33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"07" листопада 2016 р. Справа № 924/942/15
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Гулова А.Г.
суддя Маціщук А.В. ,
суддя Олексюк Г.Є.
при секретарі Кравчук О.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
стягувача: не з'явився
боржника: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 28.09.2016р. №1419
прокурора: Ковальчук І.Л.
ДВС: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України
на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 07.06.16р. за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" на постанову про арешт коштів боржника ВП №50123764 від 18.04.2016р.
у справі № 924/942/15 (суддя Вибодовський О.Д.)
за позовом Шепетівського міжрайонного прокурора м. Шепетівка в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шепетівка Енергоінвест”
про стягнення суми 11 608 992 грн. 64 коп., з якої 6 716 494 грн. 75 коп. основного борту, 1 172 483 грн. 38 коп. пені, 146 979 грн. 44 коп. 3% річних, 3 573 035 грн. 07 коп. інфляційних втрат
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 07.06.2016р. у справі № 924/942/16 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шепетівка Енергоінвест» на постанову Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника ВП №50123764 від 18.04.2016р. задоволено частково.
Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2 ВП №50123764 від 18.04.2016, якою на підставі рішення суду накладено арешт на кошти у Хмельницькому обласному управлінні Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, МФО 315784, а саме рахунки: № 26039300796715; №26038301796715; № 26036303796715; № 26037302796715 та в частині накладення арешту, рахунок №26030052401585, з якого проводиться виплата заробітної плати працівникам підприємства, який відкритий в Публічному акціонерному товаристві комерційного банку “Приватбанк”, МФО 315405. У решті скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Шепетівка Енергоінтвест” на дії ДВС від 29.04.2016 №739 відхилено.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Департамент Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України звернувся до суду з апеляційною скаргою, вважаючи її винесеною з порушенням норм матеріального права, зазначаючи, що висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку із чим вона підлягає скасуванню.
З посиланням на ст.ст.1, 6, 11, 17, 19, 20, 25, 27, 52, 57, 65 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 59, 62 Закону України "Про банки та банківську діяльність" зазначає, що державний виконавець при винесенні постанови діяв в межах повноважень, наданих йому законом.
Крім того, з посиланням на ст. 19 Конституції України, ст.ст. 32, 52 Закону України "Про виконавче провадження" вказує, що державним виконавцем при виконанні судового рішення у справі вживалися заходи його примусового виконання, а саме 18.04.2016р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, що є одним із етапів звернення стягнення на майно боржника.
Також, на думку скаржника, відповідно до п. 9.13. постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" ухвалою господарського суду неправомірно було скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Хмельницькій області, оскільки скарга на дії державних виконавців по даній справі не подавалася та не була предметом судового розгляду.
Просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 07.06.2016р. у справі № 924/942/15, у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шепетівка Енергоінвест» відмовити в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.
Серед іншого, з посиланням на ст.ст. 1, 52, 65 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 19-1 Закону України "Про теплопостачання", вказує, що на виконання постанови КМУ від 18.06.2014р. №217 "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу" в Хмельницькому обласному управлінні АТ «Ощадбанк» відкриті поточні рахунки із спеціальним режимом використання, а саме рахунки: №26039300796715; №26038301796715; №26036303796715; №26037302796715. (Договір банківського рахунку № 796715- 151027-140404 (у національній валюті) від 27 жовтня 2015 року), а тому судом першої інстанції вірно встановлено, що зазначені вище поточні рахунки ТОВ «ШЕПЕТІВКА ЕНЕРГОІНВЕСТ» є рахунками із спеціальним режимом використання, операції по яких не підлягають зупиненню та на кошти яких не може бути звернено стягнення.
З посиланням на ст. 43 Конституції України, ч.1 ст. 2 , ч.2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949р. № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961р., ст. 97 Кодексу законів про працю, ст.24 Закону України "Про оплату праці" зазначає, що з рахунку №26030052401585 виплачується заробітна плата працівникам підприємства, а також сплачуються усі податки, передбачені чинним законодавством України, а тому накладення арешту на кошти, що знаходяться на поточних рахунках підприємства зі спеціальним режимом використання, відкритих в Хмельницькому обласному управлінні АТ «Ощадбанк» є незаконним, оскільки накладення арешту на них суперечить нормам чинного законодавства щодо цільового використання відповідних грошових коштів.
Також, арешт коштів на рахунку №26030052401585, який відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк», є неправомірним, оскільки спричиняє невиплату працівникам ТОВ «ШЕПЕТІВКА ЕНЕРГОІНВЕСТ» заробітної плати, чим порушує їхні права, передбачені Конституцією та Законами України, а також призводить до невиконання підприємством визначеного законом обов'язку щодо своєчасної оплати заробітної плати.
Просить ухвалу господарського суду Хмельницької області від 07 червня 2016 року у справі № 924/942/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
31.10.2016р. через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду від Шепетівської міжрайонної прокуратури надійшли пояснення, у яких вказує, що апеляційна скарга Департаменту ДВС МЮУ підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Хмельницької області від 07 червня 2016 року - скасуванню.
Відзивів на апеляційну скаргу Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не надали, що, відповідно до ч.2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду ухвали місцевого господарського суду.
У судовому засіданні 25.10.2016р. представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Просив скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 07.06.2016 р. у справі № 924/942/15, у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шепетівка Енергоінвест» відмовити в повному обсязі.
Прокурор у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі. Просить апеляційну скаргу задовольнити.
Представник боржника заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, та надав пояснення на обґрунтування своєї правової позиції, вважає ухвалу господарського суду законною та просить залишити її без змін.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та ДВС у судове засідання 07.11.2016р. повноважних представників не направили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Оскільки представники позивача, стягувача та ДВС належним чином повідомлялись про час та місце апеляційного перегляду справи, враховуючи обмеженість строків розгляду апеляційної скарги, явка сторін обов'язковою не визнавалась, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у матеріалах справи доказами, у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України.
Згідно з ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Заслухавши представника ДВС (пояснення надані у судовому засіданні 25.10.2016р.), прокурора та представника боржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.08.2015р. позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Шепетівка Енергоінвест” на користь публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” 6 716 494,75 грн. основного боргу, 841 938,09 грн. пені, 146 979,44 грн. 3% річних, 3 573 035,07 грн. інфляційних нарахувань. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Шепетівка Енергоінвест” в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 73080,00грн. У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 330 544,48 грн. пені відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.11.2015р. у справі №924/942/15 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено. Рішення господарського суду Хмельницької області від 27 серпня 2015 року в справі № 924/942/15 скасовано в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення 330 544 грн. 48 коп. пені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 6 716 494 грн. 75 коп. основного боргу, 1 172 483 грн. 38 коп. пені, 146 979 грн. 44 коп. річних, 3 573 035 грн. 07 коп. інфляційних нарахувань. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" в доход державного бюджету України 73 080 грн. за розгляд позовної заяви. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 5 453 грн. 99 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
13.11.2015р. на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду видано наказ.
18.04.2016р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ ОСОБА_2 винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №50123764.
Не погодившись із винесеною постановою, 29.04.2016р. ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" звернулося до господарського суду Хмельницької області зі скаргою на постанову про арешт коштів боржника ВП №50123764 від 18.04.2016р. В обґрунтування, керуючись ст. 43 Конституції України, ст.19-1 Закону України "Про теплопотсачання", ст.ст. 6, 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження", постанову КМ України №217 від 18.06.2014 р. „Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки”, ч.1 ст. 2 , ч.2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949р. № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961р., ст. 97 Кодексу законів про працю, ст.24 Закону України "Про оплату праці", зазначає, що постановою про арешт коштів боржника ВП №50123764 від 18.04.2016р. було накладено арешт на рахунки зі спеціальним режимом використання та на рахунок, з якого виплачується заробітна плата працівникам підприємства, сплачуються усі податки, передбачені чинним законодавством України.
Як зазначалося вище, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 07.06.2016р. у справі № 924/942/16 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шепетівка Енергоінвест» на постанову Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника ВП №50123764 від 18.04.2016р. задоволено частково.
Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2 ВП №50123764 від 18.04.2016, якою на підставі рішення суду накладено арешт на кошти у Хмельницькому обласному управлінні Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, МФО 315784, а саме рахунки: № 26039300796715; № 26038301796715; № 26036303796715; № 26037302796715 та в частині арешту коштів на рахунку №26030052401585, з якого проводиться виплата заробітної плати працівникам підприємства, який відкритий в Публічному акціонерному товаристві комерційного банку “Приватбанк”, МФО 315405. У решті скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Шепетівка Енергоінтвест” на дії ДВС від 29.04.2016 №739 відхилено.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 115 та ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"; виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Частини 1 та 2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюють, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини 4 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
П. п. 4.1.9, 4.1.10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/208024 передбачено, що на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду. Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.
Ч. 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, передбачено заборону звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки".
Крім того, ч. 5 ст. 65 вказаного вище закону визначено, що не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом, зокрема, кошти, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання" та статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику".
Статтею 19-1 Закону України "Про теплопостачання" , зокрема, визначено, оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які купують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні та теплогенеруючі організації для зарахування коштів, у тому числі від теплопостачальних організацій, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється. На кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями гарантованого постачальника, теплогенеруючих, теплопостачальних та теплотранспортуючих організацій. Операції на поточних рахунках із спеціальним режимом використання не підлягають зупиненню.
Відповідно до п. 1 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 р. №217 визначено, що цей порядок визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки.
Так, пунктом 3 Порядку встановлено, що теплопостачальні організації, що здійснюють продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, для виробництва яких повністю або частково використовується природний газ, куплений у постачальника природного газу із спеціальними обов'язками такими теплопостачальними організаціями або теплогенеруючими організаціями, в яких теплопостачальні організації купують теплову енергію, та їх структурні підрозділи відкривають у місячний строк з дня набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів “населення”, “релігійні організації”, “бюджетні установи”, “інші споживачі” (далі - спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними організаціями).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 р. №217 визначено уповноваженим банком, який обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті відповідно до цієї постанови, публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України”.
Як зазначалося вище, 29.04.2016р. ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" звернулося до господарського суду Хмельницької області із скаргою №739 на постанову про арешт коштів боржника ВП №50123764 від 18.04.2016р.
В обґрунтування, зокрема, зазначає, що рахунки, відкриті в Хмельницькому обласному управлінні ПАТ „Державний ощадний банк”, МФО 315784 та ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 315405, на які оскарженою постановою накладено арешт, є рахунками зі спеціальним режимом використання, і що арешт коштів на рахунку в ПАТ КБ „Приватбанк” не дає можливості здійснити розрахунки по виплаті заробітної плати.
Як убачається із матеріалів справи, 27.10.2015 р. ПАТ „Державний ощадний банк України” та ТОВ „Шепетівка Енергоінвест” укладено договір банківського рахунку №796715-151027-140404 (у національній валюті). На підставі якого, зокрема, відповідно до Закону України „Про теплопостачання” було відкрито поточні рахунки зі спеціальним режимом використання на балансовому рахунку 2603 „Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання”: для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від категорії споживачів „населення”, „бюджетні установи”, „інші споживачі”, „релігійні організації” та з відповідних поточних рахунків із спеціальним режимом використання структурних підрозділів теплопостачальних організацій, рахунки відповідно №26039300796715, №26038301796715, №26036303796715, №26037302796715.
Таким чином, судова колегія зазначає, що рахунки заявника №26039300796715, №26038301796715, №26036303796715, №26037302796715 в ПАТ „Державний ощадний банк України” відкриті на виконання ст. 19-1 Закону України "Про теплопостачання", а тому погоджується із висновком суду першої інстанції, що звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на цих рахунках, забороняється відповідно до положень ст. ст. 52, 65 Закону України „Про виконавче провадження”.
А тому, постанова державного виконавця від 18.04.2016р. в частині накладення арешту на кошти на рахунках боржника №26039300796715, №26038301796715, №26036303796715, №26037302796715 в ПАТ „Державний ощадний банк України” підлягає визнанню недійсною.
Щодо доводів ТОВ "Шепетівка Енергоінвест", що постановою державного виконавця про арешт коштів боржника ВП №50123764 від 18.04.2016р. неправомірно накладено арешт на кошти на рахунку, що відкритий в ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 315405, №26030052401585, оскільки на даному рахунку акумулюються кошти, якими проводиться виплата заробітної плати працівникам товариства, судова колегія зазначає таке.
Конституцією України гарантовано право на своєчасне одержання винагороди за працю (стаття 43); право на соціальний захист, що включає право на забезпечення громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46).
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 р. №95, ратифікованої Україною 04.08.1961р., ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю України встановлено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно до статті 115 Кодексу законів про працю України, статті 24 Закону України "Про оплату праці" кожен громадянин має право на заробітну плату, яка повинна виплачуватися регулярно у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим трудовим колективом органом. Отримання заробітної плати працівниками гарантовано Основним законом держави - Конституцією України.
Згідно з частиною 3 статті 15 Закону України "Про оплату праці" оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Як убачається із матеріалів справи, ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" на підтвердження своїх доводів надало копію ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.04.2016р. у справі №924/157/15, якою встановлено, що з рахунку, що відкритий в ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 315405, №26030052401585 проводиться виплата заробітної плати, а також було надано копію відповіді ПАТ КБ „Приватбанк” від 20.05.2016р. №20.1.0.0.0/7-20160513/4326 на звернення ТОВ "Шепетівка Енергоінвест", у якому зазначено, що з рахунку 2603******1585 можлива виплата податків, які нараховуються на заробітну плату.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що виплата заробітної плати та кошти на виплату заробітної плати надходять саме на рахунок №26030052401585 в ПАТ КБ „Приватбанк”.
Таким чином, накладення арешту на кошти боржника, які призначені для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян, що працюють на підприємстві.
З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що постанова про арешт коштів боржника на рахунку №26030052401585, який відкритий в ПАТ КБ „Приватбанк”, винесена з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає визнанню недійсною в частині накладення арешту на кошти, призначені для виплати заробітної плати, оскільки прийнята без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів працівників підприємства-боржника і цілями, на досягнення яких спрямована оскаржена постанова.
Згідно з ч.2 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.
Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті ст. 121-2 ГПК України, під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів (п. 9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").
Також, у п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє; при цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Заявник звернувся із скаргою на постанову про арешт коштів боржника від 18.04.2016р., яка надіслана на його адресу 20.04.2016р., 29.04.2016р., тобто в межах передбаченого ст. 121 - 2 ГПК України 10 - денного строку, поставивши вимогу про її скасування.
У інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. №01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", зокрема, зазначено, що вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним.
Крім того, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що скарга на дії державних виконавців по даній справі не подавалася та не була предметом судового розгляду, проте таке твердження є безпідставним, оскільки ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" саме в порядку ст. 121-2 ГПК України звернулося до суду зі скаргою на постанову про арешт коштів боржника від 18.04.2016р. ВП №50123764 та судом першої інстанції за результатами її розгляду було винесено оскаржену ухвалу.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали господарського суду Хмельницької області від 07.06.2016р. у справі №924/942/15.
У зв'язку із наведеним, судова колегія вважає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-
1. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 07.06.2016р. у справі №924/942/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України - без задоволення.
2. Справу №924/942/15 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.