Справа № 755/7258/16-ц
"03" листопада 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
за участі секретарів Локоткова І.С., Худякова Н.І., Гноілек М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-
Позивачка звернулась до суду з позовом у якому просить стягнути з ОСОБА_2 кошти в сумі 13 113 грн. 12 коп. у відшкодування збитків, заподіяних залиттям квартири, 20 000,00 грн. моральної шкоди та судові витрати.
Вимоги мотивує тим, що вона являється власником квартири АДРЕСА_1. Відповідач проживає у квартирі № НОМЕР_1 того ж самого будинку поверхом вище.
У січні 2015 року її квартиру було затоплено.
Добровільно відшкодувати завдані збитки відповідач не бажає.
Згідно акту обстеження про залиття від 14.03.2016 року встановлено, що причиною залиття є недбале відношення власників квартири № НОМЕР_1 до сантехнічного обладнання.
Внаслідок залиття вбиральня квартири потребує термінового ремонту, оскільки користування вбиральнею стало неможливе.
Згідно акту № ОУ-04/04-16 приймання-передачі виконаних робіт, складеного ФОП ОСОБА_3, вартість проведення ремонту вбиральні становить 13 113,12 грн.
Позивачка зазначає, що залиттям квартири їй також заподіяна моральна шкода, яку оцінює у розмірі 20 000 грн.
В судове засідання позивачка не з'явилася, будучи належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи. Від представника позивачки ОСОБА_4 до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, в заяві вказав, що позовні вимоги підтримує та проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, у зв'язку з чим з урахуванням заяви представника позивачки суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та відповідно до ст. 169 ч. 4, ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Позивачка є власником ? частини квартири АДРЕСА_2, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.04.2015 року, посвідченого державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Столяровою І.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 3-504 (а.с. 3).
Судом встановлено, що 06 січня 2016 року відбулося залиття квартири позивачки із вище розташованої квартири АДРЕСА_3, що підтверджується актом про залиття від 14.03.2016 року, затвердженого начальником ЖЕД-412, у якому зазначено, що залиття сталося через недбале відношення до санітарно технічного обладнання власників квартири АДРЕСА_4; внаслідок залиття пошкоджено у туалеті стеля - емульсіонна фарба та шпалери на стінах (а.с. 5).
Зазначена квартира АДРЕСА_5 на праві власності належить ОСОБА_2, що підтверджується повідомленням Київського міського бюро технічної інвентаризації від 14.07.2016 року за № 9024 (а.с. 34).
На підставі ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов"язані забезпечувати його схоронність.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 24.01.2006 року № 45, власник квартири зобов'язаний забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приладів та обладнання будинку.
Як зазначено вище, відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3, з якої відбулося залиття квартири позивачки.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов»язує.
Власник зобов»язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
04 квітня 2016 року ФОП ОСОБА_3 було складено акт № ОУ-04/04-16 приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до якого вартість ремонтних робіт становить 13 113,12 грн. (а.с. 6-6 зв.).
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 40 від 04.04.2016 року ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти у розмірі згідно акту № ОУ-04/04-16 у розмірі 13 113,12 грн. (а.с. 7).
Враховуючи зазначене, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню понесені останньою витрати по ремонту вбиральні квартири у зв'язку з її відновленням після залиття житла позивачки.
У спростування вищезазначеного відповідачем будь яких доказів не надано.
Позивачка також просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.
Згідно ст. ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Судом при вирішенні даної справи і визначенні моральної шкоди враховуються положення п.п. 5, 14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4.
Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.
З огляду положення вказаного вище Пленуму ВСУ, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає за наявності: а) моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; б)неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; в) причинного зв'язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; г) вини заподіювача шкоди.
Враховуючи факт залиття, суд вважає, що винними діями відповідача позивачці, як співвласнику житла, була заподіяна моральна шкода, яка полягає у пошкодженні майна, необхідності проведення ремонту по відновленню наслідків залиття, що призвело до порушення життєвого укладу позивачки, істотних вимушених негативних змін у її житті, змусило позивачку витрачати час на оформлення документів, складання кошторису, звернення до спеціалістів, до суду та, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, а саме стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 1 000,00 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, із відповідача на користь позивачки підлягає сплачений останньою судовий збір в дохід держави в сумі 551 грн. 20 коп. (а.с. 8).
Керуючись ст. ст. 22, 23, 319, 322, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст. 151 ЖК України, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 24.01.2006 року № 45, п. п. 5, 14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 79, 81, 84, 88, 169, 208, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 13 113 грн. 12 коп., моральну шкоду у розмірі 1 000 грн. та судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп., а всього суму 14 664 (чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 32 коп.
У решті заявлених вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя