02 листопада 2016 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Височанської Н. К.
суддів: Владичана А.І., Литвинюк І.М.
секретар: Скакун К.В.
за участю: представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільній частковій власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_1, на заочне рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 19 березня 2015 року, -
У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільній частковій власності.
Посилався на те, що йому та відповідачу ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить по ? частці двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальна площа якої становить 68,60 кв.м. та житлова площа 41,20 кв.м.
Відповідач не здійснює жодних дій щодо утримання їх спільного майна, не сплачує комунальні послуги, не приймає участі у поточному та капітальному ремонтах, не користується житловим приміщенням, тим самим не проявляє жодного інтересу до вищевказаної квартири. Усі витрати, пов'язані з утриманням вказаного нерухомого майна, покладаються на нього, зокрема, сплата комунальних послуг, облаштування туалетної та ванної кімнати, фарбування та побілка стелі та стін.
Відповідно до висновку експертного дослідження №14183 від 13.11.2014 року вказана квартира є неподільною.
№22ц-720/16 Головуючий у І інстанції Войтун О.Б.
Категорія 2 Суддя-доповідач ОСОБА_4К
З підстав ст.365 ЦК України просив припинити право ОСОБА_3 на частку, яка складає ? квартири АДРЕСА_1, зі стягненням з позивача на користь відповідача грошової компенсації в сумі 186666грн., визнати за позивачем право власності на ? частку у спірній квартирі, що належала відповідачу.
Заочним рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 19 березня 2015 року позов задоволено.
Припинено право власності ОСОБА_3 на ? ідеальну частку квартири АДРЕСА_1, загальна площа якої становить 68,60 кв.м. та житлова площа 41,20 кв.м. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості ? частки квартири АДРЕСА_1 в сумі 186666,00грн. Визнано за ОСОБА_2 право власності на ? ідеальну частку квартири АДРЕСА_1, загальна площа якої становить 68,60 кв.м. та житлова площа 41,20 кв.м., що належала ОСОБА_3
На дане рішення суду ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із наявності підстав, передбачених статтею 365 ЦК України для припинення права ОСОБА_3 на частку у спільному майні, оскільки квартира є неподільною, спільне користування нею неможливо і відповідач тривалий час не проживає в квартирі. При цьому позивач вніс на депозитний рахунок суду вартість частки відповідача.
Проте такого висновку суд дійшов передчасно.
Встановлено, що сторони є співвласниками квартири АДРЕСА_2, кожному із них належить по ? частці.
Частиною 1 ст.365 ЦК України передбачено підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку у спільному майні: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
При цьому право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року №6-68цс12, яка згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обов»язковою для судів України.
Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім»ї, вирішується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об»єкта, який є спільним майном.
Звертаючись з апеляційною скаргою до суду, відповідач указує на те, що його фактично позбавили права власності без його згоди та його відома, з присудженням грошової компенсації в такому розмірі, що не відповідає реальній ринковій вартості його частки в нерухомому майні. Крім цього, таке припинення права власності завдає йому істотної шкоди, оскільки іншого житла він не має.
Як вбачається з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, що відповідач ОСОБА_3 на праві власності ніякого іншого нерухомого майна немає.
Крім цього, в суді апеляційної інстанції була призначена судова будівельно-технічна експертиза, з висновку якої вбачається, що ринкова вартість спірної квартири складає 1 171 000 грн.
Отже, ? частка квартира становить 585 500 грн.
З квитанції, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що позивач вніс на депозитний рахунок суду 186 666 грн. (а.с.76).
Ураховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що відсутність іншого житла у співвласника квартири, частка якого припиняється на підставі ст.365 ЦК України, є істотною шкодою, що завдається йому у зв»язку з таким припиненням права власності. Крім цього, позивачем не в повній мірі було дотримано умови щодо попереднього внесення вартості частки відповідача на депозитний рахунок суду.
Відсутність відповідача у спірній квартирі та його тривале не проживання в цьому житлі, не є умовою припинення права співвласника на частку у спільному майні у порядку, передбаченому ст.365 ЦК України, так як на зміст права власності не впливає вибір співвласником постійного місця проживання (ч.2 ст.317 ЦК України), оскільки він володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати за подачу заяви про перегляд заочного рішення в розмірі 275,61 грн. (а.с.88), за подачу апеляційної скарги в розмірі 2053,33 грн. (а.с.112), за проведення судової експертизи в розмірі 2500 грн., а всього 4828,94 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_1, задовольнити.
Заочне рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 19 березня 2015 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільній частковій власності відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 4828,94 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: