Рішення від 16.12.2010 по справі 2-949/2010

Городоцький районний суд Львівської області

м. Городок, м-н. Гайдамаків, 30, 81500, (03231) 3-05-30

РІШЕННЯ

Іменем України

16 грудня 2010 року м. Городок

Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої -судді Малахової - Онуфер А.М.

при секретарі Канафоцькому Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області, третя особа Управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області про визнання частково незаконним рішення селищної ради та зобов»язання до вчинення дій, -

встановив

ОСОБА_1 06.08.2010 року звернулась в суд з позовом до Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області, третя особа Управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області про визнання частково недійсним рішення №1134 Великолюбінської селищної ради від 19 березня 2010 року, яким відмовлено їй у передачі у приватну власність земельної ділянки в урочищі «Біля залізниці» для ведення особистого селянського господарства, просить зобов»язати Великолюбінську селищну раду Городоцького району Львівської області надати у власність земельну ділянку площею 0,14 га в урочищі «Біля залізниці» у смт. Великий Любінь Городоцього району Львівської області, яка була надана їй у користування, а згодом така вилучена.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що тривалий час користується земельною ділянкою площею 0,14 га в смт. Великий Любінь Городоцького району Львівської області. Відповідачем прийнято рішення в порушення вимог п. 2,10 ст.149 ЗК України, оскільки своєї згоди на вилучення спірної земельної ділянки, вона не давала.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали, покликаючись на мотиви викладені в заяві. Просять позов задоволити.

Прокурор Городоцького району висловився на підтримання позову ОСОБА_1

Представник відповідача, позов заперечив, пояснив, що землі городництва, в тому числі і яку просить передати у власність позивачка, у минулому, надавались у тимчасове користування терміном на 3 роки. Дана територія входить у санаторну зону та є землями запасу Великолюбінської селищної ради. У 2006 році виконком селищної ради приступив до реалізації генплану селища і розробив схему забудови урочища «Біля залізниці», яка розглядалась на громадських слуханнях у вересні 2008 року та була схвалена громадою. Просить в позові відмовити.

Представник третьої особи - Управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області при вирішенні справи по суті поклався на розсуд суду.

Заслухавши сторони, представника позивачки, третьої особи, прокурора Городоцького району, свідків, дослідивши обставини справи, всі наявні документи, суд приходить до висновку, що у позові ОСОБА_1 слід відмовити.

За положеннями ст. ст. 12, 123 ЗК України, розпорядження землями в межах населеного пункту належить до повноважень органу місцевого самоврядування. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками з земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, абодержавних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень.

З матеріалів справи та пояснень сторін, свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4В оголошених свідчень ОСОБА_5, ОСОБА_6 в суді вбачається, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.

За будинковолодінням рахується земельні ділянки загальною площею 0,21 га з яких 0,07га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та 0,14 га для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується довідкою Великолюбінської селищної ради від 23.10.2009 року № 149 (а.с.4), площа землекористування облікована в погосподарській книзі (а.с. 142). У період з 1990 року по 23.10.2010 року позивачка користувалась земельною ділянкою площею 0,14 га, що знаходиться у другій санітарній охоронній зоні курорту «Любінь Великий» та надана у тимчасове користування для городництва, межує із земельними ділянками ОСОБА_6, ОСОБА_5Л

Рішенням сесії Великолюбінської селищної ради №1134 від 19.03.2010 року відмовлено ОСОБА_1 у передачі у приватну власність земельної ділянки в урочищі «Біля залізниці» для ведення особистого селянського господарства ОСГ (а.с.7), та 23 квітня 2010 року Великолюбінська селищна ради Городоцького району рішенням №1158 (а.с.6) зобов»язала користувачів земельних ділянок в урочищі «Біля залізниці», що потрапляють в межі ділянок для будівництва дитячої дошкільної установи та кварталу забудови, припинити користування земельними ділянками з 23.04.2010 року та зарахувати такі площею 0,80 га та 3,68 га до земель запасу селищної ради.

Із пояснень представника відповідача, чого не заперечила позивачка видно, що в 2006 році виконком селищної ради приступив до реалізації генплану селища і розробив схему забудови урочища «Біля залізниці», яка розглядалась на громадських слуханнях у вересні 2008 року та Рішенням сесії Великолюбінської селищної ради № 526 від 07.11.2008 року надано дозвіл виконкому селищної ради на виготовлення містобудівного обґрунтування розміщення кварталу забудови в смт. Великий Любінь в урочищі «Біля залізниці».(а.с.25).

В затвердженому та дійсному генеральному плані забудови смт. В. Любінь запропоновані та вибрано земельну ділянку в урочищі «Біля залізниці», в межі якої входить і зазначені ділянка, користувачем якої була ОСОБА_1

Про необхідність використання земельної ділянки для суспільних потреб, а саме - містобудівне обґрунтування розташування кварталу індивідуальної житлової забудови смт. Великий Любінь Городоцького району Львівської області, видно з пояснень представника відповідача та наданих ним письмових доказів погоджених з відповідними службами (а.с. 127- 135).

Покликання позивачки та її представника на те, що відповідачем порушено вимоги ст.149 ЗК України, за положеннями яких вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів, яку вона не давала, суд вважає, що такі не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав

Разом з цим слід зазначити, що за Ухвалою XII сесії 1-го демократичного скликання 1992 року, земельні ділянки для городництва біля «Санаторію» надавались у строкове користування, а саме до 1995 року. (а.с. 146), тому земельна ділянка фактично у позивачки не вилучалась, а за рішенням відповідача - лише припинено користування нею.

Згідно із Ухвалою Великолюбінської селищної ради народних депутатів 1-го демократичного скликання від квітня 1994 року (а.с. 147,154), надано повноваження виконкому селищної ради вирішувати питання надання та вилучення земельних ділянок під будівництво, городи та інші потреби, а відповідно ухвалено рішення про затвердження кварталу індивідуальної забудови по вул. Галицькій, масив між залізницею і санаторієм, продовження вул. Довбуша.

Із представлених суду позивачкою квитанцій про сплату податку за землю вбачається, що позивачка та її чоловік ОСОБА_7 (а.с.40), користувались земельною ділянкою, за що сплачували податок, однак якою площею земельна ^ділянка, де вона розташована, із цих документів не видно. Як видно із факту відсутності у позивачки будь-яких доказів про виділення їй або чоловіку спірної земельної ділянки у користування компетентними органами, позивачка користувалась земельною ділянкою без законних підстав.

Крім цього, із копій матеріалів проекту роздержавлення і приватизації земель ССГ «Любінська» на території Великолюбінської селищної ради 1996-2003рр. та додатків до нього /а с, 83-126/ вбачається, що позивачка включена в список осіб, які мають право на отримання середньої земельної частки /паю/.

Що стосується вимоги про зобов»язання Великолюбінську селищну раду Городоцького району Львівської області надати позивачці у власність земельну ділянку площею 0,14 га в міської урочищі «Біля залізниці» у смт. Великий Любінь Городоцького району Львівської області, яка була надана їй у користування, а згодом вилучення, то суд вважає, що така задоволенню не підлягає з огляду на вимоги ст. 12 ЗК України згідно яких розпорядження землями в межах населеного пункту належить до повноважень органу місцевого самоврядування та Постанову Пленуму Верховного Суду України №2 від 19.03.2010 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», відповідно до якої у разі незгоди з рішенням з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі року земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов»язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його рвання компетенцією / або не вичиняти чи припинити їх/, на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права. Суд вирішує ці питання по суті, якщо це відповідає закону.

В інших випадках суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема про передачу земельних ділянок у постійне користування, оренду, укладення чи поновлення договору оренди земельної ділянки, зміну цільового призначення землі, тощо.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд також враховує ту обставину, яку підтвердили в судовому засіданні сторони, що позивачці ОСОБА_1 відповідачем надавалась інша земельна ділянка, однак остання відмовилась від такою (а.с.65,144,145)

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 4, 10 , 60, 88, 212, 215, ЦПК України, ст.12, 116, 123, 125 ЗК України,

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області, третя особа Управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області про визнання частково недійсним рішення №1134 Великолюбінської селищної ради від 19 березня 2010 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у передачі у приватну власність земельної ділянки в урочищі «Біля залізниці» для ведення особистого селянського господарства та зобов»язання Великолюбінську селищну раду Городоцького району Львівської області надати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,14 га в урочищі «Біля залізниці» у смт. Великий Любінь Городоцього району Львівської області, яка була надана їй у користування, а згодом вилучена - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя: А.М.Малахова-Онуфер

Попередній документ
62469831
Наступний документ
62469833
Інформація про рішення:
№ рішення: 62469832
№ справи: 2-949/2010
Дата рішення: 16.12.2010
Дата публікації: 08.11.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Городоцький районний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (29.09.2010)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 15.04.2010
Предмет позову: позбавлення батьківських прав
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВЕРЕМЧУК ОЛЕГ АНАТОЛІЙОВИЧ
відповідач:
Буркало Петро Петрович
позивач:
Матіюк Ірина Володимирівна