами митних вартостях товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Митним органом здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості до рівня митної вартості аналогічних (застосовано обґрунтовану гнучкість в застосуванні методу) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом позивача вартості товару №1 - 4,22 дол. США за кг нетто не менш, як до 5,00 дол. США за кг нетто та з 0,9333 дол. СІІІА за m2 до 1,1068 дол. США за m2 (МД 500060001/2015/000537 від 14.01.2015); з заявленої декларантом позивача вартості товару № 2 - 3,23 дол. СІІІА за кг нетто не менш, як до 5,00 дол. США за кг нетто та з 0,1632 дол. США за m2 до 0,2527 дол. США за m2 (МД № 408040001/2015/002861 від 6 березня 2015 року та №100250001/2015/001750 від 17 лютого 2015 року).
За результатами опрацювання поданої декларації та доданих документів Митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500040001/2015/410005/2 від 9 квітня 2015 року, відповідно до якого митну вартість товару визначено із застосуванням шостого, резервного методу визначення митної вартості, про що повідомлено позивача та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2015/00013 від 9 квітня 2015 року.
Товари були випущені за митною декларацією №500040001/2015/005131 від 28 квітня 2015 року у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення прийняті обґрунтовано та у відповідності до положень законодавства.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення митного органу про коригування митної вартості є необґрунтованими та протиправними, оскільки митний орган під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам МК України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст.49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно з ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п'ятою ст.54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 2 та 3 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
З матеріалів справи вбачається, що однією з підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару митним органом визначено те, що у розділі «Результати дослідження» висновку експерта про вартісні характеристики товару від 7 квітня 2015 року № 20-12/04-2015 не вказано на яких умовах поставки ним визначено ринкову вартість товару. Проте, як вбачається з даного висновку у графі «Ціль висновку» вказано: «визначити рівень ринкової вартості вантажу у доларах США, на умовах постачання СІF - м.Іллічівськ, Україна (згідно ІНКОТЕРМС).
Пунктом 4.1 зовнішньоекономічної угоди №02/12-CH-ULS від 2 грудня 2014 року передбачено відображення у рахунку кількості товару (а не ваги), що і було зроблено постачальником у інвойсі від 11 лютого 2015 року №14QDYQ337 шляхом зазначення кількості поставленого товару - тканини - у метрах. Також, на прохання митного органу позивачем було надано додатковий інвойс від 11 лютого 2015 року №14QDYQ337/1, в якому окрім кількісних показників товару (у метрах) додатково зазначені його вагові характеристики (у кг).
Щодо посилання митного органу на відсутність платіжних документів, то як зазначено у п.3.3 зовнішньоекономічної угоди №02/12-CH-ULS від 2 грудня 2014 року сторони домовилися про відстрочення платежу на 90 банківських днів, що підтверджується також і п.6.1 контракту, яким передбачено відповідальність за порушення вказаного строку після поставки товару, у зв'язку з чим декларант фізично не мав можливості подати митному органу відповідні платіжні документи, оскільки на момент митного оформлення оплата товару ще не відбулась.
Судом апеляційної інстанції обґрунтовано відхилені посилання Митниці на невиконання декларантом вимог митного органу про надання додаткових документів, а саме угод з третіми особами та виписки з бухгалтерської документації, оскільки відповідачем не було надано пояснень стосовно того, які саме угоди та з якими контрагентами, а також яку саме виписку з бухгалтерської документації та про що повинен був надати декларант та яким чином такі документи (якщо вони взагалі існують) впливають на можливість здійснення митного оформлення товару за основним методом.
Враховуючи вище наведене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що позивачем під час проведення митного контролю і митного оформлення товару було надано всі необхідні документи, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.
В той же час, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби - відхилити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: