05.11.2016 Справа № 756/14102/16-к
№ 756/14102/16-к
№ 1-кс/756/1825/16
іменем України
05 листопада 2016 року слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене процесуальним керівником у справі - прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, гр. України, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 29.02.2012 року Оболонським районним судом м.Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі,
що підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України,
В провадженні СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12016100050008102.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше засудженим 29.02.2012 Оболонським районним судом м. Києва за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнившись з місць позбавлення волі 09.07.2014 на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 постановою Бориспільського міського суду Київської області від 24.06.2014 на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та маючи не зняту та непогашену у встановленому порядку судимість, повторно вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставинах.
Так, 07.08.2016 приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_5 знаходився біля будинку №35 по вул. Прирічній, що у м. Києві, де у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману та бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, ОСОБА_5 під приводом здійснення телефонного дзвінку попросив у ОСОБА_8 , належний йому мобільний телефон марки «Самсунг С4», на що ОСОБА_8 погодився та добровільно передав останньому свій мобільний телефон марки «Самсунг С4». Імітуючи розмову, ОСОБА_5 відійшов від потерпілого та, скориставшись тим, що ОСОБА_8 відволікся, зник з місця вчинення кримінального правопорушення, тримаючи при собі належне потерпілому на праві власності майно, а саме мобільний телефон марки «Самсунг С4», тим самим розпорядившись ним на власний розсуд, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_8 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 2000 грн.
Крім того, ОСОБА_5 03.11.2016 приблизно о 20 год. 00 хв. перебував біля буд. № 38 по проспекту Оболонському, шо у м. Києві, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, ОСОБА_5 підійшов до неповнолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого, знаходячись поряд з останньою, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, руками схопив останню за куртку, в яку вона була вдягнена, штовхнув її, внаслідок чого остання впала колінами на асфальт, чим їй було заподіяно фізичний біль. Підвівшись та ставши на ноги, остання стала відходити від ОСОБА_5 , однак останній наблизився до потерпілої та умисно з корисливих мотивів, з метою власного збагачення вирвав із рук неповнолітньої ОСОБА_9 належний їй мобільний телефон марки «Meizu M 3 note» в корпусі сірого кольору (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ), тим самим відкрито заволодів чужим майном, а саме мобільним телефоном марки «Meizu M 3 note» в корпусі сірого кольору (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ). Після цього ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, тим самим розпорядився відкрито викраденим майном на власний розсуд.
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 8000 грн.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження вбачається, що 11.08.2016 відносно ОСОБА_5 внесено відомості про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та 03.11.2016 відносно ОСОБА_5 внесено відомості про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (кримінальне провадження №12016100050008102).
03.11.2016 року о 20 год. 30 хв. ОСОБА_5 , згідно ч.4 ст.208 КПК України, було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
04.11.2016 року ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 278 КПК України, було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, з урахуванням визначеного п.3 ч.1 ст. 276 КПК України випадку.
04.11.2016 року о 18 год. 15 хв. підозрюваному ОСОБА_5 та 04.11.2016 року о 18 год. 20 хв. його захиснику були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Заслухавши виступ прокурора, який обґрунтовував обставини, передбачені п.п.1-3 ч.1 ст.194 КПК України та просив задовольнити клопотання, посилаючись на існування визначених ст.177 КПК України ризиків, думку ОСОБА_5 та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання, вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, за які передбачено покарання до 6 років позбавлення волі, та до 3 років позбавлення волі відповідно.
При застосуванні запобіжного заходу, враховую положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Крім того, враховую наявність обставин, які свідчать про існування ризиків, (передбачених ст.177 КПК України), що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, враховую вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан його здоров'я, репутацію, міцність його соціальних зв'язків, сімейний стан, майновий стан, те, що підозрюваний не працює, не має офіційного джерела заробітку; розмір майнової шкоди, у завданні якої він підозрюється.
При цьому також враховую, що застосування застави щодо ОСОБА_5 не є можливим, оскільки останній ніде не працює, і перебуваючи на волі він може вчиняти нові злочини.
Застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_5 не є можливим, оскільки перебуваючи на волі останній може вчиняти нові злочини.
Застосування особистого зобов'язання та особистої поруки щодо ОСОБА_5 не є можливим, оскільки перебуваючи на волі, останній може ухилятися від явки до органів досудового розслідування та суду, а також вчиняти нові злочини.
А тому приходжу до висновку про те, що є підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу окрім виняткового, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, того, що підозрюваний може в подальшому переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, з урахуванням чого вважаю за необхідне клопотання слідчого про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Крім того, враховуючи положення ч.4 ст.183 КПК України та підстави і обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, вважаю за необхідне не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, запобіжній захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 03.11.2016 року о 20 год. 30 хв.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 закінчується 01 січняі 2017 року о 20 год. 30 хв.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Слідчий суддя: ОСОБА_1