03 листопада 2016 року м. Київ К/800/22621/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача),
Головчук С.В.,
Заїки М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 15 червня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року,
У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати пенсії з березня 2016 року, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області поновити нарахування та виплату йому пенсії за віком та сплатити заборгованість за період з березня 2016 року.
Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 15 червня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року, адміністративний позов залишено без розгляду.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права, що призвело до незаконного залишення адміністративного позову без розгляду. Зокрема, зазначає, що для суду має бути достатнім одного клопотання про розгляд справи у відсутність позивача, щоб розглянути справу без нього. В свою чергу, Кодекс адміністративного судочинства України не вимагає направлення кожного разу після відкладення розгляду справи нової заяви про розгляд справи у його відсутність. Просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заперечення відповідача на касаційну скаргу мотивовані тим, що згідно з частиною четвертою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, тому суд першої інстанції визнав явку позивача обов'язковою, і відповідно суд правомірно залишив адміністративний позов без розгляду в зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання при належному повідомленні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом та просив розглянути справу без його участі, адресу проживання зазначив: АДРЕСА_2, а також вказав адресу для листування: АДРЕСА_1.
Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 26 травня 2016 року справу за позовом ОСОБА_4 призначено до розгляду у судовому засіданні та одночасно явку позивача в судове засідання визнано обов'язковою.
26 травня 2016 року о 09-02 годині суд першої інстанції телефонограмою повідомив ОСОБА_4 про призначення справи до розгляду на 02.06.2016 р. о 09-30 год., а позивач повідомив суд про його проживання на тимчасово окупованій території в с. Білоріченський Лутугінського району.
Також Кремінський районний суд Луганської області своїм листом від 26 травня 2016 року за №414/824/16-а повідомив позивача про призначення судового засідання по справі на 02.06.2016р. о 09-30 год. з нагадуванням про визнання явки в судове засідання обов'язковою.
Вказане повідомлення про розгляд справи 02.06.2016р. о 09-30 год. направлено ОСОБА_4 на зазначену ним в позові адресу для листування (АДРЕСА_3), однак повернено на адресу суду за закінченням терміну зберігання.
Із журналу судового засідання вбачається, що 02 червня 2016 року позивач у судове засідання не з'явився, повідомлення про отримання судової повістки не надійшло.
Кремінський районний суд Луганської області своїм листом від 02 червня 2016 року за №414/824/16-аповідомив позивача про відкладення справи на 15.06.2016р. о 09-30 год. з нагадуванням про визнання явки в судове засідання обов'язковою.
Згідно з відміткою про особисте вручення у рекомендованому повідомленні поштового відправлення позивач особисто отримав вказаний лист Кремінського районного суду Луганської області від 02 червня 2016 року за №414/824/16-а.
Записами в журналі судового засідання 15 червня 2016 року підтверджується, що позивач у судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належно телефонограмою та судовими повістками з повідомленням.
Відповідно до акту перевірки фактичного місця проживання особи, тимчасово переміщеної з окупованої території, власник будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_5 громадянина ОСОБА_4 не знає та в її будинку він ніколи не проживав.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, та, не зважаючи на те, що суд визнав його явку обов'язковою, з огляду на необхідність достовірного з'ясування всіх обставин у справі.
За приписами частини 4 статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до частини 4 статті 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд може постановити ухвалу про обов'язковість особистої участі сторін чи третіх осіб у судовому засіданні. Викликати сторону чи третю особу для особистих пояснень можна і тоді, коли у судовому розгляді беруть участь їхні представники (стаття 120 КАС України).
Пунктом 4 частини 1 статті 128 КАС України встановлено, що суд відкладає розгляд справи в разі, якщо суд визнав обов'язковою особисту участь особи, яка бере участь у справі, у судовому розгляді, а вона не прибула.
Отже, за змістом наведених норм процесуального закону, якщо суд визнав обов'язковою особисту участь сторони в судовому засіданні для встановлення певної обставини, що має значення для вирішення справи, то її неявка, незалежно від наявності заяви про розгляд справи за її відсутності, тягне відкладення розгляду справи.
При цьому, згідно з частиною 11 статті 35 КАС України, яка регулює питання вручення повістки, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Пунктом 4 частини1 статті 155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналіз наведених норм права вказує на те, що суд першої інстанції, враховуючи специфіку даного правового спору і обставин справи та на виконання положень Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема статей 11, 159 цього Кодексу, визнав обов'язковою особисту участь позивача у судовому засіданні, в свою чергу, позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, а тому суд правомірно залишив адміністративний позов без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 155 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Зважаючи на те, що ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають наведеним критеріям, їх необхідно залишити без змін.
Ухвалою про відкриття касаційного провадження у даній справі від 19 серпня 2016 року також було задоволено клопотання ОСОБА_4 та відстрочено йому сплату судового збору до вирішення справи, а тому слід стягнути з останнього судовий збір згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", яким передбачено, що за подання касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, що складає 1378,00 грн.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 15 червня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року - без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 1378,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді: Черпак Ю.К.
Головчук С.В.
Заїка М.М.