ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
24.04.07 Справа № 8/161н-ад.
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Закритого акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат», смт Краснодон Луганської області,
до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції, місто Краснодон Луганської області, -
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача - Данилова І.О. -заступник генерального директора, - довіреність №4 від 10.01.07 року;
від відповідача -Бікяшев Р.Ф. -начальник юридичного відділу, - довіреність №1 від 29.12.06 року; Заложна Н.О. -головний державний податковий ревізор-інспектор, - довіреність 28 від 30.03.07 року, -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про:
1)визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області (далі -ОДПІ, - відповідач) №0000012342/0 від 15.02.07 року -про завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за 11 місяців 2006 року у розмірі 109954,00 грн.
Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАСУ) попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 10.04.07 року, за участю представників сторін.
Представники сторін звернулися до суду з клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст. 41 та п. 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАСУ, а тому судом його задоволено.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, мотивуючи їх посиланням на:
1)невідповідність спірного податкового повідомлення-рішення результатам перевірки декларації з податку на додану вартість (далі -ПДВ) за листопад 2006 року та заяви позивача про відшкодування з Державного бюджету ПДВ за той же період, - здійсненої ОДПІ (акт №292/23-00231290 від 12.02.07 року);
2)необґрунтованість висновків про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ у перевіряємому періоді на 109954,00 грн.;
3)повну правову та документальну доведеність суми ПДВ, заявленої ним до відшкодування у листопаді 2006 року.
4)невідповідність дій та рішень ОДПІ Першому протоколу Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка для України набрала чинності 11.09.97 року у і відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Представники відповідача позов не визнали; про це також зазначено у запереченні відповідача на позовну заяву (вих. №5822/10-015 від 10.04.07 року), - з посиланням на те, що факт надмірної сплати позивачем ПДВ до бюджету за спірний період знайшов своє підтвердження ЛИШЕ ЧАСТКОВО -на суму 77774,34 грн. (акт №264-23-05827201 від 25.10.06 року).
Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
І.1. 01.04.1994 року виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області Закрите акціонерне товариство «Краснодонський завод «Автоагрегат»(далі -ЗАТ «КЗ «Автоагрегат», - позивач), ідентифікаційний код 00231290, зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи, у зв'язку з чим вчинено реєстраційний запис №402; тим же виконкомом підприємство перереєстроване:
17.08.1998 року, реєстраційний запис №1387120000000391;
03.02.2006 року, реєстраційний запис №13871050002000391.
26.04.1994 року ОДПІ підприємство взято на податковий облік в якості платника податків; 07.07.1997 року тією ж ДПІ його взято на облік в якості платника ПДВ, свідоцтво:
№16337372 НВ 509279 від 07.07.97 року;
№16341964 НВ №324279 від 13.06.05 року.
2. 20.12.06 року позивачем до ОДПІ надано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2006 року (вх. №28662), згідно якій він визначив своє право на бюджетне відшкодування ПДВ за листопад 2006 року у сумі 327402,00 грн. на рахунок у банку (рядки 25 та 25.1 декларації).
Ним же надано до ОДПІ:
розрахунок суми бюджетного відшкодування за листопад 2006 року (вх. №26661), згідно якому сума податкового кредиту попереднього податкового періоду становить 363116,00 грн. (рядок 2); сума податкового кредиту, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) -327402,00 грн. (рядок 3); сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, - 327402,00 грн.;
заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2006 року (вх. №28660) у розмірі 327402,00 грн. на рахунок платника податку у банку.
3. На виконання вимог підпункту 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями (далі -ЗУ №168/97-ВР), у зв'язку з надходженням пакету документів, про які йдеться у попередньому пункті цієї постанови, ОДПІ в період з 22 січня по 06 лютого 2007 року здійснила виїзну позапланову перевірку ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат», з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2006 року та розрахунку бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ за листопад 2006 року, - за результатами якої 12 лютого 2007 року складено одноіменний акт №292/23-00231290, - згідно висновкам якого платник ПДВ:
відповідно до підпункту «а»підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ №2181-ІІІ, - НЕ має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006 року у сумі 109926,00 грн. (пункт 1 «Висновку»акту);
сума бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2006 року повинна складати 219315,00 грн., а не 327402,00 грн. (пункт 3).
Платник ПДВ не погодився з результатами перевірки та 14.02.076 року (вих. №369) спрямував на адресу ОДПІ заперечення до вищезгаданого акту.
ОДПІ своїм листом (вих. №2546/23-218 від 14.02.07 року) повністю відхилила його доводи.
3.1. Згідно цьому акту ОДПІ 15.02.07 року винесла податкове повідомлення-рішення №0000012342/0, яким щодо платника податку на додану вартість:
на підставі:
підпунктів «б»та «в» підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 ЗУ №2181-ІІІ; п.2 ст.11, п. 9 ст. 11-1 Закону України від 04.12.90 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(далі -ЗУ №509-ХІІ),
за порушення:
підпункту 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 ЗУ №2181-ІІІ, -
констатувала факт ЗАВИЩЕННЯ суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2006 року у розмірі 109954,00 грн.
ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат»не погодилося з цим рішенням та звернулося з позовом до суду, вважаючи, що будь-які порушення чинного законодавства з його боку при обчисленні податкового зобов'язання, податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2006 року ним не припущено, з огляду на що дії ОДПІ, пов'язані з винесенням спірного рішення, не відповідають результатам перевірки, фактичним обставинам справи та суперечать чинному законодавству.
3.2. На підтвердження своїх доводів позивач надав до суду наступні докази правомірності його дій щодо визначення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2006 року:
3.2.1)податкові накладні за жовтень 2006 року (том 1, а.с. 46-48, 50, 53-54, 56, 65-71,77-85, 87-88, 93-99, 101,106-108, 114-121, 124-125, 130-141, 148-150; том 2, а.с.1-7, 11-19,23-25, 34-39, 43-45, 48-50, 52-56, 58, 62-63, 67-70, 74, 78-81,83-, 90-94,98-99, 101), - дослідження яких судом показало, що кожна з них виписана постачальником (продавцем) впродовж звітного податкового періоду, який входить до складу жовтня 2006 року; вони повністю відповідають вимогам підпункту 7.2.1 п 7.2 ст. 7 ЗУ №2181-ІІІ; позивачем по цій справі вони включені до податкової звітності за жовтень 2006 року, - що, на думку суду, спростовує твердження ОДПІ про безпідставне їх включення позивачем до податкової звітності, яка надала йому право визначити податковий кредит за жовтень 2006 року та ЗАЛИШОК від'ємного значення ПДВ поточного звітного періоду, який підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, - у сумі 336200,00 грн. (том 1, а.с. 19).
Судом звернуто увагу на те, що акт спірної перевірки НЕ містить висновку ОДПІ про:
невідповідність будь-якої з податкових накладних, наданих позивачем до податкової звітності за спірний та попередній йому податковий періоди, чинному законодавству;
НЕВІРНЕ визначення платником податку вищезгаданої суми від»ємного значення ПДВ за жовтень 2006 року (пункт 3.1.3 акту перевірки);
3.2.2)платіжні доручення про сплату позивачем на користь продавців (постачальників) саме упродовж періоду, який входить до складу податкового звітного періоду жовтня 2006 року, - сум вартості отриманих товарів (послуг) (том 1, а.с.45, 49, 51-52, 55, 57064, 72-76, 86, 89-100,102-105, 109-113, 122-123, 135-137, 142-147; том 2, а.с. 8-10, 20-22, 26-33, 40-42, 46-47, 51, 57, 59-61, 64-66, 71-72, 75-77, 82, 84-89, 95-97, 100).
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивач належним чином документально довів суду факти:
надання ним впродовж спірних податкових періодів встановленої чинним законодавством податкової звітності, яка цілком відповідає вимогам останнього;
для визначення своїх податкових зобов'язань ним використані належні та припустимі документи, які у повному обсязі підтверджують його участь у господарських правовідносинах та повне і належне виконання своїх зобов'язань по них;
повної сплати ціни товару (робіт, послуг) та ПДВ як частини їх вартості;
що залишок від»ємного значення ПДВ поточного звітного періоду, який підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, складає суму у розмірі 336200,00 грн.
4.Дослідження судом вищезгаданого акту перевірки №292/23-00231290 від 12.02.07 року показало, що він НЕ містить у собі об'єктивних та документально обґрунтованих даних, а також висновків про НЕВІРНЕ ВИЗНАЧЕННЯ платником ПДВ податкових зобов'язань, податкового кредиту та від»ємного значення ПДВ за жовтень та листопад 2006 року.
ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов ПІДЛЯГАЄ задоволенню у повному обсязі з таких підстав.
1.Суд дійшов висновку, що дії позивача по цьому спору відповідають вимогам чинного законодавства.
Так, згідно підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду і сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Позивач належним чином документально довів суду, що ним при визначенні своїх податкових зобов'язань та податкового кредиту у жовтні-листопаді 2006 року використані лише податкові накладні, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 ЗУ №168/97-ВР.
Відповідач не с простував його доводи у цій частині.
1.1.Наявними у справі доказами та відповідачем НЕ доведено, що позивачем податкові зобов'язання визначені з порушенням вимог абзацу першого підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 того ж Закону, згідно якому право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
2.Згідно пункту 7.5 ст. 7 ЗУ №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:
7.5.1.дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Матеріалами справи підтверджено, що позивач НЕ припустився порушень цих вимог.
3.Як сказано у підпункті 7.7.2 п.7.7 ст. 7 ЗУ №168/97-ВР, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована на підставі підпункту 7.7.1 п.7.7 ст. 7 ЗУ №168/97-ВР має від'ємне значення, то:
а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, що складає суму податку, фактично сплаченого одержувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг),;
б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
3.1.Суд вважає, що дії позивача у даному випадку відповідають вимогам пункту 1.8 ст. 1 ЗУ №168/97-ВР, яким передбачено, що бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Отже, на підставі досліджених матеріалів справи суд вважає, що позивачем вірно визначено суму цього податку за спірні податкові періоди, - тобто жовтень-листопад 2006 року та суму бюджетного відшкодування з нього за листопад 2006 року, що повністю підтверджується наявними у справі доказами.
4.ОДПІ в акті перевірки не наведено жодного з доказів:
фіктивності юридичних осіб -контрагентів позивача за договорами постачання сировини (товарів, робіт, послуг) та т.і.;
не виявлено жодного факту виписки ними податкової накладної, яка б не відповідала вимогам чинного законодавства (підпунктам 7.2.1 та 7.2.4 пункту 7.2 ЗУ №168/97-ВР);
жодного факту використання позивачем незаконно оформленої податкової накладної при визначенні своїх податкових зобов'язань.
5.Позивачем при вирішенні питання про відшкодування з бюджету ПДВ за листопад 2006 року дотримано вимог підпункту 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 ЗУ №168/97-ВР, в якому сказано:
платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку у п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додається розрахунок бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригінали п'яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
6.Як уже сказано вище у цій постанові, підпункти 7.7.5 та 7.7.6 п. 7.7. ст. 7 ЗУ №168/97-ВР покладають на податкові органи обов'язок провести впродовж 30 днів з дня надходження податкової декларації з ПДВ камеральну перевірку заявлених у декларації з ПДВ даних та протягом 5-денного терміну надати до органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь платника податку.
На підставі цього висновку орган Державного казначейства сплачує платнику податку належну йому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з державного бюджету на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
Таким чином, оцінюючи докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку про те, що дії ОДПІ при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення №0000012342/0 від 15.02.07 року не відповідають чинному законодавству, а саме вимогам:
а) викладеним у статті 19 Конституції України, згідно якій:
правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
б)статті 3 ЗУ №509-ХІІ, згідно якій:
органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями… органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень;
в)підпунктів 7.2.1 та 7.2.4 п. 7.2, підпункту 7.7.5 п.7.7 ст. 7 ЗУ №2181-ІІІ, - зміст яких наведено вище у цій постанові;
г)частини 1 статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка для України набрала чинності 11.09.97 року у і відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Суд тому дійшов такого висновку, що неправомірне зменшення бюджетного відшкодування ПДВ порушило право власності юридичної особи -позивача по справі, - зокрема, на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно, у повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати відшкодування із бюджету з огляду на відсутність порушень закону з його (позивача) боку.
За таких обставин спірне податкове повідомлення-рішення не може залишатися чинним, а позов підлягає задоволенню У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ.
Керуючись частиною 1 ст. 94 КАС України, суд стягує з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат»» судові витрати у сумі 3,40 грн.
Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду з позовом фактично сплачено державне мито у сумі 85,00 грн. (платіжне доручення №372 від 22.02.07 року), - тобто сплачено його надмірно у сумі 81,60 грн. (85,00 грн. - 3,40 грн.), - суд роз'яснює позивачу правило частини 2 ст. 89 КАСУ, згідно якій судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України; ст.ст.3, 8, 9 та 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»; п.1.8 ст. 1; п.п. 7.2.1, 7.2.4 п. 7.2; п. 7.3; п. 7.4; п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4, 7.7.5 та 7.7.6 п.7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», керуючись ст.ст. 94, 158-162 та 167 КАС України, суд
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000012342/0 від 15.02.2007 року, прийняте Краснодонською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області.
3.Стягнути з Державного бюджету України, р/р 31118095700006, код бюджетної класифікації доходів 22090200 «Державне мито, не віднесене до інших категорій», МФО 804013, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач: УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, ОКПО одержувача: 24046582, - на користь Закритого акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат», ідентифікаційний код 00231290, яке знаходиться за адресою: смт Краснодон, вул. Заводська, 1 Луганської області, на р/р 26031195805003 у ЛФКБ «Приватбанк», МФО 304795, - судові витрати (державне мито) у сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України у судовому засіданні 24.04.07 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 26.04.2007 року.
Суддя А.П.Середа