Справа № 755/14372/16-к
"10" жовтня 2016 р. м. Київ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , заявника ОСОБА_5 , представника заявника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, заяву ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту грошових коштів, -
28.09.2016 року до слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва надійшла заява ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту грошових коштів.
Заявник зазначає, що ухвалою слідчого судді від 22.09.2016 року за його відсутності було накладено арешт на грошові кошти на розрахунковому рахунку ТОВ «Еверест-буд-інжиніринг». Однак арешт він вважає безпідставним, оскільки відсутні достатні докази, що вказують на вчинення особою, майно якої слідчий просить арештувати, кримінального правопорушення; відсутня санкція у вигляді конфіскації майна за статтею, за ознаками якої порушене кримінальне провадження, не встановлено розмір шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, відсутнє обґрунтування співрозмірності обмеження права власності на грошові кошти юридичної особи, розглянуто клопотання про арешт майна за відсутності власника майна-юридичної особи; накладено арешт на майно юридичної особи, яка не є підозрюваною, обвинуваченою чи особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого, тощо.
Із урахуванням викладеного, заявник просить скасувати в повному обсязі дію заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту грошових коштів з зупинення видаткових операцій на розрахунковому рахунку ТОВ «Еверест-буд-інжиніринг».
У судовому засіданні заявник та його представник заяву підтримали з підстав, викладених у ній, просили її задовольнити, додатково пояснивши, що ухвалу слідчого судді про накладення арешту за клопотанням слідчого в апеляційному порядку вони не оскаржували.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви, пояснивши, що досудове розслідування у кримінальному провадженні, в рамках якого було подано клопотання про арешт майна, проводиться за ч.1 ст.358, ч.3 ст.15 ч.3 ст.190 КК України за заявою засновника вказаного вище товариства ОСОБА_7 про те, що невстановлена особа у період часу з 05.09 по 07.09.2016 року підробила документи ТОВ «Еверест-буд-інжиніринг», що розташоване за адресою: м.Київ, пров.Лобачевського, 7. Крім того, ОСОБА_5 , який є незаконно призначеним директором ТОВ «Еверест-буд-інжиніринг», намагається заволодіти грошовими коштами товариства.
У справі була проведена почеркознавча експертиза. Згідно висновку експерта, підписи в графі ОСОБА_7 в Протоколі №4 установчих зборів ТОВ «Еверест-буд-інжиніринг» від 06.09.2016 року виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою. Підпис на другому аркуші в нижньому лівому куті Договору купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «Еверест-буд-інжиніринг» від 06.09.2016 року, виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою. Підпис в довіреності від 06.09.2016 року виконаний не ОСОБА_8 , а іншою особою.
Із урахуванням викладеного та ряду інших доказів, що містяться в розпорядженні органу досудового розслідування та не можуть бути розкриті на даний час з метою забезпечення таємниці досудового розслідування, слідчий звернувся з клопотанням до слідчого судді про накладення арешту на грошові кошти на розрахунковому рахунку ТОВ «Еверест-буд-інжиніринг», яке було обґрунтовано задоволене, оскільки невжиття вказаного заходу забезпечення може потягти негативні наслідки у вигляді втрати грошових коштів підприємства.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши заяву та додатки до неї, витребувані матеріали клопотання про арешт майна, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
З положень ст.174 КПК України вбачається, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції", заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп.69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n.50, Series A N 98).
З досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 22.09.2016 року задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку №26001499313500-ТОВ «ЕВЕРЕСТ-БУД-ІНЖИНІРИНГ» (ЄДРПОУ 39123472), відкритому у Публічному акціонерному товаристві «УкрСиббанк» (МФО 351005), що розташоване за адресою: м.Харків, прос.Московський, 60.
Як зазначено в ухвалі, слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення та необхідність накладення арешту на грошові кошти товариства з метою забезпечення кримінального провадження та з метою запобігання можливості втрати, передачі, приховування, зникнення, а також використання грошових коштів для продовження здійснення незаконної діяльності.
При цьому слідчим суддею не встановлено, що клопотання про арешт майна суперечить вимогам КПК України та безпосередньо п.п.1-3 ч.3 ст.132 КПК України.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.
Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий і надмірний тягар для особи.
На час розгляду заяви про скасування арешту заявником не надано слідчому судді будь-яких належних доказів того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В той же час прокурором доведено, що арешт є обґрунтованим, обмеження права власності в даному випадку є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.
Із урахуванням викладеного, підстав для задоволення заяви слідчий суддя не вбачає, у зв'язку з чим у задоволенні заяви ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту грошових коштів необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.131-132, 170-174, 309, 372-376 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні заяви ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту грошових коштів - відмовити повністю.
Копію ухвали вручити заявнику, його представнику, прокурору та слідчому.
Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 12-00 годині 14 жовтня 2016 року.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1