06 жовтня 2016 року м. Київ К/800/19565/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Островича С.Е., Степашка О.І., Юрченко В. П.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСВІТ-7" до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДСВІТ-7" (далі - ТОВ "БУДСВІТ-7") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі - ДПІ у м.Сумах) в якому просить скасувати податкову вимогу, зобов'язати вчинити певні дії.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року позовні вимоги ТОВ "БУДСВІТ-7" задоволено в повному обсязі.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року апеляційну скаргу ДПІ у м.Сумах залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року без змін.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанцій ДПІ у м.Сумах подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року та відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
На підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів ДПІ у м. Сумах було сформовано податкову вимогу №4235-25 від 15.04.2015 року про наявність у ТОВ «БУДСВІТ-7» суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 693729,80 грн., у тому числі основний платіж - 524445,26 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 145603,00 грн. та пеня - 23681,54 грн.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Положеннями п. 54.1 ст. 54 та п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.08.2014 року ТОВ «БУДСВІТ-7» подало до ДПІ у м.Сумах податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року, в якій було визначено розмір грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 5905,00 грн.
Крім того, 20.08.2014 року ТОВ «БУДСВІТ-7» подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 232788,00 грн., а також самостійно нараховано суму штрафу у зв'язку з виправленням помилки в розмірі 11639,00 грн.
Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2014 року по справі №818/2890/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 року, з поданої позивачем декларації з ПДВ за липень 2014 року вбачається, що ТОВ «БУДСВІТ-7» у відповідності до вимог п.50.1ст.50 Податкового кодексу України, відобразило суму недоплати у складі декларації з ПДВ за липень 2014 року (період наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання). При цьому, сума недоплати збільшена позивачем на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми і сплачена позивачем самостійно за платіжним дорученням від 29.08.2014 року у складі суми 17544, 00 грн., з яких 5905, 00 грн. сума ПДВ за липень 2014 року, а 11639, 00 грн. штрафна санкція за затримку декларування ПДВ за квітень 2014 року.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Механізм формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог визначений Порядком направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 року №576 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року за №1840/24372.
Відповідно до п. 2.2 Порядку податкова вимога формується, якщо платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки; платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки; платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки.
Відповідно до п. 3.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у м.Сумах було сформовано податкову вимогу від 01.09.2014 року №8290-25 на суму 236944, 41 грн. , яку в подальшому було скасовано постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2014 року по справі №818/2890/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 року.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що суди по справі №818/2890/14 прийшли до висновку, що станом на 31.08.2014 року податковий борг з податку на додану вартість у ТОВ «БУДСВІТ-7» був відсутній, а сам по собі факт подачі позивачем уточнюючого розрахунку не є доказом існування податкового боргу та не є підставою для формування та направлення вимоги про сплату боргу з ПДВ.
В подальшому, ТОВ «БУДСВІТ-7» самостійно було подано до податкових органів податкові декларації з податку на додану вартість за вересень-грудень 2014 року та січень-березень 2015 року, якими визначено відповідні суми грошових зобов'язань з ПДВ.
Судами попередніх інстанцій також зазначено, що відповідні суми грошових зобов'язань з ПДВ за вересень-грудень 2014 року та січень-березень 2015 року було самостійно сплачено ТОВ «БУДСВІТ-7» у встановлений строк у повному обсязі. В той же час, ДПІ у м.Сумах сплачені ТОВ «БУДСВІТ-7» кошти були зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.
Крім того, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БУДСВІТ-7» ДПІ у м.Сумах було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.01.2015 року № 0000182202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 433750,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення було в подальшому скасоване постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2015 року по справі №818/720/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2015 року.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "БУДСВІТ-7".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко
В. П. Юрченко