печерський районний суд міста києва
Справа № 757/44517/16-к
21 жовтня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб Національної поліції України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених службових осіб Національної поліції України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що 30.08.2016 він направив до Національної поліції України заяву про кримінальне правопорушення, однак всупереч ст. 214 КПК України, відомості по його заяві до ЄРДР впродовж 24 годин внесені не були.
Посилаючись на викладені обставини просить зобов'язати уповноважену службову особу Національної поліції України внести відомості по заяві про злочин до ЄРДР.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримали, з підстав викладених у ній, просили задовольнити.
Представник Національної поліції України в судове засідання на з'явився, направив письмові заперечення на скаргу.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України ( ч.1 ст. 26 КПК України).
Заслухавши думку учасників провадження, вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що 30.08.2016 ОСОБА_3 направив до Національної поліції України заяву про вчинені на його думку кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 358, 366 КК України.
Згідно з ч. 4 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) на слідчого, прокурора, іншу службову особу, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення покладається обов'язок їх прийняти та зареєструвати, а також внести відповідні відомості до ЄРДР.
Водночас кримінальним процесуальним законодавством України не встановлюється порядок і зміст викладу відомостей про кримінальні правопорушення в заявах або повідомленнях, тому законом не обмежується зміст і не встановлюється форма даних щодо повідомлень фізичних осіб.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК серед відомостей, які вносяться до ЄРДР, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
Тобто внесенню в ЄРДР підлягають відомості не з будь-яких заяв, а із заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення, зміст яких має відповідати вимогам кримінального процесуального законодавства.
При цьому положення частин 4, 5 ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 Кримінального кодексу України (КК), згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, і саме ТОМУ наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину є невід'ємною складовою заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Системний аналіз пунктів 3,5,10,13,19 ч1 ст. 3, ст.91 КПК України свідчить, що доказування всіх елементів складу кримінального правопорушення перед визнанням діяння злочином покладається на сторону обвинувачення лише з початку кримінального провадження, стадією якого є досудове розслідування.
Крім того, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належить публічність.
Так, ст. 25 КПК передбачено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
З огляду на викладене, визначена ч. 4 ст. 214 КПК пряма заборона на відмову у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не стосується заяв (повідомлень) про вчинення кримінального правопорушення, в яких відсутні фактичні дані, що вказують на ознаки складу злочину, передбаченого КК, як підстави внесення відомостей до ЄРДР.
Імперативно встановленим ст. 25, ч. 4 ст. 214 КПК обов'язкам кореспондує обов'язок повідомити заявника про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, визначене складом злочину в ст. 383 КК.
Так, п. 1.4. розділу П Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженим наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 року № 69 заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Крім того, слідчий суддя надає оцінку тій обставині, що 17.09.2016 відомості по заяві ОСОБА_3 . Шевченківським управлінням поліції ГУ НП України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100100011624 з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.361 КК України.
Слідчим суддею при розгляді даної скарги не встановлено порушення Національною поліцією України вимог ст. 214 КПК України, а тому скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307,309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1