Справа № 496/3883/16-ц
провадження № 2/496/2001/16
03 листопада 2016 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, за цивільною справою за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, -
До суду надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 та заява про заходи забезпечення позову в якій позивач просить суд: Вжити заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (і.і.н. НОМЕР_1) про поділ майна - шляхом накладення арешту на нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,1163 га. кадастровий номер 5121056800:03:001:0093; що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, селище Радісне (раніше с. Жовтнева Революція), вул. Перемоги, 46; житловий будинок, що розташований на ній з господарськими будівлями і спорудами за № 46 по вул. Перемоги в селищі Радісне (раніше с. Жовтнева Революція) Біляївського району Одеської області, який складається в цілому з одного черепашникового житлового будинку під літ. «А», загальною площею 57,60 кв.м., житловою площею 28,70 кв.м., та надвірних споруд: «Б» - підвал, «В» - гараж, «Г» - літній душ, «Д» - туалет, I- цистерна, 1-2-огорожа; заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо земельної ділянки та житлового будинку. Вжити заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (і.і.н. НОМЕР_1) про поділ майна - шляхом накладення арешту на належне мені майно на праві сумісної власності придбане за час сумісного проживання в шлюбі та заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо рухомого майна, а саме: пральна машинка марки «Арістон»; холодильник марки «Wirpool»; спальний гарнітур в комплекті, кольору ваєнго (ліжко двоспальне, комод, трьох дверна платтяна шафа, туалетний столик зі стільцем, дзеркало, тумба під телевізор); меблева шафа стінка (дві окремих шафи); люстра багато ріжкова; телевізор «Panasonic» б/у; міксер «Panasonic»; електром'ясорубка «Зелмер»; теплиця (металева конструкція) в комплекті з котлом - піччю «булір'ян», вентилятор, дитяче ліжко з матрацом; дитяча парта. Вжити заходів забезпечення позову про поділ майна - шляхом тимчасового обмеження права виїзду громадянина ОСОБА_2 (і.і.н НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: селище Радісне (раніше с. Жовтнева Революція ) Біляївського району Одеської області по вул. Перемоги, буд. 46, за межі України. Стягнути з ОСОБА_2 (і. і. н. НОМЕР_1) на мою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 413 гривень 40 копійок. Заява мотивована тим, що 29 вересня 2016 р. позивач подавала зустрічний позов про поділ майна подружжя на первісний позов про розірвання шлюбу (справа № 496/2796/16-ц (провадження № 2/496/1528/16)). Ухвалою від 07 жовтня 2016 р. Біляївського районного суду в клопотанні про прийняття зустрічного позову відмовлено, а зустрічний позов повернено. В цей час, відповідач в особі - ОСОБА_2 те майно, яке позивачем було заявлено до поділу, зокрема пінобетон, птицю тощо з повідомлень сусідів с. Радісне (раніше - ОСОБА_3) Біляївського району почав розпродувати. Грошові кошти використовує для власних потреб. Допомогу (аліменти) на утримання дитини не надсилає. У зв'язку з конфліктним характером чоловіка, п'янством, ганебним ставленням до позивача, жорстоким поводженням, вона вимушена була покинути місце своєї юридичної реєстрації (с. Радісне, вул. Перемоги, 46). Зараз проживає разом з малолітньою донькою (5 років) у своїх батьків - ОСОБА_4, ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1. Відтак контролювати або чинити перешкоди щодо неправомірної поведінки ОСОБА_2 по розпродажу разом нажитого сумісного майна, позивач не в змозі. В теперішній час відповідач ніде не працює. Окрім того із телефонної розмови з матір'ю чоловіка, яка відбулася 17 вересня 2016 р. у формі погроз, остання пообіцяла демонтувати пластикові вікна з будинку, які були куплені нібито за її кошти, вивезти все майно тощо. Такі дії призведуть до значної втрати ціни ринкової вартості будинку, а також призведуть до руйнування конструктивних елементів будівлі і як наслідок не можливості використання будинку за прямим призначенням для проживання. Сам відповідач в особі ОСОБА_2 неодноразово попереджав позивача, знов таки ж у формі погроз про те, що спірний будинок та земельна ділянка згідно договорів купівлі продажу від 02 червня 2011 року оформлена на нього, а звідсіля є його особистою приватною власністю і тому у нього не має перешкод розпорядитися нерухомим майном на власний розсуд без участі позивача, а попросту продати. Оголошення з цього питання щодо продажу будинку, з його слів, вже опубліковане та внесено в ріелторську базу з продажу нерухомості. Таким чином, реально існує загроза позбавлення позивача частки рухомого та нерухомого майна, що належить їй на праві сумісної власності. Викладені факти додатково свідчать, що відповідач має мету завдати їй матеріальних збитків. Позбавити її та малолітню дитину права на володіння користування, розпорядження належним їй та дитині майном. Наведені вище обставини свідчать, що відповідач має і в подальшому намір вчиняти певні дії, які порушують майнові права позивача. Відтак не вжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду або взагалі унеможливлюватиме його виконання. Окрім того відповідач неодноразово позивачу заявляв про те, що, як тільки оформить розлучення, відразу ж поїде за кордон на заробітки, де вже тривалий час проживає його мати, а саме в Італію. У разі виїзду відповідача за межі території України може ускладнитися чи зробити не можливим виконання рішень суду, зокрема державному виконавцю буде неможливо провести виконавчі дії по виконанню даного рішення суду без присутності відповідача. З огляду на наведене та враховуючи те, що дійсно всі документи з купівлі продажу земельної ділянки, будинку знаходяться у відповідача і оформлені виключно на нього та маючи намір, який до того ж почав здійснювати відповідач по продажу рухомого та нерухомого майна, в якому позивач має частку приватної власності, а звідсіля існують реальні причини щодо не збереження заявленого майна у позові про його поділ.
В частині 1 ст.153 ЦПК України вказано про те, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, оцінюючи ймовірність реальної загрози неможливості відновлення порушеного права позивача, а також невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову та наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд враховує таке.
Засоби забезпечення позову є важливою гарантією захисту і реального поновлення прав учасників судового процесу. Поняття засобів забезпечення позову визначається як застосування судом процесуальних засобів тимчасового характеру, які гарантують можливість реалізації позовних вимог або сприяють забезпеченню існуючого положення між сторонами до винесення судового рішення.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Також, у заяві позивач просить заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо земельної ділянки та житлового будинку.
Згідно до ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Враховуючи вказані положення статті, неможливо чітко встановити, який вид забезпечення позову бажає вжити позивач у частині другій прохальної частини заяви та у який спосіб він має бути застосований, це унеможливлює його фактично реальне виконання та при задоволенні містило б формальний характер, тому є недопустимим згідно до ЦПК України.
Також позивач просить вжити заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна - шляхом накладення арешту на належне їй майно на праві сумісної власності придбане за час сумісного проживання в шлюбі та заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо рухомого майна, а саме: пральна машинка марки «Арістон»; холодильник марки «Wirpool»; спальний гарнітур в комплекті, кольору ваєнго (ліжко двоспальне, комод, трьох дверна платтяна шафа, туалетний столик зі стільцем, дзеркало, тумба під телевізор); меблева шафа стінка (дві окремих шафи); люстра багато ріжкова; телевізор «Panasonic» б/у; міксер «Panasonic»; електром'ясорубка «Зелмер»; теплиця (металева конструкція) в комплекті з котлом - піччю «булір'ян», вентилятор, дитяче ліжко з матрацом; дитяча парта.
В силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно до ч. 1 та 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього право чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадку, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Ознайомившись з матеріалами цивільного позову з додатками, судом встановлено, що позивачем не було надано жодного належного доказу того, що зазначене рухоме майно належить сторонам на праві спільної сумісної власності та знаходиться у їх користуванні. У такому випадку суд не може накласти арешт на перелічене майно, не переконавшись, що це не порушить майнові права інших осіб. Суд звертає увагу позивача, що фотосвітлини вказаного майна не можуть бути підтвердженням належності майна сторонам по справі.
Позивач просить вжити заходів забезпечення позову про поділ майна - шляхом тимчасового обмеження права виїзду громадянина ОСОБА_2 за межі України та посилається на положення статті 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України, де встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.
Згідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, великий вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
У зв'язку з тим, що суду не надано доказів того, що відповідач ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням чи інших обмежень встановлених законом, немає підстав порушувати права відповідача, які гарантується Конституцією України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист пряв людини та основних свобод і протоколами до неї, які визначають порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлюють випадки їх обмеження.
Також позивач у вказаній заяві просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати по сплаті судового збору в сумі 413 гривень 40 копійок.
Суд роз'яснює, що розподіл судових витрат по справі між сторонами буде вирішено при ухваленні рішення суду, відповідно до ст. 88 ЦПК України.
З огляду на вищезазначене суд, дослідивши матеріали заяви та доводи, викладені у заяві про забезпечення позову, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.151, 152, 153, 209, 210, 293 ЦПК України, суд -
Заяву позивача про забезпечення позову, за цивільною справою за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя - задовольнити частково.
Вжити заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (і.і.н. НОМЕР_1) про поділ майна - шляхом накладення арешту на нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,1163 га. кадастровий номер 5121056800:03:001:0093; що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, селище Радісне (раніше с. Жовтнева Революція), вул. Перемоги, 46; житловий будинок, що розташований на ній з господарськими будівлями і спорудами за № 46 по вул. Перемоги в селищі Радісне (раніше с. Жовтнева Революція) Біляївського району Одеської області, який складається в цілому з одного черепашникового житлового будинку під літ. «А», загальною площею 57,60 кв.м., житловою площею 28,70 кв.м., та надвірних споруд: «Б» - підвал, «В» - гараж, «Г» - літній душ, «Д» - туалет, I- цистерна, 1-2-огорожа.
В іншій частині відмовити у задоволенні заяви.
Ухвалу направити сторонам по справі для виконання та відома.
Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.
Суддя Галич О.П.
"03" листопада 2016 р.