07.11.2016 Справа № 756/14076/16-ц
Справа пр.№2/756/6062/16
ун.№756/14076/16-ц
07 листопада 2016 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Великохацька В.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожен має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст.119 ЦПК України.
Згідно з ч.ч.5,6 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Ст.110 СК України передбачено право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Ст.161 СК України визначено право на звернення до суду з позовом про визначення місця проживання малолітньої дитини у разі, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина.
Зі змісту СК України вбачається, що позовні вимоги про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дитини різні за своїм змістом та обґрунтуванням, регулюються різними законодавчими нормами, а тому такі позовні заяви подаються до суду окремо і розглядаються з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України.
Проте позивачем вимоги, передбачені вказаними законодавчими нормами, не виконані.
Зокрема, в порушення вимог ст.119 ЦПК України у даній позовній заяві не обґрунтовано можливості об'єднання та одночасного розгляду судом позовних вимог про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дитини, не обґрунтовано взаємозв'язку цих вимог та доцільності їх розгляду в одному провадженні, оскільки сумісний розгляд даних позовних вимог ускладнить вирішення справи та спричинить до затягування строків її розгляду.
Більш того, позовні вимоги ОСОБА_1 не є однорідними, не пов'язані між собою, від вирішення однієї з них не залежить вирішення іншої, а тому таке об'єднання не допускається у зв'язку з відсутністю спільності предмета позову.
Крім того, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач та відповідач не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, позивачеві слід уточнити зміст позовних вимог.
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
П.13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014 року передбачено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).
Так, позивач у своїй позовній заяві заявляє дві вимоги немайнового характеру, а саме - про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дитини.
ОСОБА_1 хоча і додає до своєї позовної заяви квитанцію про сплату судового збору у розмірі 551,20 грн., однак, виходячи зі ставок судового збору, які встановлені ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, судовий збір сплачено нею лише за одну з вимог немайнового характеру, тобто не в повному обсязі.
Крім того, відповідно до п.2 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі, зміст позовних вимог.
Згідно норми ст.28 ЦК України ім'я фізичної особи складається з прізвища, власного імені та по батькові.
В порушення вимог п.2 ч.2 ст.119 ЦПК України ОСОБА_1 у позовній заяві не вказала повне ім'я та по батькові позивача та відповідача, обмежившись лише зазначенням ініціалів сторін.
Ч.1 ст.121 ЦПК України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст.119,120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
На виконання зазначеної ухвали позивач повинна подати до суду позовну заяву в новій редакції відповідно до вимог ст.ст.119, 120 ЦПК України, з урахуванням вимог про усунення недоліків, викладених в цій ухвалі.
Зважаючи на вищенаведене, керуючись ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків у термін до 14 листопада 2016 року, але не пізніше п'яти днів з дня отримання нею даної ухвали.
У випадку, якщо недоліки позовної заяви у визначений строк не будуть виправлені, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Великохацька