01 листопада 2016 року м. Київ К/800/38659/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Голяшкіна О.В.,
Донця О.Є.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, Лазурненського селищного голови Скадовського району Херсонської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, в.о. голови Лазурненської селищної голови Скадовського району Херсонської області про визнання дій Лазурненської селищної ради в частині не розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк незаконними; скасування розпорядження в.о. голови Лазурненської селищної ради від 29.03.2013 №30 та зобов'язання в місячний строк укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Позовні вимоги мотивовано протиправністю відмови відповідачів у продовженні строку дії договору оренди земельної ділянки від 11.02.2008.
Постановою Скадовського районного суду Херсонської області від 30 грудня 2013 року позов задоволено: визнано дії Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області в частині не розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк незаконними; скасовано розпорядження в.о. Лазурненського селищного голови Скадовського району Херсонської області № 30 від 29.03.2013; зобов'язано голову Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області або особу, на яку покладено обов'язки голови Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області виконати вимоги ч.ч. 5, 6, 7 статті 33 Закону України «Про оренду землі» та в місячний строк укласти з ОСОБА_2 додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 11.02.2008 року (загальною площею 0,5000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, зареєстрованого в книзі реєстрації договорів оренди за НОМЕР_2 18.02.2008) про його поновлення на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2015 року постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 30 грудня 2013 року скасовано; прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.02.2008 між Лазурненською селищною радою та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,5000га рекреаційного призначення, що знаходиться АДРЕСА_1 зі строком дії 5 років.
13.11.2012 ОСОБА_2 звернулась до Лазурненської селищної ради із заявою про продовження дії договору оренди земельної ділянки строком на 25 років на тих самих умовах шляхом підписання додаткової угоди до закінчення договору оренди.
Відповідно до витягу з рішення №327 ХІ сесії шостого скликання Лазурненської селищної ради від 28.12.2012 заяву ОСОБА_2 щодо продовження дію договору оренди розглянуто, питання щодо продовження договору оренди направлено на доопрацювання.
26.03.2013 Лазурненською селищною радою прийнято рішення №393 "Про поновлення та продовження договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності".
Розпорядженням в.о. голови Лазурненської селищної ради від 29.03.2013 №30 зупинено дію пунктів 1; 1,1; 1,2; 1,3; 1,4; 1,5 рішення Лазурненської селищної ради від 26.03.2013 №393.
Вказуючи на протиправність розпорядження в.о. голови Лазурненської селищної ради від 29.03.2013 №30 про зупинення дії пунктів 1; 1,1; 1,2; 1,3; 1,4; 1,5 рішення Лазурненської селищної ради від 26.03.2013 №393, а також протиправність дій Лазурненської сільради в частині не розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, ОСОБА_2 звернулась до суду із даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що заява ОСОБА_2 про продовження строку дії договору оренди Лазурненською селищною радою у встановлені договором терміни не розглянута, у зв'язку з чим договір оренди земельної ділянки вважається продовженим. Також суд вважав необхідним скасувати розпорядження в.о. селищного голови від 29 березня 2013 року №30 та зобов'язати Лазурненську селищну раду виконати умови Закону України «Про оренду землі» та в місячний строк укласти з ОСОБА_2 додаткову угоду до договору оренди про його поновлення на той самий строк і на тих самих умовах.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності ознак протиправної бездіяльності Лазурненської селищної ради у нерозгляді питання про продовження дії договору оренди. Також суд апеляційної інстанції вказав на правомірність розпорядження в.о. Лазурненського селищного голови від 29.03.2013 №30 як такого, що прийнято на виконання повноважень, наданих частиною четвертою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та відсутність у суду повноважень на зобов'язання селищної ради укласти договір оренди земельної ділянки.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтю 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із позицією суду апеляційної інстанції щодо правомірності розпорядження в.о. Лазурненського селищного голови від 29.03.2013 №30, у той же час вказує на помилковість позиції судів попередніх інстанції щодо наявності підстав для розгляду справи в іншій частині позовних вимог у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Аналіз вказаних положень свідчить про те, що у випадку, якщо суб'єкт у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції та, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
У той же час, правовідносини, що склались між позивачем та селищною радою в частині продовження дії договору оренди, є правовідносинами, що пов'язані та витікають з виконання господарського договору оренди землі, тобто Лазурненська селищна рада Скадовського району Херсонської області у спірних правовідносинах не здійснює владних повноважень відносно позивача, оскільки діє як сторона господарського договору, у зв'язку з чим в силу положень статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спір в частині визнання протиправними дій щодо не розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк та зобов'язання в місячний строк укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, є підвідомчим господарським судам.
Так, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.04.2010 №10-рп/2010 органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень у земельних відносинах у тих випадках, коли ними здійснюються дії, передбачені пунктами а-г статті 12 Земельного кодексу України, тобто, коли ці органи використовують свої повноваження щодо розпорядження землями територіальної громади.
З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо наявності визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції у переданому на вирішення суду спорі в частині позовних вимог про визнання дій Лазурненської селищної ради щодо не розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк незаконними та зобов'язання в місячний строк укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У той же час, погоджуючись із позицією суду апеляційної інстанції щодо правомірності розпорядження в.о. голови Лазурненської селищної ради від 29.03.2013 №30, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що розпорядженням в.о. голови Лазурненської селищної ради від 29.03.2013 №30 зупинено дію пунктів 1; 1.1; 1.2; 1.3; 1.4; 1.5 рішення Лазурненської селищної ради від 26.03.2013 №393; скликано позачергову сесію Лазурненської селищної ради; винесено на повторний розгляд сесії ради пункти 1; 1.1; 1.2; 1.3; 1.4; 1.5 рішення Лазурненської селищної ради від 26.03.2013 №393.
До розпорядження в.о. голови Лазурненської селищної ради від 29.03.2013 №30 також додано відповідне обґрунтування зауважень до пунктів 1; 1.1; 1.2; 1.3; 1.4; 1.5 рішення Лазурненської селищної ради від 26.03.2013 №393.
З урахуванням викладеного, зважаючи на дискреційність повноважень голови селищної ради зупиняти дію рішень селищної ради, виходячи з того, що в.о. голови Лазурненської селищної ради при винесенні розпорядження від 26.03.2013 №393 дотримано процедуру його прийняття, у тому числі, щодо надання обґрунтування зауважень до рішення, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо правомірності оскаржуваного рішення та, відповідно, відсутності підстав для його скасування.
Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Керуючись статтями 157, 160, 167, 220, 222, 225, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2015 року змінити, скасувавши в частині відмови у задоволенні позову про визнання дій Лазурненської селищної ради в частині не розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк незаконними та в частині зобов'язання в місячний строк укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У вказаній частині провадження у справі закрити.
В іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: