Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" жовтня 2016 р.Справа № 922/2718/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Швидкіна А.О.
при секретарі судового засідання Трофименко С.В.
розглянувши справу
за позовом фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків
до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, м. Харків
про стягнення коштів
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Пересади А.П., довіреність № 305-3 від 04.01.2016 р.
Позивач, фізична особа ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до відповідача, Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки, інфляційних збитків та відшкодування моральної шкоди на загальну суму 47329,24 грн.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що позивач працював на заводі Харківського державного авіаційного виробничого підприємства та 13.01.2016 р. був звільнений. На день звільнення у підприємства перед позивачем утворилася заборгованість по заробітній плати.
Ухвалою суду від 15.08.2016 р. (суддя Казарцева В.В.) позовна заява була прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 12.09.2016 р.
07.09.2016 р. до суду від позивача надійшло правове обґрунтування заявлених вимог.
Розпорядженням керівника апарату суду № 735 від 08.09.2016 р., у зв'язку з відпусткою судді Казарцевої В.В., відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, був призначений повторний автоматизований розподіл справи № 922/2718/16.
Повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями справа № 922/2718/16 призначена для розгляду судді Швидкіну А.О.
Ухвалою суду від 12.09.2016 р. розгляд справи був відкладений на 10.10.16 р.
Ухвалою суду від 10.10.2016 р. розгляд справи був відкладений на 27.10.16 р.
Присутній у судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав в частині заборгованості по заробітній платі за період з квітня 2015 року по січень 2016 року в розмірі 18795,00 грн., в іншій частині позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Харківським державним авіаційним виробничим підприємством та 13.01.2016 р. був звільнений, у зв'язку з виходом на пенсію за віком, відповідно до ст. 38 КЗпП України, що підтверджується даними трудової книжки.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2015 р. порушено провадження у справі № 922/5397/13 про банкрутство Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства, визнано вимоги ініціюючого кредитора в розмірі 399727,88 грн., введений мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедура розпорядження майном боржника, призначений розпорядником майна боржника арбітражний керуючий Чаговець Т.П.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.08.2015 р. у справі № 922/5397/13 у попередньому засіданні затверджений реєстр вимог кредиторів Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства до якого, зокрема, окремо внесена сума заборгованості по виплаті заробітної плати у розмірі 35059093,95 грн.
Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Розглянувши позовну заяву в частині визнання суми боргу по заробітній платі у розмірі 25595,00 грн., суд зазначає.
Відповідно до довідки № 09/2449/846 від 22.06.2016 р., виданої Харківським державним авіаційним виробничим підприємством, заборгованість підприємства по заробітній платі перед ОСОБА_1 станом на 22.06.2016 р. склала 25595,00 грн.
Згідно з довідкою № 09/2750 від 06.10.2016 р., наданою відповідачем, заборгованість підприємства по заробітній платі перед ОСОБА_1 в період з листопада 2014 року по січень 2016 року становить 25595,00 грн.
Судом встановлено, що сума заборгованості у розмірі 6800,00 грн. за період з листопада 2014 року по березень 2015 року виникла до порушення провадження у справі про банкрутство Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства та була включена до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою господарського суду від 06.08.2015 р. у справі № 922/5397/13, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в розмірі вищезазначеної суми.
Заборгованість Харківського державного авіаційного виробничого підприємства перед позивачем в розмірі 18795,00 грн. за період з квітня 2015 року по січень 2016 року виникла після порушення провадження у справі про банкрутство Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства та була визнана відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з Харківського авіаційного виробничого підприємства заборгованості по заробітній платі за період з квітня 2015 року по січень 2016 року у розмірі 18795,00 грн.
Розглянувши позовну заяву в частині визнання суми середньої заробітної плати за весь час затримки в розмірі 17403,30 грн., суд зазначає.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Розглянувши відзив Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на позовну заяву в частині заперечення щодо нарахування середнього заробітку за весь час затримки, суд зазначає.
Стаття 117 КЗпП України структурно віднесена до розділу VII "Оплата праці" зазначеного КЗпП України. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання, всупереч посиланням відповідача. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку (відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 14.11.2012 р. у справі № 6-139цс12), у зв'язку з чим питання стягнення середнього заробітку за час затримки може розглядатися в господарському суді та, враховуючи приписи п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати, у тому числі щодо стягнення середнього заробітку за затримку.
Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що наданий позивачем розрахунок суми середньої заробітної плати за весь час затримки не відповідає вимогам діючого законодавства.
Згідно з наданою відповідачем довідкою № 09/2751 від 06.10.2016 р., середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 128,91 грн.
Час затримки заробітної плати ОСОБА_1 з 14.01.2016 р. (день, наступний після звільнення) по 01.09.2016 р. (кінцева дата, заявлена позивачем) за розрахунками суду становить 160 робочих днів.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що розмір середньої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 14.01.2016 р. по 01.09.2016 р. складає 20625,60 грн. (128,91 грн. х 160 робочих днів = 20625,60 грн.).
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" № 13 від 24.12.1999 р., оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Враховуючи, що позивачем сума середнього заробітку заявлена в розмірі 17403,30 грн., а також положення ст. 83 ГПК України щодо виключних випадків можливості виходу господарським судом за межі позовних вимог за наявності клопотання заінтересованої сторони, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки такими, що підлягають задоволенню в сумі, заявленій в позовній заяві, а саме - в розмірі 17403,30 грн. (без утримання податків й інших обов'язкових платежів).
Щодо вимог позивача стосовно відшкодування інфляційних збитків у розмірі 1330,94 грн. через несвоєчасну виплату заробітної плати, суд встановив, що мотивувальна частина позовної заяви не містить правового обґрунтування заявленої суми. При цьому, компенсація за затримку виплати заробітної плати, у зв'язку з порушенням строків її виплати, згадана позивачем у мотивувальній частині позовної заяви, не є тотожним поняттям з інфляційними збитками.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оплату праці", компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами в цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до абз. 1 ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом (01.01.2001 р.).
Згідно з абз. абз. 1, 2 п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у позовній заяві надано правове обґрунтування компенсації втрати частини заробітної плати, у зв'язку із порушенням строків її виплати, проте не наданий її розрахунок, з урахуванням вимог діючого законодавства, при цьому, прохальна частина позовної заяви містить заявлену суму інфляційних витрат, однак, у мотивувальній частині відсутнє її правове обґрунтування. У зв'язку з викладеним, суд позбавлений можливості встановити, що саме позивач просить стягнути на його користь з відповідача.
Враховуючи вищевикладене, а також не надання позивачем правового обґрунтування відшкодування інфляційних збитків у розмірі 1330,94 грн., суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частини залишити без розгляду.
Розглянувши позовну заяву в частині визнання моральної шкоди в розмірі 3000,00 грн., суд зазначає.
Відповідно до абз. 1 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно з абз. 1 п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. № 4, відповідно до ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Свої позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 3000,00 грн. ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що затримка відповідачем виплати заробітної плати призвела до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та неможливості своєчасно провести лікування.
Розглянувши відзив Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на позовну заяву в частині спливу строку позовної давності щодо нарахування моральної шкоди, суд зазначає.
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 р., до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк позовної давності (ст. 233 КЗпП).
ОСОБА_1 був звільнений 13.01.2016 р., тобто тримісячний строк на відшкодування моральної шкоди закінчився 14.04.2016 р., тоді як позивач звернувся до суду 12.08.2016 р.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем заявлено клопотання про застосування спливу строку позовної давності щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000,00 грн., суд вважає за необхідне застосувати позовну давність та в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход бюджету судовий збір у розмірі 1053,90 грн., у зв'язку з тим, що з його вини спір доведено до суду.
Керуючись ст. ст. 94, 115 КЗпП України, ст. ст. 12, 82-85 ГПК України -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код ЄДРПОУ 14308894) на користь ОСОБА_1 (61070, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) заборгованість по виплаті заробітної плати за період з квітня 2015 року по січень 2016 року в розмірі 18795,00 грн., суму середнього заробітку за весь час затримки в розмірі 17403,30 грн. (без утримання податків й інших обов'язкових платежів).
3. Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код 14308894) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1053,90 грн. судового збору.
4. Позовні вимоги в частині відшкодування інфляційних збитків у розмірі 1330,94 грн. залишити без розгляду.
5. В решті позову відмовити.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 01.11.2016 р.
Суддя Швидкін А.О.