18 жовтня 2016 року м. Київ К/800/44862/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року
у справі №820/6115/15
за позовом Концерну «Високі Технології Права»
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі - ДПІ у Київському районі м. Харкова)
про визнання дій неправомірними, -
встановив:
Концерн «Високі Технології Права» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 29.05.2015 року №5, виписаної позивачем.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015 року, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.06.2015 року Концерн «Високі Технології Права» намагався зареєструвати засобами електронного зв'язку в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.05.2015 року №5.
О 18 год. 20 хв. 12.06.2015 року позивач отримав квитанцію, в якій зазначено, що названий податковий документ не прийнято. В графі «виявлені помилки» вказано: «помилка або зверніться до державної податкової інспекцій за місцем реєстрації для з'ясування».
В той же день Концерном «Високі Технології Права» здійснено повторну спробу реєстрації зазначеної накладної, в результаті чого о 19 год. 14 хв. отримано квитанцію про відмову в прийнятті документа, де в графі «виявлені помилки» вказано: «порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДФС України від 10.04.2008 року №233, а саме - не укладено договір про визнання електронної звітності».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233 затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (надалі - Інструкція), яка визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису. Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.
Згідно з п. 2 р. ІІ Інструкції для подання податкових документів до органів державної податкової служби в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах державної податкової служби); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.
Відповідно до п. 4 р. ІІ Інструкції податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.
Згідно з п. 7 р. ІІ Інструкції підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).
Як з'ясовано судами, податкова накладна від 29.05.2015 року №5 має всі необхідні реквізити, що відповідачем не заперечується. Крім цього, на час її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач мав чинний договір про визнання електронної звітності, укладений з ДПІ у Київському районі м. Харкова. В односторонньому порядку відповідач вказаний договір не розривав, а термін дії посилених сертифікатів був чинний до 19.12.2015 року.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність в розглядуваній ситуації правових підстав для відмови в реєстрації спірної податкової накладеної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В свою чергу, наявність технічного збою, на що посилався відповідач, заперечуючи проти заявленого Концерном «Високі Технології Права» позову, не може бути визнано об'єктивною причиною такої відмови, оскільки останнє не передбачено нормами Інструкції.
Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправними оспорюваних дій відповідача.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Приймаючи до уваги те, що сплату судового збору ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.12.2015 року відстрочено до ухвалення судового рішення по суті, сума несплаченого судового збору підлягає стягненню.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року - залишити без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області судовий збір у сумі 87,70 грн. (вісімдесят сім гривень 70 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
___________________ Ю.І. Цвіркун