30 червня 2016 року м. Київ К/800/13361/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Островича С.Е.
Голубєвої Г. К.
Степашка О.І.
секретаря судового засідання Орєшко Ю. О.
представник позивача Галуга Я. І.
представник відповідача Муха С. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресторація «На Ринку» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресторація «На Ринку» (далі - ТОВ «Ресторація «На Ринку») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року позовні вимоги ТОВ «Ресторація «На Ринку» задоволено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року апеляційну скаргу ДПІ у Галицькому районі залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року - залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Галицькому районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року та відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Ресторація «На Ринку» в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
ДПІ у Галицькому районі проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ресторація «На Ринку» з питань дотримання вимог валютного законодавства.. За результатами перевірки складено акт №1920/13-04-22-08/38627255 від 13 листопада 2014 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем: ст.2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року №185-94/ВР.
На підставі акта перевірки ДПІ у Галицькому районі було винесено податкові повідомлення-рішення №0004312208 від 01 грудня 2014 року, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 3756253,99 грн. та №0004322208 від 01 грудня 2014 року, яким до позивачу застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 510,00 грн.
Не погоджуючись із цими податковими повідомленнями, ТОВ «Ресторація «На Ринку» 08 грудня 2014 року було подано скаргу до Головного управління ДФС у Львівській області. За результатами розгляду скарги, 05 лютого 2015 року Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято рішення, яким скаргу позивача задоволено частково: залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова №0004322208 від 01 грудня 2014 року та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова №0004312208 від 01 грудня 2014 року в частині 6595,6 грн. нарахованої пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
На підставі рішення Головного правління ДФС у Львівській області про результати розгляду скарги ДПІ у Галицькому районі прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0003732208 від 19 лютого 2015 року, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 3749658,39 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Ресторація «На Ринку» (Покупець, Україна) та Компанією МВАТ Trading s.r.o. (Продавець, Чеська Республіка) було укладено Договір МВАТ №0334 на продаж пивзаводу і введення його в експлуатацію та Договір купівлі-продажу та підряду МВАТ №0335 на продаж пивзаводу і введення його в експлуатацію.
Судами попередніх інстанцій також зазначено, що 10 червня 2014 року ТОВ «Ресторація «На Ринку» звернулось до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з листом №05-РнР/10/06 щодо продовження терміну поставки товару за Договором МВАТ №0335 у зв'язку з ускладненнями, які виникли у Продавця при виготовленні обладнання. Граничний термін поставки обладнання сторонами додатково узгоджено до 01 черпня 2014 року. Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 16 липня 2014 року надано Висновок №750 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, яким продовжено строк поставки обладнання з 02 липня 2014 року по 31 липня 2014 року. Згідно з вантажно-митними деклараціями обладнання ввезено на митну територію України до 31 липня 2014 року. Вказані обставини, зокрема, умови і строки поставки обладнання та проектної документації, порядок проведення платежів за Договорами МВАТ №0334 та МВАТ №0335, факт поставки обладнання та передачі технічної документації не заперечується сторонами та підтверджується висновками акту перевірки.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Частиною 4 ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Відповідно до пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 14.11.13р. №453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.11.13р. за № 1951/24486 (термін дії: з 20.11.13р. по 17.05.14р.), розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Аналогічні положення щодо строків розрахунків закріплені в Постанові Правління Національного банку України №270 від 12.05.14р. (термін дії з 20.05.14р. по 20.08.14р.).
Згідно з ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", порушення резидентами строків, передбачених ст. 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до ст. 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Постановою Кабінету Міністрів України №1409 від 29.12.07р. затверджено Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (надалі - Порядок № 1409).
Вказаний Порядок поширюється, зокрема, на виконання договорів поставки складних технічних виробів - імпортні операції з поставки устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.
Згідно з п. 4 Порядку, для одержання висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією резидент подає Мінекономрозвитку такі документи: 1) складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період; 2) засвідчені в установленому порядку: копія зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову; копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).
Датою подання документів, на підставі яких видається висновок, вважається дата їх реєстрації в Мінекономрозвитку (п. 5 порядку).
Судами попередніх інстанцій зазначено, що звернення позивача до Мінекономрозвитку з листом від 10 червня 2014 року про продовження строку розрахунку за імпортною зовнішньоекономічною операцією, долучення ним до такого листа всіх необхідних документів та, зрештою, отримання позитивного висновку про продовження такого строку, свідчить про добросовісне виконання позивачем покладених на нього законодавством обов'язків щодо дотримання порядку розрахунків у сфері ЗЕД. Затримка в отриманні позитивного висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією та продовження такого строку лише з 02 липня 2014 року не залежало від волі позивача та не може бути достатньою підставою для накладення на нього відповідальності у виді нарахування пені за порушення порядку проведення розрахунків у сфері ЗЕД.
Щодо порушення позивачем порядку проведення розрахунків за Договором МВАТ №0334, судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк відповідно до законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність та систему валютного регулювання і валютного контролю регулює імпорт та експорт капіталу.
На виконання наданих повноважень Національний банк України Постановою №597 від 30.12.03р. «Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями» (надалі - Постанова НБУ №597) визначив порядок та умови переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями. Зміст Постанови №597 був доведений до відома самостійних структурних підрозділів, територіальних управлінь Національного банку України, банків України для керівництва і використання в роботі.
Відповідно до п. 1 Постанови НБУ №597 підставою для переказування уповноваженими банками та іншими фінансовими установами (далі - банки) коштів у національній та іноземній валюті на користь (на рахунок) нерезидентів як за дорученням резидентів - суб'єктів підприємницької діяльності, так і на виконання власних зобов'язань щодо оплати робіт, послуг (у тому числі послуг з продажу товару в кредит, передавання майна в оренду, у лізинг, надання в користування прав інтелектуальної власності), прав інтелектуальної власності за договорами, які передбачають їх виконання, надання, передавання нерезидентами, уважаються такі документи:
- договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який згідно з чинним законодавством України має силу договору;
- документи, які свідчать про фактично надані послуги, виконані роботи чи передані права інтелектуальної власності.
У разі здійснення імпортних операцій на умовах відстрочення поставки документи, які свідчать про фактично надані послуги, виконані роботи чи передані права інтелектуальної власності, резидент зобов'язаний подати в установлений Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" термін розрахунків (п.2 Постанови НБУ № 597).
Згідно з п.4 Постанови НБУ № 597 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для проведення зазначених у пункті 1 цієї постанови операцій з оплати робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та/або виконання зобов'язань за векселем, яким оформлена заборгованість резидента перед нерезидентом за такою оплатою, та/або зарахування заборгованості за такою оплатою в разі проведення заліку зустрічних однорідних вимог, якщо загальна вартість послуг, робіт, прав інтелектуальної власності за договором перевищує 100000 євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день укладення договору або за станом на 1 січня 1999 року, якщо відповідний договір було укладено до дати введення євро в безготівковий обіг (далі - офіційний курс гривні до іноземних валют), окрім зазначених у пункті 1 цієї постанови документів, є акт цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, який засвідчує відповідність контрактних цін на роботи, послуги, права інтелектуальної власності, які є предметом договору, кон'юнктурі ринку.
Аналіз вказаних положень Постанови НБУ №597 дає підстави дійти висновку, що обов'язок щодо контролю за дотриманням законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності покладено саме на банківські установи, які здійснюють перерахування коштів в національній чи іноземній валюті на користь нерезидентів. Проведення таких платежів з порушенням вказаних в Постанові НБУ №597 вимог, зокрема за відсутності акту цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, який засвідчує відповідність контрактних цін на роботи, послуги, права інтелектуальної власності, які є предметом договору, кон'юнктурі ринку, не може засвідчувати факт відсутності виконання умов договору та наявності підстав для нарахування платнику пені за порушення законодавства у сфері ЗЕД. Відсутність такого акту, на переконання суду, є підставою для відмови у проведенні платежу банківською установою.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Ресторація «На Ринку» на виконання умов Договору МВАТ №0334 від 24 липня 2013 року, в редакції договору від 29 липня 2013 року, та відповідно до отриманих від компанії МВАТ Trading s.r.o. рахунків-фактур надіслано до відділення ПАТ «Астра Банк», платіжні доручення в іноземній валюті №1 від 01 серпня 2013 року, №1 від 20 серпня 2013 року, №2 від 28 серпня 2013 року, №4 від 26 вересня 2013 року. Вказані платіжні доручення прийняті до виконання та виконані банківською установою, кошти перераховані на рахунок нерезидента в повному обсязі, про що свідчить відмітка банку на платіжних дорученнях. Про проведення розрахунків за договором МВАТ №0334 саме в редакції договору від 29 липня 2013 року позивачем повідомлено ПАТ «Астра Банк» листом №02-РиР/06/08 від 06 серпня 2013 року. На виконання умов Договору МВАТ №0334 Компанією МВАТ Trading s.r.o. передано, а позивачем отримано проектну документацію для монтажу та введення в експлуатацію заводу по виробництву пива, про що свідчать акти здачі-приймання, які викладені у формі додатків до Договору МВАТ №0334 № 1-1 від 26 жовтня 2013 року, № 1-2 від 17 листопада 2013 року, № 1-3 від 25 листопада 2013 року, № 1-4 від 19 грудня 2013 року, № 1-5 від 20 грудня 2013 року, отже проектна документація для монтажу та введення в експлуатацію заводу по виробництва пива згідно з договором МВАТ №0334 передана позивачу в межах 90-денного терміну з моменту проведення авансових платежів, відтак підстави для нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по вказаних фактах відсутні.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що Державним підприємством «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» листом № 1/1873 від 24 лютого 2015 року погоджено вартість послуг по виготовленню проектної документації за Договором МВАТ №0334, як таку, що відповідає тарифам Компанії МВА 21 Тrading s.r.o., а отже відповідає кон'юктурі ринку.
Щодо застосування до позивача штрафу за ненадання до перевірки всіх первинних документів судами попередніх інстанцій зазначено наступне.
Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що згідно з актом, позивачем для проведення перевірки представлено, в тому числі акти здачі-приймання проектної документації, опис пивоварні з деталізацією технічного процесу, технічний опис та технічні схеми пивоварні англійською мовою та інші документи, а тому твердження відповідача про ненадання позивачем проектної документації, оборотно-сальдової відомості, картки рахунку 632 за період з 01 липня 2013 року по 01 жовтня 2014 року, наказів про відрядження та ін. є не обґрунтованими.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не надано доказів того, що не надання до перевірки вказаних в акті документів свідчить про відсутність факту отримання проектної документації за зовнішньоекономічним договором, а отже висновки податкового органу є необґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0004322208 від 01 грудня 2014 року протиправним.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «Ресторація «На Ринку» та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, Кодексом адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
Г. К. Голубєва
О.І. Степашко