25 жовтня 2016 рокусправа № 808/312/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.
суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці ДФС
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень,-
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 27.07.2015 № 125110011/2015/010123/2.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови Запорізької митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.07.2015 № 125110011/2015/00153.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, відповідачем не надано суду переконливих доказів на обґрунтування правомірності рішення про коригування митної вартості від 27.07.2015 № 125110011/2015/010123/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.07.2015 № 125110011/2015/00153. Надані до митного оформлення документи відповідають ст. 53 МКУ та достатні для визначення митної вартості товару. Обґрунтованих сумнівів щодо правильності зазначення митної вартості у митного органу не було.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем (Київською митницею ДФС) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що митниця має право витребувати додаткові документи для перевірки правильності значення митної вартості товару, за наявності підстав для сумніву в митній оцінці товару. Зазначає, що підставою для витребування у декларанта податкових документів може бути наявність в спеціальних програмно-інформаційних комплексах ЄАІС ДМСУ інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів. Контрактом передбачено страхування товару з оформленням страхового полісу, однак він був відсутній у документах, наданих до митного оформлення. Вважає, що подані документи до митного оформлення мали розбіжності, тому були витребувані додаткові документи.
Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.07.2015 для проведення митного оформлення поставленого позивачу товару (скумбрії цілої мороженої) за Контрактом від 19.12.2014 № 162S/2014Р позивачем на адресу відповідача було направлено електронною поштою ВМД форми МД-2 № 125110011/2015/010290 (а.с. 12-13). Митна вартість товару у зазначеній ВМД була визначена позивачем за основним (першим) методом та склала 34,01 грн., що становить 1,52 $ за 1 кг (загальна ціна - 663 259,13 грн.).
27.07.2015 після аналізу поданих позивачем документів відповідач дійшов висновку щодо необхідності витребування у нього додаткових документів, про що склав відповідне повідомлення (а.с. 34). Повідомлення обґрунтоване тим, що під час перевірки МД АСАУР були сформовані обов'язкові ризики 101-1, 105-2, що стосуються перевірки документів щодо визначення рівня митної вартості товарів. Відповідач запропонував позивачу надати на підтвердження митної вартості товару (скумбрії цілої мороженої) наступні документи: платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару (з реквізитами, необхідними для ідентифікації даного товару); копію митної декларації країни виробника; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.
27.07.2015 на виконання повідомлення відповідача позивач направив лист, в якому повідомив відповідача, що у нього на даний час відсутня можливість на підтвердження рівня митної вартості товару за МД від 27.07.2015 № 125110011/2015/010290. При цьому з рівнем митної вартості позивач висловив незгоду. Крім того, він зауважив, що витребувані документи будуть надані відповідачу протягом 80 днів з моменту митного оформлення товару (а.с. 35).
27.07.2015 відповідач без проведення консультацій щодо митної вартості товару прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 27.07.2015 № 125110011/2015/010123/2 (а.с. 9). Зазначене рішення мотивовано тим, що на вимогу відповідача надати додаткові документи позивач їх не надав.
27.07.2015 відповідачем також було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.07.2015 № 125110011/2015/00153 з огляду на наявність рішення про коригування митної вартості товарів від 27.07.2015 № 125110011/2015/010123/2 (а.с. 10). У картці відмови відповідачем було зазначено про необхідність подання позивачем нової митної декларації.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Митного кодексу України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно зі ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч. 2 ст. 53 МК України є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Отже, законодавцем регламентовано вичерпний перелік документів, що мають подаватись декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Матеріалами справи підтверджено, що 19.12.2014 між Фірмою "Пелагіа АС" (країна - Норвегія, далі - Продавець) та позивачем (далі - Покупець) укладено контракт купівлі-продажу № 162S/2014Р (далі - Контракт від 19.12.2014 № 162S/2014Р), за яким Продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти у власність від Продавця заморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти (далі - "Товар"). Відповідно до п. 1.2 Контракту від 19.12.2014 № 162S/2014Р умови поставки кожної партії товару, найменування товару, кількість, ціна, вартість кожної партії товару, строки проведення розрахунків, строки відвантаження чи доставки товару, відправник та інші суттєві умови поставки визначаються сторонами шляхом переговорів та після узгодження вказуються в інвойсах на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною Контракту. Інвойси мають містити посилання на номер та дату даного Контракту.
Згідно з п. 5.1 Контракту від 19.12.2014 № 162S/2014Р ціни на товари визначаються у доларах США або в Євро і зазначаються в інвойсах на кожну партію товару. Вартість товару включає вартість упаковки, маркування, доставку відповідно до умов Інкотермс 2010, оформлення товаросупровідних документів, податки та збори у країні Продавця. Пунктом п. 5.2 Контракту від 19.12.2014 № 162S/2014Р визначено, що його загальна сума встановлюється відповідно до суми всіх оплачених інвойсів (а.с. 14-20). Строк дії Контракту - до 31.12.2016.
Згідно з Інвойсом від 22.07.2015 № 10033467 товаром, що поставляється, є морожена скумбрія ціла 400-600 г, кількість та вид пакування: 975, вага нетто: 19 500,00 кг, ціна: 1,52 $ за 1 кг, вартість товару: 29 640,00 $ (а.с. 21). Крім того, Інвойсом від 22.07.2015 № 10033467 визначено, що країна походження товару: Норвегія; умови поставки: FCA Клайпеда, Литва; умови оплати: відстрочка платежу протягом 45 календарних днів з дати виставлення інвойсу. Можливі зміни в графіку платежів - за узгодженням сторін.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що разом з декларацією позивачем подані відповідачу наступні документи:
- Контракт від 19.12.2014 № 162S/2014Р (а.с. 14-20);
- інвойс від 22.07.2015 № 10033467 (а.с. 21);
- калькуляція постачальника від 22.07.2015 (а.с. 22);
- прайс-лист від 20.07.2015 (а.с. 23);
- міжнародна товарно-транспортна накладна від 23.07.2015 № 0687939 (а.с. 24);
- довідка про транспортні витрати від 23.07.2015 № б/н (а.с. 25);
- договір-доручення від 30.10.2014 № 30-10/14 (а.с. 26-27);
- дублікат ветеринарного свідоцтва серії ЄРД-00 від 27.07.2015 № 203535 (а.с. 28);
- ветеринарний (санітарний) сертифікат від 23.07.2015 № LT 01711325/L2-7918 (а.с. 29);
- сертифікат походження від 22.07.2015 № 403612 (а.с. 30);
- сертифікат якості від 22.07.2015 № 125 (а.с. 31);
- експортна декларація від 23.07.2015 № 15LTLU9000ЕК023Е13 (а.с. 33).
Слід зазначити, що за приписами ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Таким чином, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митного органу при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.
Матеріалами справи підтверджено, що 27.07.2015 позивачем для проведення митного оформлення товару за Контрактом від 19.12.2014 № 162S/2014P на адресу відповідача було направлено електронною поштою ВМД форми МД-2 № 125110011/2015/010290. Митна вартість товару у зазначеній ВМД була визначена позивачем за основним (першим) методом. Однак, у зв'язку з ризиками 101-1, 105-2, що виникли під час перевірки МД АСАУР, відповідач запропонував позивачу надати додаткові документи, а саме: платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару (з реквізитами, необхідними для ідентифікації даного товару); копію митної декларації країни виробника; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.
27.07.2015 на виконання повідомлення відповідача про надання додаткових документів позивач поінформував відповідача про відсутність можливості надати додаткові документи стосовно підтвердження рівня митної вартості товару саме на момент складання листа.
Слід зазначити, що 02.09.2015 позивач надав відповідачу Експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати від 10.08.2015 № ОИ-396 (а.с. 37, 38); лист від 02.09.2015 № 06/02-1047 "Щодо надання документів для митного оформлення" (а.с. 39); договір міжнародного транспортного експедирування від 02.01.2015 № 2015 МЭ/3М (а.с. 41-44); рахунок від 27.07.2015 № VIS 170 (а.с. 40); договір про надання транспортних послуг від 14.10.2013 № 140-П (а.с. 45-48); лист фірми "Пелагіа АС" (країна - Норвегія) від 18.08.2015 (а.с. 49).
Позивачем із урахуванням додатково наданих документів у вересні 2015 року для проведення митного оформлення товару (скумбрія морожена ціла) у встановленому законом порядку були подані відповідачу всі необхідні документи з дотриманням вимог ч. 2 ст. 58 МК України та пояснення до них. Відтак, твердження відповідача щодо наявних ризиків 101-1, 105-2, які виникли під час перевірки МД АСАУР (відсутність вичерпного переліку обов'язкових товаросупровідних документів), не є свідченням неправильності визначення позивачем числового значення складових митної вартості заявленого до митного оформлення товару (морожена скумбрія ціла).
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на рішення про коригування МВ від 14.05.2015 № 1120500000/2015/000090/1, від 27.05.2015 № 504050002/2015/000007/2, від 03.06.2015 № 112050000/2015/000105/2 є безпідставним, оскільки всі вони були оскаржені до суду та, відповідно, скасовані (постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2015 по справі № 808/5559/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон" до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень суб'єктів владних повноважень, що набрала законної сили (а.с. 115-120); постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2015 по справі № 808/3468/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон" до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень суб'єктів владних повноважень, що набрала законної сили 24.11.2015 (а.с. 121-127); постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 08.10.2015 по справі № 808/4231/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон" до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень суб'єктів владних повноважень (а.с. 128-133).
Оскільки зазначені відповідачем обставини із урахуванням наданих позивачем документів та пояснень не свідчать про наявність будь-яких розбіжностей між ними станом на 15.09.2015 (на момент відмови відповідача у визнанні заявленої позивачем митної вартості товару) (а.с. 36-51), суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у відповідача були відсутні підстави для виникнення обґрунтованих сумнівів відносно підтвердження чи визначеності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що 27.07.2015 відповідач без проведення консультацій щодо митної вартості товару прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 27.07.2015 № 125110011/2015/010123/2 (а.с. 9).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не надано суду переконливих доказів на обґрунтування правомірності рішення про коригування митної вартості від 27.07.2015 № 125110011/2015/010123/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.07.2015 № 125110011/2015/00153. У свою чергу, позивач, обґрунтував та довів протиправність рішення про коригування митної вартості від 27.07.2015 № 125110011/2015/010123/2 та, відповідно, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.07.2015 № 125110011/2015/00153.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що 15.09.2015 року у відповідача були всі підстави скасувати рішення про коригування митної вартості від 27.07.2015 № 125110011/2015/010123/2 та здійснити митне оформлення товару (скумбрія морожена ціла) за методом, визначеним позивачем у ВМД форми МД-2 № 125110011/2015/010290 - основним методом, однак відповідач не вчинив цього. Таким чином, рішення про коригування митної вартості від 27.07.2015 № 125110011/2015/010123/2, є протиправним, а відтак, підлягає скасуванню.
Із урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 27.07.2015 № 125110011/2015/010123/2 є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції також правильно зазначив, що, оскільки картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.07.2015 № 125110011/2015/00153 була видана відповідачем у зв'язку з прийняттям рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 27.07.2015 № 125110011/2015/010123/2, то вона також є протиправною та підлягає скасуванню.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: Ю.В. Дурасова
Суддя: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник