Справа № 520/11280/16-п
Провадження № 3/520/5162/16
07.11.2016 року суддя Київського районного суду м. Одеси Чванкін С.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення в частині штрафу по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України,
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2016 року ОСОБА_1, за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
26 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення в частині штрафу, мотивуючи тим, що він втратив роботу.
У судове засідання з?явилась представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, яка заяву ОСОБА_1 підтримала та просила суд її задовольнити.
Суд дослідивши заяву про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення в частині штрафу вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 301 КпАП України, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Таким чином, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, здійснюється в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
У своїй заяві ОСОБА_1 просить відстрочити виконання постанови в частині штрафу у зв?язку з тим, що він втратив роботу, що на думку суду не є поважною причиною для відстрочення виконання постанови суду, більш того до своєї заяви ОСОБА_1 не надано жодного документу, який би підтверджував його складний матеріальний стан та неспроможність виконання постанови суду.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що постанова про накладення адміністративного стягнення має бути реалізована у стислі строки інакше буде втрачена оперативність у застосуванні заходів адміністративного впливу, що, без сумніву, відобразиться на ефективності, зменшенні виховного та попереджувального значення у боротьбі з адміністративними правопорушеннями.
У зв?язку з викладеним, суд прийшов до висновку, що реальних підстав для відстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення немає, а тому заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 280, 283, 301 КпАП України, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження»,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення в частині штрафу - відмовити.
Постанова остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Чванкін С. А.