20 жовтня 2016 року м. Київ К/800/27793/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у справі за позовом ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,
встановив:
ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії відповідача з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації № 100250005/2015/116771 від 30 листопада 2015 року; скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000076/2 від 30 листопада 2015 року, прийняте Відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 100250005/2015/00132 від 30 листопада 2015 року, складену Відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Митного посту «Західний» про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000076/2 від 30 листопада 2015 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 100250005/2015/00132 є необґрунтованими, протиправними та такими, що прийняті в порушення вимог пунтку 3 статті 53, пункту 2 статті 55 і пункту 2 статті 58 Митного кодексу України.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 траня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Київської міської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації № 100250005/2015/116771 від 30 листопада 2015 року та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000076/2 від 30 листопада 2015 року скасовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 100250005/2015/00132 від 30 листопада 2015 року.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 31 травня 2016 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задовленні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом митницею ДФС були проведені консультації, про що наявні записи в рішенні про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000076/2 від 30 листопада 2015 року. Таким чином, у рішенні про коригування митної вартості № 100250005/2015/000076/2 від 30 листопада 2015 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
У касаційній скарзі ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи", не погоджуючись з даним рішенням, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Як установлено сулдами попередніх інстанцій між ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (IDS BORJOMI GEORGIA LLC, Грузія) був укладений контракт № СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року на поставку мінеральної води «Боржомі» в асортименті та за цінами визначеними у п. 1 і 2 цього контракту (далі - контракт).
Крім того, між позивачем і ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (Грузія) було укладено додаткову угоду № 1 від 02 березня 2015 року до контракту, якою змінено ціну товару за контрактом. Згідно тексту додаткової угоди до контракту підставою, що слугувала для зміни ціни товару була суттєва девальвація гривні з дати останнього перегляду договірних цін, зниження платоспроможності споживачів внаслідок тяжкої економічної ситуації, яка склалася в країні покупця (позивача).
30 листопада 2015 року на виконання вимог зазначеного контракту, ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (Грузія) здійснено поставку товару («вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі» сильногазована», що розфасована у скляних пляшках ємністю по 0,5 л) в обсязі 25 992 скляних пляшок за ціною 11 346,48 дол. США відповідно до контракту з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 02 березня 2015 року, а саме: за ціною 0,44 дол. США за одну скляну пляшку ємністю 0,5 л.
З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» декларантом (ТОВ «Навіс Груп»), 30 листопада 2015 року до митниці (митний пост «Західний» Київської міської митниці ДФС) була подана вантажна митна декларація за № 1000250005/2015/116771 (далі - ВМД). Митна вартість товару у зазначеній ВМД була визначена відповідно до підпунтку 1 пункту 1 статті 57 Митного кодексу України («за основним методом»), тобто - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару та визначення такої вартості за основним методом декларантом 30 листопада 2015 року подано до митного органу наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 356961 від 16 листопада 2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) № GE20150370 від 13 листопада 2015 року; пакувальний лист б/н від 13 листопада 2015 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткові угоди № 1 від 02 ререзня 2015 року, № 2 від 10 червня 2015 року і № 3 від 12 червня 2015 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року, стороною якого є виробник товарів, що декларуються; договір про надання послуг митного брокера № Т822/15 від 25 червня 2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 від 16 листопада 2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 16 листопада 2015 року; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № GEО2015 01/003978 від 13 листопада 2015 року; інші некласифіковані документи (платіжні доручення, свіфти); лист-довідка IDS BORJOMI GEORGIA LLC від 15 жовтня 2015 року № LТ32-303/1410 стосовно того, що ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» є ексклюзивним дистриб'ютором продукції мінеральної води «Боржомі» на території України; лист IDS BORJOMI GEORGIA LLC від 27 березня 2015 року № LТ32-591/1503 з відомостями про страхування експортних вантажів; копію митної декларації країни відправлення С2670 від 18 листопада 2015 року; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № 100250005/2015/116771 від 30 листопада 2015 року.
З урахуванням наведених висновків Митним постом «Західний» прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000076/2 від 30 листопада 2015 року (надалі - рішення № 100250005/2015/000076/2), за яким задекларована позивачем митна вартість товару в розмірі 11 436,48дол. США (що в еквіваленті на національну валюту складала 273 156,39 грн.) за 25 992 скляних пляшок води мінеральної «Боржомі» ємністю по 0,5 л за 0,44 дол. США була відкоригована відповідачем до вартості 13 255,92 дол. США (тобто, за ціною 1,02 дол. США за скляну пляшку 0,5 л) з використанням другорядного методу - за резервним методом. Як зазначено в графі 33 такого рішення, за результатами проведеної консультації між митним органом і декларантом, обрано резервний метод визначення митної вартості для чого була використана наявна у митного органу інформація - інформація про митну декларацію позивача від 29.07.2015 № 100250002/2015/057525.
Того ж дня, Митний пост «Західний» у зв'язку з прийняттям рішення № 100250005/2015/000076/2 склав картку відмови № 100250005/2015/00132 в прийнятті митної декларації № 100250005/2015/116771 від 30 листопада 2015 року (далі - картка відмови).
30 листопада 2015 року товари були випущенні за ВМД № 100250005/2015/116845 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій відповідно до розд. Х Митного кодексу України.
08 лютого 2016 року позивач керуючись нормою пункту 8 статті 55 Митного кодексу України надіслав на адресу Київської митниці ДФС України разом з супровідним листом № 108/4.1-16ц від 08.02.2016 додаткові документи (а саме: копію платіжного доручення № 54 від 04 грудня 2015 року щодо оплати товару; копію виписки з бухгалтерської документації - відомість розрахунків між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та IDS BORJOMI GEORGIA LLC; копію виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; копію розрахунку ціни (калькуляцію); експертний висновок № ОЭ-8/427 від 06 листопада 2015 року; копію угоди відкритого страхового полісу № 1CG/AG 15/026+1 від 04.03.2015).
У відповідь на вказаний лист позивача Київська митниця ДФС України надіслала товариству лист № 1401/10/26-70-25-02 від 24 лютого 2016 року, де зазначила, що в ході митного оформлення імпортованих товарів ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» не виконало в повному обсязі вимоги частини третьої статті 53 Митного кодексу України, оскільки: на копії угоди до відкритого страхового полісу від 04 березня 2015 року № ICG/AG 15/026+1 відсутні печатка та підпис страхувальника ТОВ «Страхувальна компанія Ай Сі Груп», не наданий відкритий поліс № 00837 та окремі заявки на оцінювані партії товарів, що не дають можливості перевірити страхові суми та складові митної вартості товарів; копії митних декларацій країни відправлення не містять відміток митних органів країни відправлення та країн транзиту; надана відомість розрахунків між IDS BORJOMI GEORGIA та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» за період з 27листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року дублює інформацію за ЕМД та не розкриває суми всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб для виконання зобов'язань продавця, оскільки відомість розрахунків не доводить відсутність існування інших прямих чи опосередкованих платежів та розрахунків на користь продавця; експертний висновок від 06 листопада 2015 року № ОЭ-8/427 не може слугувати підґрунтям у вирішенні питання визначення митної вартості, оскільки декларантом не поданий звіт про оцінку від 05 листопада 2015 року ТОВ «УкрПрофі» на підставі якого визначалась вартість оцінюваного товару; надані накладні щодо відчуження оцінюваного товару на території України стосуються періоду березень-червень 2015 року, що раніше ніж період отримання оцінюваного товару за ЕМД; наданий інформаційний лист IDS BORJOMI GEORGIA від 26 березня 2015 року № щодо розрахунку ціни оцінюваного товару не містить основних статей витрат, на підставі яких формується собівартість товару, а саме у листі відсутні витрати на виробництво оцінюваного товару, замість цього фігурують витрати на придбання. Крім того, на переконання митниці, зазначений лист містить визначені ціни реалізації товарів на Україні, що суперечать визначенню «дійсній вартості» згідно п. 2 ст. VII Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року, оскільки ціни продавця для продажу оцінюваного товару ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» є спеціальними. За даними офіційного сайту компанії IDS BORJOMI INTERNATIONAL митниця дійшла висновку, що IDS BORJOMI GEORGIA LLC (продавець) та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (покупець) належать до компаній, які входять до міжнародної групи компаній IDS BORJOMI INTERNATIONAL, а тому вони контролюються третьою особою, та як наслідок, являються пов'язаними особами у розумінні статті 15 Угоди. З урахуванням наведених висновків відповідач відмовив позивачу у визнанні заявленої митної вартості та скасування рішення № 100250005/2015/000076/2.
Так, згідно зі статтею 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
В силу приписів частини первої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).
Разом з цим, згідно з частиною третьою статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною першою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).
Частиною 1 статті 53 МК України регламентовано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
При цьому, документами, які підтверджують митну вартість товарів у відповідності до частини другої статті 53 МК України є : 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У той же час, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За приписами частини пятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Постановою Верховного Суду України №21-127а15 від 31 березня 2015 року зазначено, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляді цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
Як установлено судами попередніх інстанцій, під час здійснення Київською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей шодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: продавець товару - IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія) та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна) є пов'язаними між собою особами. Так, міжнародна компанія IDS Borjomi Georgia International включає в себе IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія) та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна), які є її частинами. Декларантом не надано належні страхові документи.
Пунктом 4 частини першої статті 58 МК України від 13 березня 2012 року № 4495-VI передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до частини 16 статті 58 МК України від 13 березня 2012 року № 4495-VI для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Пунктом 4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року зазначено, що для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: а) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; б) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; в) вони є роботодавцем і працівником; г) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; е) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; ж) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; з) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; и) вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.
Також частиною 17 статті 58 МК України, пунктом 5 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року передбачено, що особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Так, IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія) та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна) є пов'язаними між собою особами в значенні частини 16 статті 58 Митного кодексу України, пункту 4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, що підтверджується наступним.
Як вже було зазначено, IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія) та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» являються частинами однієї міжнародної компанії IDS Borjomi Georgia International.
З 26 лютого 2015 року почав діяти додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться на митну територію України суб'єктами господарювання згідно з Законом України від 28.12.2014 № 73-VIIІ «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року», що призвело до збільшення митних платежів, що повинні бути сплачені до Державного бюджету України суб'єктами господарювання, в тому числі і ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю. Базою оподаткування додатковим Імпортним митним збором є митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, визначена відповідно до положень Митного кодексу України.
Після початку дії додаткового імпортного збору на товари, що ввозяться на митну територію України суб'єктами господарювання, майже одразу 02.03.2015 між IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна) була укладена додаткова угода № 1 до Контракту від 13.01.2015 № СТ20-001/1501, в якій ціна товарів та їх митна вартість були зменшені. У додатковій угоді зазначено про те, що у зв'язку із суттєвою девальвацією гривні, зниженням платіжної спроможності позивачів, а також тим, що в країні Покупця (Україні) склалася складана економічна ситуація та товар втрачає свою конкурентоспроможність ціна хозару була зменшена. Всі ці причини, по яким вартість товарів була зменшена не пов'язані з економічною ситуацією у країни виробника, зменшенням витрат на виробництво товару виробником, а пов'язані з економічною ситуацією в Україні, тому для конкурентоспроможності ціна товарів була знижена.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що існуючий взаємозв'язок між продавцем вказаного товару IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та покупцем товару ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна) вплинув на заявлену декларантом митну вартість, яка була зменшена згідно з додатковою угодою № 1 до Контракту від 13.01.2015 № СТ20-001/1501.
Слід зазначити, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту передбачено умови поставки СІР Одеса Західна, уповноваженою особою декларанта були надані страхові документи, а саме страховий поліс № 00837 від 28.01.2015, угоду до страхового полісу № ICG/AG 15/026+1 від 04.03.2015, але не надані відомості про вартість страхування товарів за митною декларацією № 100250005/2015/116771 від 30.11.2015, які необхідні для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів за вказаною митною декларацією. Крім того, декларантом надано додаткову угоду до договору страхування, однак не надано чинного страхового полісу.
Вказане також виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.
Таким чином, надані позивачем документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
Крім того, жодного банківського документа, який би стосувався даної конкретної поставки товару декларантом надано не було; відомості про вартість страхування товару, інформація щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам також не була надана.
Ураховуючи, що в документах, які надані позивачем та його представниками до Київської митниці ДФС разом з митною декларацією № 100250005/2015/116771 від 30 листопада 2015 року були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а в додатково наданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів документах також були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУкраїни від 13 березня 2012 року № 4495-УІ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини пятої статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Згідно з частиною четвертою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59, 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Так, з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом митницею ДФС були проведені консультації, про що наявні записи в рішенні про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000076/2 від 30. листопада 2015 року .
Отже, у рішенні про коригування митної вартості № 100250005/2015/000076/2 від 30 листопада 2015 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 01 жовтня 2013 року у справі № 21-354а13.
Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у справі за позовом ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Мороз