21 жовтня 2016 року м. Київ К/800/28030/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу Київського міського голови на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив визнати протиправною бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, яка полягає у невнесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 5 відповідно до графічного матеріалу, орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за клопотанням № 5 від 13 січня 2016 року, зареєстрованим у Київській міській раді за вх. №08/М-230; зобов'язати відповідача винести на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 5 відповідно до графічного матеріалу, орієнтовним розміром до 0,10 га., з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за клопотанням № 5 від 13 січня 2016 року, зареєстрованим у Київській міській раді за вх. №08/М-230 або мотивовану відмову у його наданні.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2016 року скасовано в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності щодо невинесення протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 5 відповідно до графічного матеріалу, орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за клопотанням № 5 від 13 січня 2016 року, зареєстрованим у Київській міській раді за вх. №08/М-230. Позовні вимоги в цій частині задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича щодо невнесення протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки №5 відповідно до графічного матеріалу, орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за клопотанням № 5 від 13 січня 2016 року, зареєстрованим у Київській міській раді за вх. №08/М-230.
В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2016 року залишено без змін.
У касаційній скарзі Київський міський голова, не погоджуючись з даним рішенням, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що 12 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради із клопотанням № 5 в порядку статті 118 Земельного кодексу України, в якому просив надати згоду на розробку проекту землевідводу земельної ділянки відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу НОМЕР_1 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); розглянути це питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний термін з прийняттям об'єктивного і обґрунтованого рішення. Це клопотання отримане Київською міською радою 13 січня 2016 року за №08/М-230, проте на час звернення позивача до суду вказане клопотання Київською міською радою розглянуто не було.
Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, розгляд клопотання позивача про виділення в порядку безоплатної приватизації земельної ділянки є виключною компетенцією Київської міської ради (КМДА).
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Київського міського голови щодо невнесення протягом місяця на розгляд на пленарне засідання сесії зазначеного питання, слід зазначає наступне.
На момент виникнення спірних правовідносин порядок діяльності Київської міської ради регулювався чинним на той час рішенням від 12 листопада 2014 року № 351/351 «Про Регламент Київської міської ради».
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 4 Регламенту Київський міський голова скликає сесії та пленарні засідання Київради, вносить пропозиції, формує порядок денний пленарних засідань Київради, узгоджений на засіданні Президії Київради, і головує на пленарних засіданнях Київради.
Відповідно до частини першої статті 21 Регламенту, суб'єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради, депутати Київради, постійні та тимчасові контрольні комісії Київради, депутатські фракції, групи, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством, Статутом територіальної громади міста Києва та цим Регламентом.
Пункт 6 частини третьої статті 4 Регламенту зазначає, що Київський міський голова забезпечує підготовку на розгляд Київради проектів програм соціально-економічного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, бюджету міста Києва та звіту про його виконання, рішень Київради з інших питань, що належать до її відання.
Як установлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у Солом'янському районі м. Києва для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд було відмовлено 30 червня 2016 року, що підтверджується витягом зі стенограми пленарного засідання Київської міської ради, тобто після спливу місячного строку, визначеного частиною сьомою статті118 ЗК України.
Отже, відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо незабезпечення контролю за виконанням діючого законодавства та дотриманням порядку і строку розгляду клопотання позивача протягом визначеного законодавством строку.
Водночас, зважаючи на те, що на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, клопотання позивача вже було розглянуто на сесії Київської міської ради та прийнято відповідне рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що підстави для зобов'язання розглянути заяву про надання дозволу були відсутні.
Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Київського міського голови на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала суду може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Мороз