27 жовтня 2016 року м. Київ К/800/28649/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ОВК) на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОВК, військового комісара ОВК ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за час затримки розрахунку при звільненні, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди,
У жовтні 2016 року представник ОВК звернувся з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним наказ військового комісара ОВК від 10 лютого 2014 року про звільнення ОСОБА_1 . Стягнуто з ОВК на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.02.2014 року по 15.05.2014 року в розмірі 8 159,20 грн. У решті в задоволенні позову відмовлено.
Ставиться вимога про скасування рішення апеляційного суду та ухвалення нового про відмову в позові. Вказується на те, що проведення реорганізації фактично зумовило скорочення чисельності працівників, тому поновити позивачку на роботі не вбачається можливим. Крім того, вона не має вищої спеціальної освіти.
Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми, касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.
За правилами пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Як установлено судами попередніх інстанцій, саме на підставі цієї норми і був звільнений позивачка у зв'язку з реорганізацією ОВК.
Звільнення відбулося без жодних пропозицій про переведення на іншу посаду в тій же самій установі.
При вирішенні спорів про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими було припинено за пунктом 1 статті 40 КЗпП (відмова від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці), необхідно враховувати, що виходячи зі статті 71 КАС України адміністрація зобов'язана надати суду докази, що підтверджують, що зміна істотних умов праці стало наслідком змін в організації праці або в організації виробництва , наприклад, змін в техніці і технології виробництва, вдосконалення робочих місць на основі їх атестації, структурної реорганізації виробництва.
При відсутності таких доказів припинення трудового договору за пунктом 1 статті 40 КЗпП не можна визнати законним.
У зв'язку з цим відповідачем повинні бути надані докази, що свідчать про те, що після попередження про вивільнення державному службовцю пропонувалися вакантні посади в цьому державному органі, а при їх відсутності - хоча б одна вакантна посада в іншому державному органі, і він відмовився від запропонованої роботи, або відмовився від проходження перепідготовки (перекваліфікації) в порядку, встановленому законодавством про державну службу.
При цьому, під пропозицією вакантної посади розуміється пропозиція, яка виходить від уповноваженої посадової особи кадрової служби державного органу про призначення на посаду державної служби, в тому числі нижчу, обов'язки за якою державний службовець може виконувати з урахуванням його професії, кваліфікації та раніше займаної посади.
З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за час затримки розрахунку при звільненні, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Олексієнко