18 жовтня 2016 року м. Київ К/800/9118/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року
у справі №804/5208/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» (надалі - ТОВ «Стелс»)
до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська)
про визнання дій протиправними, визнання податкової декларації поданою та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ТОВ «Стелс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо відмови в прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість за лютий 2015 року, а вказану декларацію - такою, що прийнята датою її фактичного отримання, тобто 05.03.2015 року, та зобов'язати відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації ТОВ «Стелс» з податку на додану вартість за лютий 2015 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку позивача.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано податкову декларацію ТОВ «Стелс» з податку на додану вартість за лютий 2015 року прийнятою відповідно до п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України в день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме - 05.03.2015 року. Зобов'язано ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська відобразити показники податкової декларації позивача з податку на додану вартість за лютий 2015 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності та в картці особового рахунку цього платника податку. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позовних вимог та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні позову.
Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ТОВ «Стелс» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 05.03.2015 року позивачем засобами електронного зв'язку направлено до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року з додатками.
Проте, відповідно до отриманої ТОВ «Стелс» квитанції від 05.03.2015 року №1 вказану податкову декларацію не прийнято у зв'язку з тим, що позивач у лютому 2015 року не був платником податку на додану вартість (свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано за рішенням ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 19.11.2013 року №1002/10-04-62-18-02-43).
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.
Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно з п. 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
За правилами п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку-фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
За наслідками безпосереднього дослідження поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року судами встановлено її відповідність наведеним формальним вимогам у частині заповнення обов'язкових реквізитів, що відповідачем не заперечується.
Єдиною підставою для відмови в прийнятті названої податкової звітності стало анулювання реєстрації ТОВ «Стелс» як платника податку на додану вартість.
Згідно з п. 9 р. І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податкова звітність подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V ПК України.
Як з'ясовано судами, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 року у справі №804/709/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 року, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 19.11.2013 року №1002/10-04-62-18-02-43 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Стелс». Поновлено позивача в реєстрі платників податку на додану вартість з 17.07.1997 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 року у справі №804/709/14.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
При цьому, за загальними правилами рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість скасовується судом з моменту його прийняття, таке рішення не створює будь-яких правових наслідків.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у розглядуваному випадку правових підстав для неприйняття поданої позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2015 року.
Крім того, суди правильно зобов'язали відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації ТОВ «Стелс» з податку на додану вартість за лютий 2015 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку позивача.
Адже, п. 3 р. І Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року № 76 (чинного на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Порядок), визначено, що інтегрована картка платника - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.
З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником (п. 1 р. ІІ Порядку).
Згідно з п. 1 р. ІІІ Порядку нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають: зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником; зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском; пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником; проценти за користування розстроченням (відстроченням).
Відповідно до п. 11 р. ІІ Порядку форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки.
Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.
На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.
Наведені норми права дають підстави для висновку про наявність у платника матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.
Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо необхідності захисту порушеного права позивача шляхом визнання податкової декларації з податку на додану вартість, поданої ним за лютий 2015 року, прийнятою в день її фактичного отримання контролюючим органом, а також зобов'язання відповідача відобразити показники цієї податкової звітності в електронних базах даних податкової звітності та у картці особового рахунку платника податку ТОВ «Стелс».
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
___________________ Ю.І. Цвіркун