12 жовтня 2016 року м. Київ К/800/49275/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Борисенко І.В., Веденяпіна О.А.,
при секретарі Корецькому І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2013
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2013
у справі № 1570/3484/2012 Одеського окружного адміністративного суду
за позовом Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2013, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відповідач не реалізував право подати заперечення проти касаційної скарги..
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, збільшення грошового зобов'язання із податку на прибуток, ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 23.11.2011 № 443/16-3/01125821/70. Згідно з цим актом товариство порушило норми пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст.5, підпунктів 8.3.1, 8.3.2 пункту 8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст.3. пункту 4.3 ст.4, абзацу «д» пункту 6.5 ст.6, підпункту 7.3.6 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.2 пункту 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), пунктів 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (ПК): завищено валові витрати на загальну суму 4217658,00 грн. у податковому обліку за ІІ та ІV квартали 2010 року, І квартал 2011 року, зокрема: 1) 142598,00 грн. за І квартал 2011 року - вартість судових монтажних робіт, отриманих від ДП «Сінергія» щодо поставки яких відсутні первинні документи, які підтверджують використання у фінансово-господарській діяльності та факт здійснення цих послуг; 2) 2630070,00 грн. за ІІ квартал 2010 року витрати на поліпшення основних фондів, які не підтверджені первинними документами, згідно декларації за І півріччя 2010 року витрати на поліпшення основних фондів становлять 12674200,00 грн., а за даними перевірки - 10044130,00 грн., за 2010 рік: за декларацією - 13642270,00 грн., а за даними перевірки - 11012200,00 грн.; 3) 1444990,00 грн. за ІV квартал 2010 року - корегування валових витрат по рядку 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів», які не підтверджені первинними документами; 4) 250659,00 грн. за ІІ квартал 2011 року - за звіркою показників податкової звітності та даними результатів перевірки; 5) завищено амортизаційні відрахування у податковому обліку за І квартал 2011 року на 108061,00 грн. у зв'язку з ненаданням під час перевірки актів введення в експлуатацію придбаних основних фондів. Крім того, за висновками перевірки підприємством занижено податкові зобов'язання із ПДВ на загальну суму 251563,00 грн. у податковому обліку за період з січня по червень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року у зв'язку із заниженням обсягу операцій на загальну суму 1257810,00 грн., що відповідає вартості операцій з поставки від нерезидентів юридичних послуг на території України; занижено податковий кредит на 235027,00 грн. у податковому обліку за лютий - липень, жовтень, листопад, грудень 2010 року у зв'язку із заниженням обсягу операцій з поставки від нерезидентів юридичних послуг на території України; занижено податковий кредит на 136454,00 грн. у податковому обліку за грудень 2010 року, січень, березень, травень, червень 2011 року, в тому числі: 1) 36028,00 грн. за січень, березень 2011 року - за операціями з поставки від ДП «Сінергія» судових монтажних робіт; 2) 100426,00 грн. за грудень 2010 року, травень, червень 2011 року за господарськими операціями з поставки від ДП «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Морського транспорту «Чорноморндіпроект», ТОВ «Джерело», ТОВ «Континент Нафто Трейд», які не підтверджені податковими накладними.
У результаті позивачем завищено від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік на 4074448,00 грн. та за ІІ квартал 2011 року на 250659,00 грн., занижено податок на прибуток за ІV квартал 2010 року на 153,00 грн.; занижено ПДВ за червень 2011 року на 152990,00 грн.
За результатами перевірки СДПІ стосовно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення 05.12.2011: № 0000801630 - про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІV квартал 2010 року та ІІ квартал 2011 року на 4074448,00 грн. та 250659,00 грн. відповідно; № 0000811630 - про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 153,00 грн. за основним платежем та 76,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи); № 0000821630 - про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 152990,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, застосувавши норми пунктів 44.1, 44.6, 44.7 ст. 44, пункт 85.2 ст.85 ПК, виходив з того, що позивач не надав під час перевірки документів, які б підтверджували зміни у податковому обліку з податку на прибуток та ПДВ, так само, як не надав цих документів контролюючому органу після проведення перевірки в запереченнях до акту перевірки та до прийняття податкових повідомлень-рішень.
Апеляційний суд, у свою чергу, залишаючи постанову суду першої інстанції без змін та погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо ненадання позивачем під час перевірки документів, які б підтверджували зміни у податковому обліку з податку на прибуток та ПДВ, вказав, що СДПІ у процесі перевірки було надано позивачу письмовий запит щодо обґрунтованості включення до складу валових витрат вартості послуг, отриманих від ДП «Синергія», на який позивачем не було надано підтверджуючих документів. Крім того, апеляційним судом було також зроблено висновки про правомірність висновків контролюючого органу щодо заниження позивачем валових витрат на 142598,00 грн. за І квартал 2011 року за операціями з поставки від ДП «Сінергія» з огляду на не надання первинних документів; валових витрат на 2630070,00 грн. за ІІ квартал 2010 року - витрати на поліпшення основних фондів через не підтвердження їх первинними документами; не підтвердження первинними документами правомірності сформованого податкового кредиту у сумі 100426,00 грн. за грудень 2010 року, травень, червень 2011 року, який був сформований з посиланням на податкові накладні, виписані від імені ДП «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Морського транспорту «Чорноморндіпроект», ТОВ «Джерело», ТОВ «Континент Нафто Трейд».
Однак, обставини, які згідно з актом перевірки стали підставою для висновку СДПІ про порушення позивачем податкового законодавства при веденні податкового обліку, не можуть вважатися встановленими, з огляду на те, що оцінка доказів у справі зроблена судом без дотримання вимог статті 86 КАС України.
Згідно з цією статтею суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 ст. 69 цього Кодексу встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).
Так, висновок апеляційного суду щодо заниження позивачем валових витрат у сумі 2630070,00 грн. судом апеляційної інстанції зроблено виключно на підставі доводів контролюючого органу, наведених в акті перевірки, щодо розбіжностей показників податкової звітності та показників, встановлених під час перевірки. При цьому, судом не було враховано, що висновок акту перевірки у цій частині зроблений всупереч нормам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772 (втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727).
Відповідно до пункту 5.2 цього Порядку разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.
Не було взято судами як першої, так і апеляційної інстанції доводи позивача про не відповідність висновків акту перевірки нормам Порядку № 984 також і щодо інших порушень, оскільки такі не містять посилання на конкретні документи, на підставі яких були зроблені висновки про порушення позивачем норм Закону № 334/94-ВР, Закону № 168/97-ВР та ПК.
Не можуть вважатися встановленими також і обставини щодо ненадання позивачем відповідно до норм пункту 44.6 ст. 44 ПК документів, на підтвердження здійснених змін у податковому обліку після проведення перевірки та до прийняття податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до частини 1 пункту 44.6 ст. 44 ПК у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (частина 2 цієї статті).
Згідно з пунктом 44.7 ст. 44 ПК у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.
У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
Обґрунтовуючи неправомірність висновків контролюючого органу, наведених в акті перевірки від 23.11.2011 № 443/16-3/01125821/70, представник позивача у судовому засіданні при розгляді касаційної скарги вказував, що такі документи були надані позивачем при поданні заперечення на акт перевірки. При цьому, матеріали справи містять докази досудового оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень до вищестоящих органів ДПС.
Обставини щодо надання позивачем у відповідності до норм пункту 44.6 ст. 44 ПК документів, на підтвердження здійснених змін у власному податковому обліку, після проведення перевірки та до прийняття відповідного рішення входять до предмету доказування при розгляді цього адміністративного спору.
У випадку підтвердження у судовому процесі доводів позивача, що заперечення разом з документами на підтвердження задекларованих сум валових витрат (витрат), податкового кредиту були подані з дотриманням встановленого абзацом другим пункту 44.7 ст. 44 ПК строку, такі документи мали бути враховані контролюючим органом при прийнятті рішення за результатами перевірки, а при їх неврахуванні - досліджені та оцінені судом як доказ наявності або відсутності з боку позивача порушень, вказаних в акті перевірки від 23.11.2011 № 443/16-3/01125821/70.
Суд апеляційної інстанції встановив обставини лише щодо частини порушень, наведених акті перевірки від 23.11.2011 № 443/16-3/01125821/70, та дав їм юридичну оцінку, тоді як обставини, які стосуються іншої частини порушень позивачем податкового законодавства, у зв'язку з якими СДПІ прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, залишились поза увагою суду. Разом з тим, ці обставини входять до предмету доказування при розгляді спору щодо оскарження податкових повідомлень-рішень.
Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин 4 та 5 ст. 11 КАС України.
Наведені вище порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права унеможливлюють висновок щодо правильності вирішення спору, а відтак у відповідності до частин 2 та 4 ст. 227 КАС України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до частини 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі;; у разі необхідності, зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування відповідних обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 КАС України.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» задовольнити частково, скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2013, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя: ПідписЄ.А. Усенко
Судді: ПідписІ.В. Борисенко
ПідписО.А. Веденяпін