04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"03" листопада 2016 р. Справа№ 910/29040/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Яковлєва М.Л.
Разіної Т.І.
при секретарі судового засідання Громак В.О.
за участю представників сторін: від позивача - Мунько О.М.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал»
на рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2015р.
у справі № 910/29040/14 (суддя - Літвінова М.Є.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал»
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 1 003 592,27 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 31.07.2015р. у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2015 р. у справі №910/29040/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Моторне (транспортне) страхове бюро України заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмових запереченнях на апеляційну скаргу.
Після повторного автоматичного розподілу справи ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» прийнято до провадження у складі: головуючий суддя: Чорна Л.В., судді Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.
Розпорядженням №09-52/2879/16 від 06.07.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. у відпустці.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 06.07.2016р., в зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г., який не є головуючим суддею, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Кропивна Л.В., Руденко М.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» на рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2015р. у справі № 910/29040/14 прийнято до провадження у визначеному складі суду.
Розпорядженням №09-52/3744/16 від 09.08.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 09.08.2016р., в зв'язку з перебуванням судді Руденко М.А., який не є головуючим суддею, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» на рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2015р. у справі № 910/29040/14 прийнято до провадження у визначеному складі суду.
10.08.2016р. у судовому засіданні оголошувалась перерва.
Розпорядженням №09-52/5366/16 від 04.10.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці та судді Смірнової Л.Г. на лікарняному.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 04.10.2016р., в зв'язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці та судді Смірнової Л.Г. на лікарняному, які не є головуючим суддею по справі, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» на рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2015р. у справі № 910/29040/14 прийнято до провадження у визначеному складі суду.
Відповідно до п. 9-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.
Позивачем надавались письмові пояснення, клопотання про залучення судової практики.
Апеляційну скаргу позивач підтримав у повному обсязі, просив рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2015р. у справі №910/29040/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Моторне (транспортне) страхове бюро України своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників відповідача, який належним чином повідомлений.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як встановлено судом першої інстанції і зазначене підтверджується матеріалами справи, у період з 2012 по 2013 роки ТОВ «Маркс. Капітал» було укладено низку договорів факторингу щодо придбання прав вимоги за грошовими вимогами, що виникли у клієнтів до ПАТ «СК «Інтер Транс Поліс» у зв'язку з нездійсненням страховою компанією відшкодування шкоди клієнту внаслідок ДТП. /а.с. 47-257, т.1, а.с. 1-286, т.2, а.с. 1-115, т.3/.
Враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог, позивачем укладено 68 договорів факторингу, на загальну суму 1 003 592,27 грн.
Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, позивач на підставі укладених договорів факторингу, набув право грошової вимоги за зобов'язаннями до ПАТ «СК «Інтер Транс Поліс» у зв'язку з нездійсненням страховою компанією відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
В матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем грошових коштів в рахунок погашення заборгованості від ПАТ «СК «Інтер Транс Поліс».
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2015р. у справі №910/609/14 про банкрутство ПАТ «СК «Інтер Транс Поліс», ТОВ «Маркс.Капітал» визнано кредитором страхової компанії на суму 1 004 810,27 грн. (1218,00 грн. першої черги, 1 003 592,27 грн. - вимоги шостої черги).
Відповідно до п. «ґ» ст. 41.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Позивач, посилаючись на справу №910/609/14, вважає достатніми підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» задоволення вимог кредиторів боржника забезпечує ліквідатор у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого, зокрема, додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
Таким чином, факт відсутності майнових активів у визнаного банкрутом боржника та неможливість у зв'язку із цим здійснити розрахунок за його зобов'язаннями може підтверджуватись затвердженими ухвалою господарського суду звітом ліквідатора і ліквідаційним балансом, складеними за результатами проведення комплексу дій щодо пошуку, інвентаризації, оцінки майна боржника та задоволення вимог кредиторів в порядку черговості, визначеної ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2016р. по справі №910/609/14 затверджено реєстр вимог кредиторів, затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута - приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс», як юридичну особу у зв'язку із банкрутством, припинено провадження у справі №910/609/14.
Проте на момент винесення рішення господарським судом міста Києва у даній справі, а саме 31.07.2015р. зазначена ухвала не була прийнята, отже, у суду були відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки позов заявлено передчасно.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи наведені в апеляційній скарзі Київським апеляційним господарським судом до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
З наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2015р. у справі №910/29040/14.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2015р. у справі №910/29040/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи №910/29040/14 повернути до господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді М.Л. Яковлєв
Т.І. Разіна