28 жовтня 2016 року м. Київ справа №800/558/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України про визнання протиправними рішення, дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної та матеріальної шкоди,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 26.10.2016 звернулися до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції із позовом до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України в якому просять:
1. «визнати протиправними рішення/дії/бездіяльність відповідачів, які умисно при виконанні службових повноважень не розглянули звернень і не прийняли законного рішення про поновлення прямих конституційних прав та законних інтересів в Україні, позбавили пільг і довели до геноциду»;
2. «визнати протиправними та скасувати завідомо незаконні відписки, зобов'язати відповідачів розглянути всі звернення і прийняти законні рішення, якими поновити прямі конституційні права та законні інтереси позивачів»;
3. «зобов'язати відповідачів переглянути та внести відповідні зміни у чинне законодавство України та нормативно-правові документи, які порушують права та законні інтереси позивачів, з метою поновлення прав та законних інтересів позивачів, учасників війни, інвалідів першої та другої групи, безробітних, жінок громадян України в Україні в порядку статей 22, 24, 46, 48 Конституції України з врахуванням Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення» тощо, нарахувати правильно пенсію та пільги позивачам, з врахуванням ціни долара, прожиткового мінімуму, індексації, інфляції, визначити правильно мінімальне пенсію за віком, мінімальну заробітну плати, внести зміни у тарифну сітку (прожитковий мінімум) від якої нараховувати заробітну плату всім громадянам України, в тому числі і відповідача - суб'єктам владних повноважень - слугам народу України нараховувати згідно тарифної сітки»;
4. «стягнути з відповідачів солідарно кошти на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої протиправної умисною бездіяльністю відповідачів».
Перевіривши матеріали заяви на предмет її відповідності вимогам статей 105, 106, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вказану позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу термін для усунення недоліків, оскільки вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з частиною четвертою статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені у статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини п'ятої якої Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може: 1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконним повністю або в окремій його частині; 2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду юстиції, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії; 3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 162 цього Кодексу.
Визначений перелік повноважень Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції є вичерпним.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У контексті з положеннями частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах при здійсненні суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Проте, позивачами не зазначено, які саме дії відповідачів при здійсненні владно-управлінських функцій спричинили порушення їх прав у публічно-правових відносинах.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Таким чином, зміст позовних вимог не відповідає вимогам статей 105 та 1711 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зі змісту поданої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовної заяви також вбачається, що позивачі звертаються з вимогами до трьох різних відповідачів без зазначення змісту конкретних позовних вимог до кожного з них.
Крім того, відповідно до положень процесуального закону Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції не підсудні справи за позовами до Кабінету Міністрів України.
Таким чином, позивачам необхідно уточнити зміст позовних вимог, визначитися з колом відповідачів та позовними вимогами до кожного з них.
Пунктом 4 частини третьої та частиною другою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Разом з цим, позивачі, вказуючи на те, що відповідачами не розглядалися їх заяви, не вказали які саме заяви, коли вони подавалися, зміст відповідних звернень
Крім того, позивачами не подано суду подано докази на підтвердження звернень до відповідачів, як і не вказано на неможливість подання відповідних доказів.
Отже, позивачам необхідно привести позовні вимоги у відповідність до положень статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень статті 1711 цього Кодексу, зазначити обставини, якими вони обґрунтовують свої позовні вимоги, вказавши конкретні порушені прав позивачів як суб'єкта правовідносин, у яких виник спір, належним чином обґрунтувати позов та надати докази, які підтверджують викладені обставини.
За таких обставин, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 105, 106, 108, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України про визнання протиправними рішення, дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної та матеріальної шкоди - залишити без руху.
2. Надати позивачам строк для усунення недоліків до 11.11.2016.
3. Направити позивачам копію ухвали для виконання.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна