04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" жовтня 2016 р. Справа№ 910/5860/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Михальської Ю.Б.
Гончарова С.А.
За участі представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Патрик Г.Г. - представник
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 у справі № 910/5860/16 (суддя: Карабань А.Я.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія
«Українська страхова група»
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3
про відшкодування шкоди 6 004, 42 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 у справі № 910/5860/16 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» задоволено в повному обсязі.
Присуджено до стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» суму страхового відшкодування в розмірі 6 004,42 грн., а також судовий збір в сумі 1 378,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 у справі № 910/5860/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 10.08.2016.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Тарасенко К.В. у відпусті, судове засідання 10.08.2016 не відбулось.
З виходом судді Тарасенко К.В. з відпустки, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 розгляд справи призначено на 12.10.2016.
Представники позивача та третьої особи у судове засідання 12.10.2016 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши думку представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представників позивача та третьої особи.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група», як страховиком, та ОСОБА_5, як страхувальником, був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, водіїв і пасажирів від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті від 08.07.2013 № 28-0107-13-01506 (надалі - договір), відповідно до якого застраховано майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом та додатковим обладнанням, відшкодуванням страхувальником шкоди, заподіяної майну третіх осіб застрахованим транспортним засобом, життям, здоров'ям та/або працездатністю застрахованих осіб (п. 1.1. частини 2 договору).
Вигодонабувачем за договором є ОСОБА_3 (п. 3 частини 1 договору).
Строк дії договору встановлений з 09.07.2013 до 08.07.2014 (п. 8 частини 1 договору).
Безумовна франшиза за договором становить 0,5 %, що дорівнює 845, 00 грн. (п. 11.8. частини 1 договору).
За умовами договору транспортний засіб застраховано, в тому числі, на випадок дорожньо-транспортної пригоди (п. 11.1 частини 1 договору).
11.08.2013 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача транспортного засобу Toyota RAV 4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, що належить останній та транспортного засобу Hyundai Соларіс, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, що належить ОСОБА_7.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 16.09.2013 у справі № 753/13920/13-п ОСОБА_6 визнано винною у скоєнні вказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, через пошкодження внаслідок ДТП застрахованого транспортного засобу у позивача виник обов'язок виплатити страхове відшкодування згідно з умовами договору.
Згідно ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.
Згідно з пунктом 12.1. договору розмір страхового відшкодування визначається виходячи з прямого розміру збитків, завданих страхувальнику в результаті страхового випадку, на підставі даних огляду пошкодженого транспортного засобу та/або додаткового обладнання, документів, зазначених у розділі 11 частини 2 договору. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір страхової суми за відповідним видом страхування та відповідних лімітів, якщо такі встановлені.
Вартість відновлювального ремонту розраховується виходячи з цін, що діяли на дату настання страхового випадку (або пізнішу дату, але не пізніше десяти календарних днів з моменту настання страхового випадку) відповідно до калькуляції СТО, рекомендованої або погодженої страховиком (п. 12.2. договору).
Розмір страхового відшкодування вираховується з урахуванням зносу (п. 12.2. договору).
Згідно з рахунком-фактурою від 12.08.2013 № СМУ00019854 ТОВ «Саміт Моторз Україна» вартість відновлювального ремонту становить 6 849, 42 грн.
На підставі страхового акту від 27.08.2013 № ДККА-29987 на рахунок ТОВ «Саміт Моторз Україна» перераховано 1 475, 22 грн. (за вирахуванням франшизи за договором та несплаченої страхувальником частини страхового платежу), що підтверджується платіжним дорученням від 28.08.2013 № 15113, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.
Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання страховика за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів перед страхувальником у повному обсязі.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Після виплати страхового відшкодування до позивача перейшло право вимоги щодо сплати шкоди в розмірі виплаченого страхового відшкодування - 6 004, 42 грн. до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Наявність вини ОСОБА_6 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження застрахованого транспортного засобу, підтверджена постановою суду.
Законом України «Про страхування» передбачено, що цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів підлягає обов'язковому страхуванню (ст. 7 Закону)
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції неодноразово витребовувались у відповідача відомості щодо наявності полісу обов'язкового страхування автомобіля HYUNDAI СОЛАРІС номерний знак НОМЕР_3, що належить ОСОБА_7 та інформацію щодо страхового сертифікату «Зелена картка» 08546802, однак Моторне (транспортне) страхове бюро України вимог ухвал суду не виконало та відповідні відомості не надав, письмових пояснень щодо неможливості надання такої інформації до суду не надійшло.
Крім того, Господарським судом міста Києва в межах справи № 910/30603/15 встановлено, що станом на дату ДТП в Центральній базі даних МТСБУ відсутня інформація щодо договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного по відношенню до транспортного засобу д.н. НОМЕР_2.
З наведеного вбачається, що власник автомобіля HYUNDAI СОЛАРІС номерний знак НОМЕР_3, не застрахував свою цивільно-правову відповідальність у встановленому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
Відповідно до п. 39.1 ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього ж Закону одним із основних завдань Бюро є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
У відповідності до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Бюро за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Відповідно до п. 1.3 Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого рішенням президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 10.02.2005, 31.03.2005, протоколи №№ 121, 128, погодженого рішенням Координаційної ради Моторного (транспортного) страхового бюро України від 06.04.2005 протокол № 3, чинного на дату дорожньо-транспортної пригоди та виплату позивачем страхового відшкодування, Бюро за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, встановлених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема, у разі заподіяння шкоди наземним транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність (п. п. 1.3.2).
До того ж, пп. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
З наведених норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вбачається, що МТСБУ відшкодовує шкоду у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної незабезпеченому транспортному засобу.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що до позивача в межах суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до МТСБУ на суму у розмірі 6 004, 42 грн. відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Посилання апелянта на положення п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка на думку відповідача містить обмеження стосовно кола осіб, яким МТСБУ може бути виплачено таке відшкодування, не заслуговують на увагу, оскільки п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює порядок виплати страхового відшкодування саме страховиком (страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про страхування» - п. 1.2 ст. 1 даного Закону), в той час як відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ здійснює регламентні виплати у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, тобто пункт 36.4 ст. 36 вказаного Закону не стосується регламентних виплат, які здійснює МТСБУ.
Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 16.08.2011 у справі № 47/48, від 15.04.2013 у справі № 5011-36/11439-2012 та від 23.04.2015 у справі №910/9212/14, від 24.02.2016 у справі № 910/20022/15.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у позивача виникло право вимоги до відповідача в межах обов'язкового ліміту відповідальності, а відтак позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення з МТСБУ 6 004, 42 грн. страхового відшкодування є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва 13.06.2016 року по справі № 910/5860/16 залишити без змін.
2. Матеріали справи № 910/5860/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Ю.Б. Михальська
С.А. Гончаров