28 липня 2016 року м. Київ К/800/12753/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Островича С.Е., Ланченко Л. В., Степашка О.І.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Донснаб-Захід" до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальності "ТПК "Донснаб-Захід" (далі - ТОВ "ТПК "Донснаб-Захід") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ДПІ у Жовківському районі) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року апеляційну скаргу ДПІ Жовківському районі залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року - залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Жовківському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
В період з 16.09.2013 року по 04.10.2013 року ДПІ у Жовківському районі було проведено планову перевірку ТОВ "ТПК "Донснаб-Захід" (код за ЄДРПОУ - 35313836) з питань дотримання вимог законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2011 року по 30.06.2013 року. За результатами перевірки складено акт від 11.10.2013 року №45/22-10/35313836.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 138.4 ст. 138, п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України, чим занижено податок на прибуток в сумі 180542,00 грн. та встановлено заниження податку за І кв. 2013 р. у розмірі 49032,00 грн., півріччя 2013 р. - 77310,00 грн.; пункту 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 ПК України, чим занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 177619,00 грн.; пункту 120.1 ст. 120, ст. 49 ПК України, а саме: ТОВ "ТПК "Донснаб-Захід" невчасно подано відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням реєстрації платника (ДПІ у Жовківському районі) податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2013 року.
На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.10.2013 року: №00016192210, про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 47224,00 грн.; №0001702210, про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 180542,00 грн. та застосування штрафної санкції 90441,00грн., що разом складає 270983,00 грн.; №0001692210, про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 177619,00 грн. та застосування штрафної санкції 44404,75 грн., що разом складає 222023,75 грн.
Згідно з п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - це сума будь-яких витрат платника і податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок і його вилучення або розподілу власником).
Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за своїм поділяються на дві групи: витрати операційної діяльності та інші витрати.
До складу витрат операційної діяльності відносяться собівартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг і витрати банківських установ.
Відповідно до пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати, прямо повязані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням розділу ІІ Податкового кодексу України.
Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Відповідно до п. 135.2 ст. 135 ПК України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Пунктом 135.4 ст. 135 ПК України визначено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає:
- пп. 135.4.1 дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "ТПК "Донснаб-Захід" було укладено договори на виконання ремонтних робіт (надавались послуги з ремонту тракторів Т-150 К) з ФГ "Калина-Л", ТОВ "П'ятничанське", ФГ "Євроінвест", ФГ "Пчани-Денькович", ПАТ "Деражнянський молочний завод", ФГ "Яворина" та договір поставки з ТОВ "Виробниче комерційне підприємство Форсаж". Реальність, товарність та виконання зазначених договорів підтверджується матеріалами справи. У всіх випадках, після огляду техніки Замовником та Виконавцем підписано Додаток №2 до Договору «Перелік та вартість запасних частин, які планується використати для проведення ремонту», в якому зазначено найменування, кількість та вартість запасних частин, матеріалів та складових, необхідних для проведення ремонту. Після проведення ремонту Тракторів Т-150К Замовником та Виконавцем були підписані Додаткові угоди до Договорів на ремонт техніки про зміну суми Договору. Жодних претензій зі сторони Замовників щодо неправомірного списання шин не було.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що дохід від виконання робіт визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості робіт по ремонту тракторів, а сума такого доходу зазначається у первинних документах, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку. Будь-яких підстав для збільшення доходу у зв'язку з тим, що в акті здачі-прийняття робіт окремим рядком не відображено вартість використаних запчастин, Податковий кодекс України не передбачає.
У всіх випадках, описаних в акті перевірки, позивачем було укладено договори із замовниками на проведення ремонтів тракторів. Даними договорами чітко зазначено, що вартість робіт по ремонту тракторів включає і вартість матеріалів, запасних частин, комплектуючих, що будуть використані для проведення ремонту та вартість робіт по їх встановленню. При цьому, додатками до договорів визначено перелік та вартість таких запасних частин, які планується використати для проведення ремонту. Таким чином, незалежно від того, що в актах здачі-прийняття робіт по ремонту тракторів окремою позицією не відображено вартість використаних запасних частин, умовами договорів визначено, як вартість робіт по ремонту тракторів, так і вартість використаних запасних частин, що разом і складає загальну вартість робіт.
Судами попередніх інстанцій також зазначено, що трактори Т-150 К, ремонт яких здійснювало ТОВ «ТПК «Донснаб-Захід», не відносяться до автомобільних транспортних засобів, а посилання відповідача на Правила надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, є безпідставними.
Згідно з пп.14.1.191 п.14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України, зі змінами та доповненнями є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.
Відповідно до з п. 187.1 ст. 187 ПК датою виникнення податкових зобов'язань є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Названа норма Податкового кодексу України не передбачає збільшувати базу оподаткування ПДВ, визначену договором, на вартість використаних запасних частин для проведення ремонту у випадку відсутності окремого відображення у акті здачі-прийняття виконаних робіт вартості самої роботи та окремого відображення вартості використаних запчастин чи будь-яких інших матеріалів.
Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що висновки акта перевірки про некоректне відображення на рахунках бухгалтерського обліку запчастин, які використовуються для ремонту транспортних засобів безпідставними, виходячи з наступного.
Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами та устаткуванням (код за КВЕД 2010 - 4661), який є першим у довідці Головного управління статистики у Львівській області № 569841. Від торгівлі сільськогосподарською технікою та торгівлі запасними частинами позивач отримує основну частину доходу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час придбання всіх запасних частин, ТОВ «ТПК «Донснаб-Захід» правомірно обліковує їх на рахунку 28 «Товари», оскільки попередньо вони призначені для продажу, що є основним видом діяльності товариства. На момент придбання запчастин неможливо передбачити, що якась їх частина можливо з часом буде використана для проведення ремонту транспортних засобів, що не є основним видом діяльності.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "ТПК "Донснаб-Захід".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
Л. В. Ланченко
О.І. Степашко