Ухвала від 07.11.2016 по справі 822/2194/16

Копія

Справа № 822/2194/16

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 листопада 2016 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Салюк П.І., ознайомившись з позовною заявою Управління Держпраці у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійна Будівельна Компанія" про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Держпраці у Житомирській області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійна Будівельна Компанія" про застосування заходів реагування.

Згідно п.3 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Дослідженням позовної заяви та да доданих до неї документів встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.106 КАС України, оскільки предметом даного позову є вимога немайнового характеру, однак в додатках до позовної заяви відсутній документ про сплату судового збору.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2016 року встановлено у розмірі 1 378 грн..

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою сплачується 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якої він посилається на відсутність коштів, призначених на цю мету.

Надаючи правову клопотанню позивача про звільнення від сплати судового збору, суд враховує наступне.

Так, відповідно до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-УШ, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові від 23 січня 2015 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

В зв'язку з цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення, або звільнення від такої сплати для суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи наведене суд вважає, що клопотання позивача (який діє в якості суб'єкта владних повноважень) не аргументоване та не може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору, тому клопотання Управління Держпраці у Житомирській області задоволенню не підлягає.

Згідно до ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем у строк до 23 листопада 2016 року шляхом: подання доказів сплати судового збору за позовну вимогу немайнового характеру в розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 106, 108 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Управління Держпраці у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійна Будівельна Компанія " про застосування заходів реагування, залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви до 23 листопада 2016 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/

"Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк

Попередній документ
62528097
Наступний документ
62528099
Інформація про рішення:
№ рішення: 62528098
№ справи: 822/2194/16
Дата рішення: 07.11.2016
Дата публікації: 10.11.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування певних видів підприємницької діяльності; нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та інше