Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 239-72-81
"03" листопада 2016 р. Справа № 911/3541/16
Суддя Бабкіна В.М., розглянувши матеріали
за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
до Ірпінської міської ради
до Приватного підприємства «Деметра Філ»
та до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФТ»
про визнання незаконними та скасування рішень ради, визнання недійсним договору суперфіцію та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Першого заступника прокурора Київської області № 05/1-3462вих16 від 24.10.2016 р. (вх. № 3681/16 від 01.11.2016 р.) до Ірпінської міської ради, Приватного підприємства «Деметра Філ» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФТ» про визнання незаконними та скасування рішень ради, визнання недійсним договору суперфіцію та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.
Подана позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Статтею 44 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Водночас, відповідно до п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 р., у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Відповідно до абз. 2 п. 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», за умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об'єднання відповідних вимог судовий збір піддягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру.
Судовий збір з позовної заяви про витребування майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (пп. 2.2.1 п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).
Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки до позовної заяви Першого заступника прокурора Київської області № 05/1-3462вих16 від 24.10.2016 р. про визнання незаконними та скасування трьох рішень ради, визнання недійсним договору суперфіцію та витребування земельних ділянок загальною вартістю 590689,00 грн. з чужого незаконного володіння додано платіжне доручення про сплату судового збору № 2354 від 27.10.2016 р. на суму 14372,00 грн., що не відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір», оскільки у даному випадку повинно бути сплачено 14372,33 грн. судового збору (1378,00 грн. * 3 - визнання незаконними та скасування трьох рішень міської ради + 1378,00 грн. - визнання недійсним договору суперфіцію + 8860,33 грн. - витребування земельної ділянки з незаконного володіння (590689,00 грн. * 1,5%)).
Тобто, позивачем недосплачено до Державного бюджету України 0,33 грн. судового збору.
Згідно з приписами п. 4 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву, якщо до неї не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
За таких обставин, позовна заява з вказаної вище підстави підлягає поверненню без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.
Керуючись п. 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України № 05/1-3462вих16 від 24.10.2016 р. (вх. № 3681/16 від 01.11.2016 р.) повернути без розгляду.
Додаток: позовна заява та додані до неї документи на 169 арк. - прокуратурі Київської області.
Суддя В.М. Бабкіна