01 листопада 2016 року м. Київ 800/572/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз Л.Л., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірними дій, бездіяльності, скасування ухвали, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, про:
- визнання неправомірними дії чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка не вжила заходів щодо належної перевірки викладених фактів та обставин ознак дисциплінарного проступку суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду України ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та не вказала дату скарги, яку не взяла до провадження;
- зобов'язання відповідача відкрити дисциплінарне провадження стосовно суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду України ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5;
- стягнення за рахунок Державного бюджету України на користь позивача в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, у найменьший термін, діями відповідача 33 000,00 грн.;
- скасування ухвали №8вк-9370/15від 02.08.2016 року;
- зобов'язання Держави Україна в особі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України додержуватись і правильно застосовувати положення Конституції України, Закону України "Про державну службу", Закону України "Про звернення громадян" при прийнятті рішень за наслідками розгляду скарги від 27.11.2015 року та письмово повідомити про місце, день і час, коли скарга буде розглянута по суті;
- визнання дії чи бездіяльності відповідача такими, що не відповідають вимогам Конституції України, Закону України "Про звернення громадян" та Закону України "Про інформацію";
- зобов'язання Вищої кваліфікаційної комісії України вжити систему заходів, спрямованих на усунення правових та інших причин виникнення складних життєвих обставин і попередження виникнення негативних суспільних наслідків, пов'язаних з відсутністю необхідної інформації, відмовою у розгляді скарги від 27.11.2015 року по суті та порушенням права на ліквідацію перешкод при здійсненні прав та законних інтересів після звернення до відповідача;
- визнання дії чи бездіяльності відповідача неправомірними з 27.11.2015 року по 25.10.2016 року під час розгляду скарги від 27.11.2015 року;
- визнання дії чи бездіяльності відповідача з 27.11.2015 року по 25.10.2016 року такими, що порушили порядок розгляду скарги від 27.11.2015.
Позовна заява не відповідає вимогам статей 105 та 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим її слід залишити без руху, виходячи з наступного.
Згідно частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви, серед іншого, додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з частиною 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Позивач заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору .
На підтвердження клопотання надав довідку Тернівського УПСЗН м. Кривого Рога № 10064 від 25 жовтня 2016 року, згідно якої він отримує щомісячну компенсаційну виплату непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом 1 групи ОСОБА_2
Проте, факт одержання щомісячної компенсації у зазначеному в довідці розмірі не виключає отримання позивачем і інших доходів, а тому не свідчить про розмір сукупного доходу заявника. Тобто, вказана довідка не дає можливості об'єктивно встановити дійсний майновий стан позивача.
Таким чином, відсутні підстави для висновку про те, що майновий стан позивача свідчить про необхідність звільнення його від сплати судового збору.
Позивач вказує також на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 172 Сімейного кодексу України, пункту 9 частини 1 статті 5 та пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір".
Частиною 2 статті 172 Сімейного кодексу України передбачено, що повнолітні дочка, син мають право звернутися за захистом прав та інтересів непрацездатних, немічних батьків як їх законні представники, без спеціальних на те повноважень.
Слід зазначити, що у цьому випадку позивач не звертався з позовом, як законний представник непрацездатних, немічних батьків, а діє самостійно, подав позов від свого імені.
Згідно ж з пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.
Тобто, вищевказаним Законом не передбачено звільнення від сплати судового збору осіб, які здійснюють догляд за інвалідами І групи, що звертаються до суду за захистом своїх прав, а не прав інвалідів.
Таким чином, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки є необґрунтованим.
Разом з тим, пунктом 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Отже, це законодавче положення поширюється лише на вимогу, яка визначена пунктом 4 частини 4 статті 105 КАС України (стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю).
З огляду на наведене, позивач, в силу пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір", звільнений від сплати судового збору лише щодо позовної вимоги про стягнення за рахунок Державного бюджету України на користь позивача в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, у найменьший термін, діями відповідача 33 000,00 грн.
Водночас, відповідно до частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
На даний час відсутні підстави для відкриття позовного провадження за вимогами позивача вирішити публічно-правовий спір, оскільки, як зазначалось, судовий збір позивач не сплатив та у звільненні його від сплати судового збору суд відмовляє, у зв'язку з чим відсутні і підстави для відкриття провадження за вимогою про відшкодування шкоди, оскільки ця вимога може бути вирішена лише разом із вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Згідно з приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За правилами частини 1 статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі Закон № 3674-VI, в редакції, станом на час звернення до суду із даним позовом) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
За змістом частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Станом на 1 січня 2016 року, розмір мінімальної заробітної плати складав 1378 гривень, а тому, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону № 3674-VI, розмір ставки судового збору в даному випадку становить 551,20 гривень.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено 7 позовних вимог немайнового характеру які є окремими і самостійними об'єктами справляння судового збору.
Отже, судовий збір (немайнового характеру) за подання даної позовної заяви становить 3858, 40 грн. (1378 грн.*0,4*7) = 3858,40 грн.).
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору, у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" та надати до суду документ про сплату такого.
Платіжні реквізити для зарахування судового збору за подання до Вищого адміністративного суду України позовів, апеляційних та касаційних скарг, заяв, а також за видачу судом касаційної інстанції певних документів - Отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897 , Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО): 820019, Рахунок отримувача: 31210255700007, Код класифікації доходів бюджету: 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)», Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вищий адміністративний суд України (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, таку позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення зазначених вище недоліків шляхом направлення до Вищого адміністративного суду України оригінала документу про сплату судового збору.
Керуючись ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірними дій, бездіяльності, скасування ухвали, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дати отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Л. Мороз