79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"02" листопада 2016 р. Справа № 909/622/16
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Скрипчук О.С.
суддів Зварич О.В.
Матущака О.І.
при секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 б/н від 23.09.2016 року
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.09.2016 року
у справі № 909/622/16
за позовом: Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ
про визнання укладеним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Івано-Франківська в редакції позивача.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_3 - довіреність б/н від 12.09.2016 року
від відповідача: ОСОБА_2 - підприємець
від третьої особи: ОСОБА_4 - довіреність № 195/01-20/14в від 02.02.2016 року
Фінансове управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання укладеним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Івано-Франківська в редакції позивача.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.09.2016 року у справі 909/622/16 (суддя Фанда О.М.) позов Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради задоволено. Суд виніс рішення, яким визнав договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради Фінансовим управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладеним у запропонованій позивачем редакції.
Не погоджуючись з даним рішенням Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу б/н від 23.09.2016 року, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.09.2016 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що місцевий господарський суд порушив основні принципи здійснення судочинства у господарських судах, не з'ясував фактичних обставин справи та не дав оцінки доказам - висновкам наведених в постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 року у справі № 876/2678/16.
Третьою особою було подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 1677/217/в від 21.10.2016 року, в якому просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.09.2016 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 23 червня 2016 року Фінансове управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулось з листом №2-15/326 від 22.06.2016 року до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (як замовника будівництва механічного цеху на АДРЕСА_1 (І черга) в м. Івано-Франківську), з пропозицією (офертою) укласти договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, надавши проект такого договору з Додатком розрахунку розміру пайової участі, складеного відповідно до типового договору, передбаченого Положенням «Про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста». Проте даний лист був залишений без відповіді.
Вказана обставина стали підставою для звернення Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання укладеним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Івано-Франківська, в редакції позивача.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією держархбудконтролю в Івано-Франківській області за №ІФ142152371422 від 25.08.2015р., будівництво об'єкта - механічного цеху на АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську є завершеним, а об'єкт готовим до експлуатації.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст. 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із ч. 2. ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 5 п. а) ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Згідно із ч.ч. 5, 8, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній на момент здачі об'єкта в експлуатацію) величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.
Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
За приписами п.1.2 Положення «Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста» замовники будівництва залучаються до пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста виключно на підставі укладених з виконавчим комітетом договорів про пайову участь.
Відповідно до п. 1.3 Положення «Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста» замовник будівництва зобов'язаний повідомити виконавчий комітет про будь-які вчинені ним дії щодо забудови земельної ділянки, відповідно до діючого законодавства та укласти договір на пайову участь.
Згідно з абзацом 2 п. 3.1 Положення замовник зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених пунктом 6.6., 6.7 цього положення.
Договір про пайову участь укладається на підставі звернення Замовника будівництва на ім'я першого заступника міського голови та вихідних даних на проектування об'єктів містобудування (технічних умов та містобудівних умов і обмежень (п.4.4 Положення).
Згідно п. 1.4 Положення, в разі, якщо замовник не звернувся про укладання Договору та не підписав у встановлені терміни, виконавчий комітет та/або фінансове управління вправі подати позовну заяву про укладання Договору в судовому порядку.
В силу вимог статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування при виконанні своїх функцій приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Приписами статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено обов'язок замовника будівництва прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який реалізується шляхом укладення відповідного договору в порядку, визначеному Законом та деталізованому актом органу місцевого самоврядування. Правовий аналіз частин 8 та 9 у сукупності з іншими положеннями цієї статті Закону дозволяє дійти висновку про те, що обов'язок щодо ініціювання укладення такого договору покладено саме на замовника будівництва, оскільки пов'язується з його зверненням до органу місцевого самоврядування.
Такий договір має бути укладеним в обов'язковому порядку, в межах строку, встановленого ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Неукладення договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади, тому є необхідним для правильного з"ясуваня причини його неукладання.
Замовник Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не звертався до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради щодо укладення Договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, причини незвернення суду не повідомив.
Оскільки, органи місцевого самоврядування знаходяться поза межами процедури прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію та позбавлені можливості контролювати момент його здійснення, неукладення такого договору з підстав невиконання замовником обов'язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування з відповідною пропозицією свідчить про його ухилення від укладення договору, відтак може бути оскаржено в судовому порядку, у тому числі і після прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію.
Строк визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Положенням про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (у 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта в експлуатацію), встановлений саме для добровільного виконання стороною обов'язку, і не виконання такого зобов'язання не звільняє замовника від укладення договору, адже невиконання замовником обов'язку, передбаченого Законом, не може надавати йому переваг перед замовником, що виконав обов'язок.
З наведеного випливає, що трактування того, що ч. 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено присічний строк протягом якого може бути укладено відповідний договір і сплив цього строку звільняє сторони від необхідності його укладення є помилковий. Аналогічна позиції викладена в постановах Вищого господарського суду України у справах №916/242/14 від 21.04.2015 р., №909/946/15 від 20.04.2016 р. та №909/948/15 від 20.04.2016 р.
Таким чином, посилання відповідача на наявність Декларації про готовність об'єкта до експлуатації як підставу звільнення від обов'язку укладення договору та відповідно не укладення договору про пайову участь є безпідставним.
А відтак, суд першої інстанції обґрунтовано задоволив позов у даній справі щодо визнання укладеним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Івано-Франківська в редакції позивача.
Необґрунтованими є посилання апелянта на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 року у справі № 876/2678/16, де судом встановлено, що Департамент містобудування та архітектури Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради не може вимагати укладення договору про пайову участь, з тих підстав, що п. 11 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» набрав законної сили після реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Адже, позивачем у даній справі є Фінансове управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, а не Департамент містобудування та архітектури Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради. Крім цього, предметом позову у даній справі є визнання протиправною відмову у присвоєнні поштової адреси механічного цеху.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.09.2016 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд
1.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.09.2016 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити в Господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Зварич О.В.
суддя Матущак О.І.