02 листопада 2016 року м. Київ К/800/23456/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про скасування рішення,
встановив:
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 01 вересня 2016 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 КАС України, а саме: не додано документу про сплату судового збору та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій. У встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуті.
Як вбачається з судових рішень, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 23 вересня 2015 року №300/ДПР-15.
Судами встановлено, що позивач отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2350, яке видане Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області від 20.09.2011 р.
Рішенням дисциплінарної палати від 23.09.2015 р. №300/ДПР-15 за відомостями, викладеними в ухвалі апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.12.2014 р. в діях адвоката ОСОБА_1 встановлені ознаки дисциплінарного проступку та порушено дисциплінарну справу.
Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 15.10.2015 р. №325/ДПР-15 застосовано відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. Цим же рішенням припинено право заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2350, виданого 13.09.2011 р. кваліфікаційно-дисциплінарною комісією Дніпропетровської області.
Судові рішення мотивовані тим, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області приймаючи оскаржувані рішення від 23.09.2015 р. №300/ДПР-15 та від 15.10.2015 р. №325-ДПР-15 відносно позивача діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, з дотриманням процедури порушення дисциплінарної справи, оскільки адвокат продовжував займатися адвокатською діяльністю в період з 02.09.2014 р. по 02.09.2015 р., коли дія його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю була зупинена рішенням дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області №100/ДПР-14 згідно з пунктом 3 частини першої статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Також листами Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09.06.2016 р. №206/1201/16-к/10223/2016 та Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надано інформацію щодо продовження здійснення адвокатської діяльності позивачем та представництво ним інтересів в суді у кримінальних справах.
Крім того, при прийнятті оскаржуваних рішень, відповідачем враховано, що на протязі 2012-2014 років позивач притягувався до дисциплінарної відповідальності та до нього застосовувалися дисциплінарні стягнення у вигляді попередження та зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, що свідчить про відсутність у нього поваги до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності громадського призначення, що має наслідком підрив престижу адвокатури в цілому, що свідчить про порушення норм Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" і Правил адвокатської етики.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу а новий розгляд. Зазначає, що порушено процедуру проведення дисциплінарного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про скасування рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак