02 листопада 2016 року м. Київ К/800/40085/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Швець В.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чопської митниці на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.04.2013р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2013р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Чопської митниці, Державної митної служби України про поновлення на публічній службі,-
У січні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби України №2441-к від 24.12.2010р. в частині припинення його перебування на державній службі в митних органах, поновлення на посаді головного інспектора сектору митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста «Ужгород» Чопської митниці та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 24.12.2010р.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.04.2013р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2013р., позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України №2441-к від 24.12.2010р.
Поновлено позивача на посаді головного інспектора сектору митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста «Ужгород» Чопської митниці.
Стягнуто з Чопської митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах одного року.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилася Чопська митниця, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі, зокрема, відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Згідно частини 2 статті 410 Митного кодексу України у митній службі України діє Дисциплінарний статут, який затверджується законом.
В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач проходив службу в митних органах України на посаді головного інспектора сектору митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста «Ужгород» Чопської митниці.
Наказом Державної митної служби України №2441-к від 24.12.2010р. припинено перебування позивача на державній службі в митних органах за порушення Присяги державного службовця, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» (а.с. 91-93).
Підставою для прийняття зазначеного наказу став акт службового розслідування дотримання посадовими особами сектору митного оформлення №5 (Малий Березний) відділу митного оформлення №1 митного поста «Ужгород» вимог законодавства України при пропуску в період з 07.12.2010р. по 08.12.2010р. транспортних засобів д.р.н. МІ754ВХ, АО5717АТ, АО5564АВ, АО5252АК, АО3027АО на митну територію України від 24.12.2010р. №20/2010 (а.с. 94-98).
Так, в ході службового розслідування встановлено, що 24.12.2010р. начальником митного поста «Ужгород» ОСОБА_6 отримано письмову інформацію від головного інспектора сектору митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста «Ужгород» ОСОБА_4, в якій зазначено, що в період з 07.12.2010р.-08.12.2010р. на в'їзд було пропущено 2 мікроавтобуси «Vito», 3 мінівени «Chrysler» та одна легкова автомашина «Opel Omega» з товаром (трикотаж, взуття) виробництва Китаю без сплати передбачених законодавством платежів.
В подальшому встановлено, що зазначені транспортні засоби мали реєстраційні номери: МІ754ВХ, АО5717АТ, АО5564АВ, АО5252АК, АО3027АО і їх митне оформлення здійснювали інспектори Конюк Ю.Ю. та Уліганець Д.М.
Пропуск на митну територію України вказаних транспортних засобів з товарами китайського виробництва посадовими особами сектору митного оформлення №5 (Малий Березний) відділу митного оформлення №1 митного поста «Ужгород» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 був здійснений з порушенням вимог ст.ст. 40-42 МК України, спільного наказу ДПСУ та ДМСУ від 11.06.2008р. №505/642 «Про затвердження Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення».
За результатами службового розслідування встановлено, що головним інспектором сектору митного оформлення №5 (Малий Березний) відділу митного оформлення №1 митного поста «Ужгород» ОСОБА_4 не забезпечено належної організації роботи пункту пропуску «Малий Березний», зокрема щодо виконання підпорядкованими особами вимог чинного законодавства.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що факт неналежного виконання позивачем своїх службових обов'язків, а саме, незабезпечення належної організації пункту пропуску «Малий Березний» підпорядкованими йому особами, встановлено не було, доказів порушення позивачем Присяги державного службовця не надано, а тому його звільнення із займаної посади на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» відбулося з порушенням закону.
Також суди виходили з того, що при звільненні позивача не враховано вимоги пунктів 27 та 28 Дисциплінарного статуту митної служби України, відповідно до яких дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи, а звільнення посадової особи митної служби може мати місце в разі, якщо порушення посадовою особою митної служби вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи призвело до заподіяння матеріальних збитків державі.
Крім того, суди виходили з того, що службове розслідування було проведено з порушенням вимог Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях, затвердженого наказом ДМС України від 29.07.2002р. №408.
З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами неналежної організації позивачем роботи пункту пропуску встановлено не було, факт порушення позивачем Присяги державного службовця свого підтвердження не знайшов, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про часткове задоволення позову.
Крім того, відповідно до положень статті 569 Митного кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».
Припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.
Статтею 21 Дисциплінарного статуту митної служби України (далі - Статут) встановлено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.
Згідно пункту 1 статті 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, зокрема, належать порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників.
Застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Статуту, який визначає види дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до підпункту 1 пункту 28 Статуту звільнення посадової особи митної служби може мати місце в разі порушення посадовою особою митної служби вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, що призвело до заподіяння матеріальних збитків державі, територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам.
Закон України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» є спеціальним нормативним актом щодо врегулювання правовідносин, пов'язаних із застосування заохочень та дисциплінарних стягнень для посадових осіб митної служби, у тому числі їх звільнення.
Невиконання або неналежне виконання посадовою особою митної служби своїх службових обов'язків відповідно до статті 21 Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» є порушенням службової дисципліни, відповідальність за що передбачена саме цим Законом.
Припинення державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результату.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 21.05.2013р. (№21-403а12), від 04.06.2013р. (№21-167а13), від 17.09.2013р. (№21-231а13), від 03.12.2013р. (№379а13) та від 28.04.2015р. (№21-163а15).
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу Чопської митниці відхилити, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.04.2013р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2013р. у даній справі - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: О.П. Стародуб
С.С. Пасічник
В.В. Швець