"03" листопада 2016 р. Справа № 916/2263/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Медична компанія „Медікус"
до відповідача: Державної установи „Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Національної Академії медичних наук України, Головного Управління Державної казначейської служби України в Одеській області
про стягнення 1786698,78грн.
Суддя: Малярчук І.А.
В судових засіданнях приймали участь представники:
від позивача: Підгорна І.А., довіреність № б/н від 19.05.2016р.; Астаф'єва І.О., згідно довіреності від 19.05.2016р.
від відповідача: Сємєнєня І.М., довіреність №01-1021 від 19.09.2016р.; Шиленко Т.М., згідно довіреності №01-1120а від 24.10.2016р.
від третьої особи - НАМН України: не з'явився
від третьої особи - УДКСУ: не з'явився
В засіданні 03.11.2016р. приймали участь представники:
від позивача: Підгорна І.А., довіреність № б/н від 19.05.2016р.; Астаф'єва І.О., згідно довіреності від 19.05.2016р.
від відповідача: Сємєнєня І.М., довіреність №01-1021 від 19.09.2016р.; Шиленко Т.М., згідно довіреності №01-1120а від 24.10.2016р.
від третьої особи - НАМН України: не з'явився
від третьої особи - УДКСУ: не з'явився
Суть спору: про стягнення з ДУ „Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України" на користь ТОВ „Медична компанія „Медікус" 900002,43грн. заборгованості, 808950,93грн. індексу інфляції, 77745,42грн. три проценти річних.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, подав пояснення від 20.10.2016р. за вх.№25713/16, від 02.11.2016р. за вх.№26635/16, заяву від 19.09.2016р. за вх.№22664/16 про збільшення позовних вимог, яку прийнято судом до розгляду по суті.
Первинні позовні вимоги позивача складали про: стягнення з ДУ „Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України" на користь ТОВ „Медична компанія „Медікус" 900002,43грн. заборгованості, 791988,75грн. індексу інфляції.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ТОВ „МК „Медікус" та ДУ „Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України" було укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №83 від 25.06.2015р., за яким товариство поставило установі устаткування радіологічне, електромедичне та електротерапевтичне, а саме: офтальмологічну хірургічну лазерну систему з інфрачервоним фемтосекундним лазером для лікування катаракти - система лазерна LenSx виробник: ALCON LenSx Inc (USA) на загальну суму 4990000грн. Відповідач, в свою чергу, не розрахувався у повному обсязі за отримане устаткування, незважаючи на те, що згідно копії виписки Розподілу відкритих асигнувань з рахунку №9071965000001 від 09.07.2013р. №59 з 09.07.2013р. ці витрати відповідача були профінансовані з державного бюджету, а в подальшому у відповідача були власні кошти.
Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 20.09.2016р. за вх.№22828/16, письмові пояснення від 02.11.2016р. за вх.№26653/16, де вказує, що установа є неприбутковою державною бюджетною установою, яка заснована на державній власності і відноситься до відання НАМН України, фінансування діяльності якої здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у межах видатків, передбачених у кошторисах на проведення лікувальної, наукової та інших видів робіт. В кошторисі на 2013 рік, затвердженому президентом НАМН України 15.01.2013р. та зареєстрованому і взятому на облік ГУ ДКСУ в Одеській області 29.01.2013р., було виділено 5000000грн. на придбання офтальмологічної лазерної системи. Фінансові зобов'язання відповідача по договору №83 від 30.07.2013р. в сумі 499000грн. були зареєстровані та взяті на облік ГУ ДКСУ в Одеській області. Протягом 2013 року ГУ ДКСУ здійснено перерахування коштів в сумі 4089997,57грн. в рахунок часткової оплати вартості придбаного відповідачем обладнання. Однак, як вказує, відповідач, незважаючи на наявність цільових коштів на єдиному казначейському рахунку, з невідомих причин, ГУ ДКСУ в Одеській області не було оплачено платіжне доручення №3874 від 05.09.2013р. на суму 900002,43грн. Подалі, у кошторисі та плані використання бюджетних коштів на 2014 рік сума 900002,43грн. була включена, але довідкою про зміни до кошторису на 2014рік та довідкою про зміни до кошторису на 2014рік та довідкою про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2014рік, затверджених віце-президентом НАМН України, на підставі Постанови КМУ №65 від 01.03.2014р. „Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету" дані надходження до загального фонду в розмірі 900003грн. були виключені з кошторису установи на 2014рік. До того ж, кошти, яку були виділені у 2013р. не надходили на рахунок Інституту, а обліковувались в казначействі на єдиному казначейському рахунку, яким і розпоряджалось казначейство. Крім того, відповідач вказав, що у нього не було наявних власних коштів, оскільки, кошти, що надходили до установи були гуманітарною допомогою на лікування, утримання та харчування хворих.
Також, як відмічає відповідач ним надавались до НАМН України пропозиції для складання державного бюджету на 2015 рік та на 2016 рік з врахуванням існуючої перед позивачем заборгованості, із вказанням на необхідність її погашення, проте, за результатами розгляду вказаних пропозицій НАМН України у 2015р. та 2016р. не було виділено кошти для зазначених цілей. З огляду на наведене, відповідач вважає відсутньою у нього вину з несплати отриманого товару через вжиття всіх можливих заходів щодо належного виконання умов договору №83 від 25.06.2013р.
Ухвалою суду від 20.09.2016р. з врахуванням заяви відповідача від 20.09.2016р. за вх.№2-4962/16 залучено до участі у справі ГУДКСУ в Одеській області, НАМН України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національна Академія медичних наук України надіслала до суду пояснення від 04.10.2016р. за вх.№24040/16, де вказує, що відповідач є самостійною юридичною особою та НАМН України не відповідає за зобов'язаннями відповідача. Крім того третя особа зазначила, що фінансове забезпечення діяльності відповідача здійснюється за рахунок коштів держбюджету, що складається з загального та спеціального (власні надходження) фондів державного бюджету та його майнового комплексу. Інститут має статус неприбуткової організації, тому використовує доходи виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його статутом. Також, з розподілом відкритих асигнувань з рахунку №90719656000001 від 09.07.2013р. №59 вище згаданий Інститут був профінансований за КПВКВК 6561850 КЕКВ 3210 в повному обсязі відповідно до встановлених асигнувань на 2013 рік в сумі 5 млн.936тис.500грн., із яких 5 млн.грн. було спрямовано на погашення заборгованості перед позивачем, а решту спрямовано на захищенні статті видатків. У 2014 році відповідно до Закону України „Про Державний Бюджет України на 2014 рік" Інституту були встановлені бюджетні призначення в сумі 900тис.002грн.43коп. для погашення кредиторської заборгованості за поставлене у 2013 році медичне обладнання. Однак, Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний Бюджет України на 2014 рік" зазначені бюджетні призначення були скасовані, у зв'язку з чим НАМН України внесла зміни до кошторису Інституту на 2014 рік.
Одночасно, НАМН України звернуло увагу на те, що власні надходження Інституту у 2014 році становили 25098,1тис.грн., у 2015 році - 37411,7тис.грн., у першому півріччі 2016 року - 23030,0тис.грн. З огляду на викладене, третя особа робить висновок про те, що незважаючи на відсутність фінансування для погашення кредиторської заборгованості у 2014-2016р.р. за рахунок загального фонду, який фінансується з Державного бюджету, у Інституту було достатньо власних надходжень для виконання взятих на себе фінансових зобов'язань за договором про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №83 від 25.06.2013р.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Головне Управління Державної казначейської служби України в Одеській області подало до суду пояснення від 05.10.2016р. за вх.№24208/16, додаткове пояснення від 21.10.2016р. за вх.№25795/16, в яких зазначала, що Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №309 від 02.03.2012р., визначено, що документи, які підтверджують факт взяття бюджетного зобов'язання та/або бюджетного фінансового зобов'язання, повертаються розпоряднику з відміткою „зареєстровано та взято на облік", у зв'язку з чим в органах ДКСУ не залишаються підтверджуючі документи, на підставі яких було здійснено реєстрацію зобов'язань на перерахування коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів (договорів, актів виконаних робіт, накладних). Крім того, третя особа зазначає, що у 2013 році відповідачу з загального фонду Державного бюджету по КПК 6561850 „Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та придбання обладнання для об'єктів, що відносяться до сфери управління НАМН України", КЕКВ 3210 „Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)" було передбачено бюджетні призначення на рік у сумі 5900005грн., бюджетні асигнування по яким були повністю відкриті НАМН України. Касові видатки по КПК 6561850, КЕКВ 3210 станом на 01.01.2014р. склали 5000000грн., зареєстрована кредиторська заборгованість склала 900002,43грн. Причиною виникнення кредиторської заборгованості стало те, що відповідно до Постанови КМУ від 22.10.2008р. №943 „Про економію державних коштів" при проведенні видатків розпорядників і одержувачів бюджетних коштів органи Казначейства в першу чергу за стислі терміни забезпечують виконання захищених статтей видатків, перелік яких визначено ч.2 ст.55 БК України. Виконання інших незахищених видатків здійснюється в межах наявного фінансового ресурсу на єдиному казначейському рахунку. Бюджетні асигнування за КЕКВ 3210 „Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)" є незахищеними видатками та в умовах обмеженого фінансового ресурсу не були підкріплені коштами єдиного казначейського рахунку, що призвело до виникнення кредиторської заборгованості.
Ухвалою суду від 04.10.2016р., за клопотанням позивача від 04.10.2016р. за вх.№2-5230/16, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 03.11.2016р.
Ухвалою суду від 04.10.2016р. було задоволено клопотання позивача від 04.10.2016р. за вх.№2-5222/16 про витребування у відповідача та ГУ ДКСУ в Одеській області документів, необхідних для розгляду справи.
Заяви відповідача від 29.08.2016р. за вх.№21016/16, від 04.10.2016р. за вх.№24135/16, від 20.10.2016р. за вх.№№25632/16, 25709/16, від 24.10.2016р. за вх.№25973/16 про ознайомлення з матеріалами справи були судом задоволені, від 19.09.2016р. за вх.№22664/16, від 20.09.2016р. за вх.№22880/16, від 04.10.2016р. за вх.№24147/16, від 04.10.2016р. за вх.№24118/16, від 20.10.2016р. за вх.№25712/16, від 20.10.2016р. за вх.№25629 про долучення документів до матеріалів справи, від 04.10.2016р. за вх.№24041/16, від 20.10.2016р. за вх.№25630/16 про розгляд справи без участі представника третьої особи, від 20.10.2016р. за вх.№25766/16 про надання диску із копією звукозапису судового засідання також були судом задоволені в повному обсязі.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правові позиції, суд встановив наступне:
Як вбачається зі копій Звіту про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів та попередньої кваліфікації №13 від 25.07.2013р., Bulletin Announcer of the public purchasing №27(153) від 02.07.2013р., №18(144) від 30.04.2013р., Вісник державних закупівель №51(794) від 01.07.2013р., №44(787) від 06.06.2013р., №32(775) від 22.04.2013р.
25.06.2013р. між ДУ „Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України" (замовник) та ТОВ „МК „Медікус" (постачальник) було укладено договір №83, згідно умов якого постачальник зобов'язується у 2013 році поставити замовникові товар, зазначений в Специфікації (додаток №1), який обліковується як основні засоби, а замовник - прийняти і оплатити такий товар: устаткування радіологічне, електромедичне та електротерапевтичне ДК 016-2010 26.60.1. (Секція С). Найменування (номенклатура, асортимент) товару, зазначені у Специфікації (Додаток №1), що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною. Ціна цього договору становить 4990000грн., без врахування ПДВ. Постачальник здійснює поставку товару за кінцевим місцем призначення: 65061, м. Одеса, Французький бульвар,49/51 (п.п.1.1., 1.2., 3.1., 5.3. договору).
Відповідно п.4.1. договору №83 від 25.06.2013р. замовник проводить оплату за товар по факту поставки на підставі видаткових накладних, після надходження бюджетних коштів на рахунок замовника.
За положеннями п.10.1. договору №83 від 25.06.2013р. він діє до 31.12.2013р., а в частині грошових зобов'язань - до повного виконання.
Сторонами до договору підписано специфікацію (додаток №1) на поставку обладнання на суму 4990000грн., на підставі якої позивачем відповідачу за видатковою накладною №2374 від 02.09.2013р. товарно-транспортною накладною від 02.09.2013р. було поставлено відповідне обладнання, яке прийнято уповноваженою особо відповідача на підставі довіреності №1123 від 03.09.2013р.
Платіжними дорученнями №2390 від 01.10.2013р. на суму 89997,57грн., №2390 від 09.10.2013р. на суму 1000000грн., №3874 від 25.11.2013р. на суму 1000000грн., №3874 від 15.11.2013р. на суму 1000000грн.№3874 від 25.11.2013р. на суму 1000000грн., які містять відбитки штампів ГУ ДКСУ про їх оплату, від 31.10.2013р., від 08.11.2013р., від 23.12.2013р., від 13.12.2013р., від 24.12.2013р. було здійснено часткову оплату отриманого товару.
Одночасно, подане відповідачем платіжне доручення №3874 від 05.09.2013р. на суму 900002,43грн. оплачено ГУ ДКСУ в Одеській області не було.
Відповідно до підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2015р. відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 900002,13грн.
Позивачем відповідачу було надіслано претензію №307 від 26.05.2014р. про сплату наявної заборгованості та індексу інфляції, на яку отримано відповідь від 27.06.2014р. №01-1058 про змогу провести оплату після надходження бюджетних коштів.
Подане відповідачем платіжне доручення №3874 від 05.09.2013р. на суму 900002,43грн. не містить доказів оплати його органом ДКСУ.
Наявні у справі кошторис ДУ „Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова Національної академії медичних наук України" на 2013 рік від 15.01.2013р., план використання бюджетних коштів на 2013р., план асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2013 рік від 15.01.2013р., помісячний план використання бюджетних коштів на 2013 рік від 15.01.2013р. вказують на те, що 5000000грн. було заплановано у 2013 році на придбання обладнання.
Кошторис відповідача на 2014рік від 21.02.2014р., план асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2014 рік, план використання бюджетних коштів на 2014 рік від 21.02.2014р., помісячний план використання бюджетних коштів на 2014 рік, довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2014р. від 09.04.2014р. №1, довідка про зміни до кошторису на 2014 рік від 09.04.2014р., витяг №421 зі змін річного розпису асигнувань державного бюджету, довідка про зміни до плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) із загального фонду бюджету від 09.04.2014р., довідка про зміни до помісячного плану використання бюджетних коштів на 2014 рік №1 від 09.04.2014р. підтверджують відсутність виділення бюджетних коштів на придбання обладнання у 2014р.
В подальшому відповідач вживав заходи щодо планування видатків з погашення заборгованості перед позивачем в сумі 900002,43грн. на 2015р.- 2016р., про що свідчать наявні в матеріалах справи пропозиції для складання проекту державного бюджету по загальному фонду на 2015 рік ДУ „Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова Національної академії медичних наук України", витяг з проектно-кошторисної документації до пропозиції для складання проекту державного бюджету по загальному фонду на 2015 рік, пропозиції для складання проекту державного бюджету на 2016 рік по капітальних видатках ДУ „Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України", витяг з проектно-кошторисної документації до пропозиції для складання проекту державного бюджету по загальному фонду на 2016 рік, звіт про заборгованість за бюджетними коштами на 01.01.2016р.
Згідно п.4.10. Статуту ДУ „Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України" фінансування діяльності установи здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також інших незаборонених джерел фінансування. Обсяги бюджетних асигнувань установи встановлюються відповідно до затверджених кошторисів видатків на проведення лікувальної, наукової та інших видів робіт.
На підтвердження того, що відповідач мав у 2013 р. бюджетні кошти та власні кошти у подальших періодах на погашення заборгованості перед позивачем за договором №83 від 25.06.2013р. НАМН України подало копії виписки з рахунку відкритих асигнувань за узагальненими показниками загального фонду Державного бюджету України №9071965600001 за 05.07.2013р. та розподілу відкритих асигнувань з рахунку №90719656000001 від 09.07.2013р. №59, звітів Інституту до НАМН України про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень за 2014-2015р.р. за кодами 6561040 та 6561060.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладену ними правову позицію, суд вважає заявлені ТОВ „МК „Медікус" позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 900002,43грн. основного боргу неправомірними, такими, що невідповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.
Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст.656 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до ст.663, пп.1), 2) ч.1 п.1 ст.664 Цивільного Кодексу України Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (п.п.1, 2, 3 ст.692 Цивільного Кодексу України).
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Як визначено положеннями ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.
Стаття 49 Бюджетного кодексу України встановлює, що розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.
За положеннями п.п.6, 7, 8, 18, 23-1, 47 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому; бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування; головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень; єдиний казначейський рахунок - рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні; розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету.
Відповідно до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №309 від 02.03.2012р. (далі - Порядок), розпорядник бюджетних коштів самостійно приймає рішення про погашення бюджетних зобов'язань та фінансових зобов'язань, які залишились непогашеними на кінець минулого бюджетного періоду.
Згідно п.п.2.2., 2.4., 2.6. Порядку розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 (далі - Реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання. За умови взяття бюджетного зобов'язання, за яким застосовуються процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати, зазначеної у звіті про результати проведення процедури закупівлі, подає до органу Казначейства документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, з урахуванням законодавства у сфері закупівель. Розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов'язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов'язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов'язань за формою згідно з додатком 2 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання. Після перевірки підтвердних документів по одному примірнику Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань і заявки на видачу готівки повертаються розпоряднику бюджетних коштів, а інші примірники цих документів залишаються на зберіганні в органі Казначейства. Форма заявки на видачу готівки затверджується Мінфіном. Документи, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та/або бюджетного фінансового зобов'язання, повертаються розпоряднику з відміткою "зареєстровано та взято на облік".
Таким чином, судом встановлено, що на підставі укладеного між ТОВ „МК „Медікус" та ДУ „Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України" договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №83 від 25.06.2015р., позивач поставив відповідачу офтальмологічну хірургічну лазерну систему на загальну суму 4990000грн. За наявності бюджетного фінансування за КЕКВ 3210 на єдиному казначейському рахунку у ГУДКСУ в Одеській області остання здійснила лише часткові виплати за договором №83 від 25.06.2015р., оскільки решта виділеного бюджетного фінансування була спрямована державним казначейством на оплату захищених статтей видатків у відповідності до Постанови КМУ №943 від 22.10.2008р. „Про економію державних коштів". Тобто, подане відповідачем платіжне доручення №3874 від 05.09.2013р. на суму 900002,43грн. оплачено ГУ ДКСУ в Одеській області не було. Незважаючи на подальші заходи відповідача по внесенню 900002,43грн. до планів видків, кошти виділені на сплату частини вартості придбаного обладнання в сумі 900002,43грн. не були.
Так, відповідно п.4.1. договору №83 від 25.06.2013р. замовник проводить оплату за товар по факту поставки на підставі видаткових накладних, після надходження бюджетних коштів на рахунок замовника, а з врахуванням того, що кошти, які були виділені у 2013 р. не надходили на рахунок Інституту, а обліковувались в казначействі на єдиному казначейському рахунку, та були спрямовані казначейством на покриття видатків по захищених статтях бюджету, у відповідача не виникло обов'язку їх сплачувати, з огляду на що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 900002,43грн. заборгованості задоволенню судом не підлягають.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 808950,93грн. індексу інфляції, 77745,42грн. три проценти річних.
У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що позовні вимоги про стягнення індексу інфляції та три проценти річних є похідними від позовної вимоги про стягнення основного боргу, у задоволенні якої судом відмовлено, вимоги позивача щодо стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних задоволенню судом не підлягають.
Стосовно позиції позивача про можливість погашення відповідачем заборгованості за рахунок власних коштів, слід відмітити те, що за умовами п.4.1. договору №83 від 25.06.2013р. у відповідача виникає обов'язок провести оплату за товар після надходження бюджетних коштів на рахунок замовника, з огляду на що наявність власних коштів не впливає на виникнення у відповідача зобов'язання щодо оплати отриманого обладнання. Крім того, кошти, про які вказує позивач, є гуманітарною допомогою від благодійних організацій та в основному спрямовувались установою для забезпечення лікування хворих воїнів та їх утримання у лікувальному закладі.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги ТОВ „МК „Медікус" є недоведеними та необґрунтованими, у їх задоволенні суд відмовляє повністю.
Згідно ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 26800,49грн. відносяться за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -
1. Відмовити у задоволенні позову ТОВ „Медична компанія „Медікус" повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 07 листопада 2016 р.
Суддя І.А. Малярчук