79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
31.10.2016р. Справа№ 914/2262/16
За позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Взірцеве”, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Лев”, м. Львів
про визнання договору недійсним.
Суддя Манюк П.Т.
При секретарі Гринчишин О.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - керівник
від відповідача: ОСОБА_2- представник
Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.
За клопотанням представника позивача в судовому засіданні проводилася технічна фіксація судового процесу.
Розглядається справа за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Взірцеве” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лев” про визнання договору недійсним.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.09.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.09.2016 року.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду, в судових засіданнях оголошувалася перерва.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених позовній заяві, додаткових письмових та усних поясненнях.
Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги заперечив з підстав, зазначених у відзиві, додаткових письмових та усних поясненнях.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Взірцеве” (надалі - позивач, ОСББ) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лев” (надалі - відповідач) про визнання договору недійсним.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28 жовтня 2011 року установчими зборами власників квартир/нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку № 10А по вул. Лінкольна у м. Львові було прийнято рішення про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Взірцеве». Після зміни голови правління позивача відбувся процес передачі документації об'єднання від попереднього голови новообраному. Під час вказаної передачі було виявлено договір відносин власників нежитлових приміщень та управителя від 1 травня 2015 року (надалі - договір), укладений між попереднім головою правління позивача ОСОБА_3 та відповідачем по справі.
Як стверджує позивач, спірний договір був укладений з порушеннями Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», оскільки укладений головою об'єднання самостійно і не погоджений загальними зборами ОСББ, тариф, зазначений в договорі суттєво відрізняється від тарифу затвердженого загальними зборами ОСББ, а складові тарифу вказані не в повному обсязі та не відповідають дійсності.
Як зазначає представник позивача, згідно з протоколом загальних зборів ОСББ «Взірцеве» від 25.10.2014 р. № 6, пунктом 5 порядку денного розглядалося питання затвердження кошторису на 2015 рік. Згідно додатку №1 до протоколу загальних зборів був затверджений тариф на утримання будинку та прибудинкової території з 01.11.2014 року в розмірі 1 грн 90 коп. за 1 м.кв., який включав в себе такі складові:
1. Обслуговування ліфтів - 0,25 грн;
2. Обслуговування систем водопостачання та водовідведення - 0,04 грн;
3. Загальнобудинкова електроенергія - 0,14 грн і обслуговування димовентиляційних каналів - 0,04 грн;
4. Дератизація та дезинсекція - 0,01 грн;
5. Вивезення ТПВ - 0,10 грн;
6. Прибирання під'їздів (з/п+нарахування на 2ос.) - 0,30 грн;
7. Прибирання прибудинкової території (з/п +нарахування) - 0,14 грн;
8. Виробничий персонал (електрик, сантехнік, паспортист (з/п+ нарахування)) - 0,24 грн;
9. Адміністративний персонал (голова, бухгалтер (з/п + нарахування) - 0,38 грн;
10. Резервний фонд - 0,09 грн;
11. Фонд на капітальний ремонт - 0,07 грн;
12. Обслуговування систем газопостачання - 0,03 грн;
13. Інші витрати (коміс. банку, канцтов., госп. тов.) - 0,07 грн.
В той же час пунктом 2.2 спірного договору сторони погодили, що власник приміщення (відповідач) бере участь у витратах на виконання робіт лише в розмірі 0, 28 грн за 1 м2, а саме: обслуговування системи водопостачання та водовідведення в розмірі 0,04 грн за 1 м2; обслуговування димовентиляційних каналів в розмірі 0,04 грн за 1 м2; дератизація та дезинсекція в розмірі 0,01 грн за 1 м2; резервний фонд в розмірі 0,09 грн за 1 м2; обслуговування систем газопостачання в розмірі 0,03 грн за 1 м2 та фонд на капремонт в розмірі 0,07 грн за 1 м2.
Вищенаведене на думку позивача суперечить протоколу загальних зборів ОСББ від 25.10.2014 р. № 6 та порушує права та інтереси інших співвласників.
Представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав, що відповідач є власником нежитлових приміщень площею 1 434 м2, які розміщені на першому поверсі будинку № 10"а" на вул. А. Лінкольна у м. Львові та власником 333,4 м2 підвалу вказаного будинку згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
29.09.2012 р. рішенням загальних зборів ОСББ було затверджено складову тарифу на утримання будинку та прибудинкової території з 01.10.2012 р. Детальна структура тарифу викладена в додатку №1 до протоколу загальних зборів від 29.09.2012р. № 3 та становила 1, 59 грн за 1 кв.м. загальної площі. Крім того, даним рішенням було вирішено, що власник нежитлових приміщень (1-ий поверх) сплачуватиме кошти за фактично надані послуги, враховуючи витрати, понесені на благоустрій, на утримання будинку та прибудинкової території.
Як зазначає представник відповідача, 05.05.2015 року позивач надав відповідачу підписаний примірник договору із супровідним листом в якому повідомив про набрання чинності договору і обов'язковість сплати за фактично надані послуги. Як вбачалося із супровідного листа, у випадку ухиляння від сплати позивач вдасться до примусового стягнення. Позивач звертався до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача про стягнення боргу за утримання будинку та прибудинкової території на підставі затверджених рішеннями загальних зборів ОСББ “Взірцеве” тарифів, однак рішенням Господарського суду Львівської області від 03.02.2016 року у справі № 914/3417/15 (залишене в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 року та постановою Вищого господарський суд України від 08.06.2016 року) у задоволенні позовних вимог позивачу було відмовлено повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи із таких мотивів:
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (надалі - Закон), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Частиною 7 ст. 4 Закону передбачено, що об'єднання є юридичною особою, яка створюється відповідно до закону, має печатку із своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахункові рахунки в установах банку.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних із діяльністю об'єднання.
За змістом ст. 10 Закону, вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання об'єктів, що перебувають у спільній власності членів об'єднання; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує визначену в статуті об'єднання; визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання.
Як встановлено судом, установчими зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Взірцеве» протоколом від 15.10.2011 р. № 1 було затверджено статут об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Взірцеве» (надалі - статут). Державна реєстрація статуту проведена 28.10.2011 р. за № 14151020000026403.
Пунктом 4.1. статуту передбачено, що статутними органами об'єднання є загальні збори його членів, правління та ревізійна комісія об'єднання.
Відповідно до п.п. 4.2.1. статуту, загальні збори можуть приймати рішення з усіх питань, що стосуються діяльності об'єднання.
Згідно з ч. 4.2.4. статуту до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання належить зокрема затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління та ревізійної комісії об'єднання; питання про використання об'єктів, що перебувають у спільній власності членів об'єднання; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів власників приміщень; затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 50 000 грн та договору з управителем; та ін.
Згідно з протоколом загальних зборів ОСББ «Взірцеве» від 25.10.2014 р. № 6, пунктом 5 порядку денного розглядалося питання затвердження кошторису на 2015 рік. Згідно додатку №1 до вказаного протоколу загальних зборів, був затверджений тариф на утримання будинку та прибудинкової території з 01.11.2014 року в розмірі 1 грн 90 коп. за 1 м.кв., який включав в себе такі складові: обслуговування ліфтів - 0,25 грн; обслуговування систем водопостачання та водовідведення - 0,04 грн; загальнобудинкова електроенергія - 0,14 грн, обслуговування димовентиляційних каналів - 0,04 грн; дератизація та дезинсекція - 0,01 грн; вивезення ТПВ - 0,10 грн; прибирання під'їздів (з/п+нарахування на 2ос.) - 0,30 грн; прибирання прибудинкової території (з/п +нарахування) - 0,14 грн; виробничий персонал (електрик, сантехнік, паспортист(з/п + нарахування)) - 0,24 грн; адміністративний персонал (голова, бухгалтер (з/п +нарахування) - 0,38 грн; резервний фонд - 0,09 грн; фонд на капітальний ремонт - 0,07 грн; обслуговування систем газопостачання - 0,03 грн; інші витрати (коміс. банку, канцтов., госп.тов.) - 0,07 грн.
Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 22 Закону, у разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг.
Положеннями ст. 19 Закону визначено, що спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню. Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку.
Статтею 13 Закону, (в редакції чинній на момент укладення договору) визначено, що відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою.
01 травня 2015 р. між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Взірцеве”, в особі Голови правління ОСОБА_3 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Лев» було укладено договір відносин власників нежитлових приміщень та управителя, згідно п.2.2 якого, власник приміщень бере участь у витратах на виконання зазначених робіт: обслуговування систем водопостачання та водовідведення - 0,04 грн; обслуговування димовентиляційних каналів - 0,04 грн; дератизація та дезинсекція - 0,01 грн; резервний фонд - 0,09 грн; обслуговування систем газопостачання - 0,03 грн; фонд на капітальний ремонт - 0,07 грн з розрахунку за 1 м. кв.
Щодо тверджень позивача про укладення спірного договору з порушеннями Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» у зв'язку з укладенням його головою правління самостійно без погодження загальними зборами ОСББ, то суд зазначає наступне.
Частина 11 ст. 10 Закону передбачає, що для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом.
В п. 4.5.1. статуту ОСББ «Взірцеве» зазначено, що голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів об'єднання та рішень правління, підписує від імені об'єднання всі договори, укладені в рамках компетенції об'єднання або правління.
Договір підписаний Головою правління ОСББ «Взірцеве» ОСОБА_3, який діяв від імені об'єднання на підставі статуту та наданих йому повноважень.
Щодо посилань позивача на такі підстави недійсності договору, як відмінність тарифу затвердженого договором від тарифу затвердженого загальними зборами ОСББ і зазначення в ньому не в повному обсязі складових тарифу, то судом встановлено що 29.09.2012 р. рішенням загальних зборів ОСББ було затверджено складову тарифу на утримання будинку та прибудинкової території з 01.10.2012 р. Детальна структура тарифу викладена в додатку № 1 до протоколу загальних зборів від 29.09.2012 р. № 3 та становила 1,59 грн за 1 кв.м. загальної площі. Крім того, даним рішенням було вирішено, що власник нежитлових приміщень (1-ий поверх) повинен сплачувати кошти за фактично надані послуги, враховуючи витрати, понесені на благоустрій, на утримання будинку та прибудинкової території. Вказане рішення загальних зборів недійсним не визнавалося, сторонами не оскаржувалося, а отже на час укладення спірного договору - 01 травня 2015 р. було чинним.
Подальше вилучення з протоколу загальних зборів від 29.09.2012 р. № 3 норми про те, що «власнику нежитлових приміщень (1-ий поверх) сплачувати кошти за фактично надані послуги, враховуючи витрати, понесені на благоустрій, на утримання будинку та прибудинкової території» (згідно з протоколом загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 28.11.2015 року), не може свідчити про недійсність договору на момент його укладення.
Судом встановлено, що відповідач є власником нежитлових приміщень площею 1 434 м2, які розміщені на першому поверсі будинку №10“а” по вул. А. Лінкольна у м. Львові. Крім того, відповідач є власником 333,4 м2 підвалу вказаного будинку.
До матеріалів справи долучені докази, які свідчать, що позивач звертався до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача про стягнення боргу за утримання будинку та прибудинкової території на підставі затверджених рішеннями загальних зборів ОСББ “Взірцеве” тарифів. Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.02.2016 року у справі № 914/3417/15, що залишене в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 року та постановою Вищого господарський суд України від 08.06.2016 року, у задоволенні позовних вимог позивачу було відмовлено повністю.
Вказаними судовими рішеннями було встановлено, що позивачем було нараховано відповідачу заборгованість виходячи з тарифів на утримання будинку та прибудинкової території, визначених у додатках до протоколів загальних зборів ОСББ, однак, складові вказаних тарифів включають в перелік статей затрат на утримання будинку такі послуги, якими відповідач не користується, зокрема: обслуговування ліфтів, електроенергія ліфтів, освітлення під'їздів, вивезення ТПВ та захоронення, прибирання під'їздів-з/п прибиральниць, нарахування на з/п прибиральниць, з/п виробничого персоналу паспортист, електрик, сантехнік, нарахування на з/п виробничого персоналу, оскільки ТОВ "Лев", як власник нежитлового приміщення, яке знаходиться на першому поверсі десятиповерхового будинку, користується окремим входом, має власний майданчик з контейнерами для сміття та укладену угоду на вивезення ТПВ між ним та ТОВ "Санком-Львів". До того ж, в штаті товариства відповідача є сантехнік, електрик, двірник та інші працівники виробничого персоналу.
Також судовими рішеннями встановлено, що ТзОВ “Лев” прийняло участь у влаштуванні скверу орієнтовною площею 1,4057 га; облаштування дитячого майданчика на місці сміттєзвалища перед багатоповерховим будинком ОСББ “Взірцеве”; художньо-естетичне оформленні бетонної стіни на дитячому майданчику монтаж захисних дашків для відведення дощової води на будинку; встановлення декоративної огорожі для квітників; встановлення зворотнього клапану для води, тощо.
Як зазначено вище, відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону, основна діяльність об'єднання полягає, зокрема у сприянні членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами.
Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Стаття 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, передбачає, зокрема право споживача на одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; одержання в установленому законодавством порядку необхідної інформації про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі.
Таким чином суд вважає підставними твердження відповідача про відсутність у нього обов'язку щодо оплати послуг, які йому не надаються. В той же час позивачем не представлено жодних доказів, що відповідачу фактично надаються послуги, які не увійшли в перелік, передбачений договором.
Згідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У п. 2 постанови від 6 листопада 2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, Пленум Верховного Суду України зазначив, що судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).
Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.2 постанови від 29 травня 2013 року № 11 “Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними” зазначив, що за загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір залишається за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Повне рішення складено 04.11.2016 року.
Суддя Манюк П.Т.