19 жовтня 2016 року м. Київ К/800/52072/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Швеця В.В.,
Рецебуринського Ю.Й.,
Штульман І.В.,
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити дії з відновлення виплати пенсії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року, -
У квітні 2015 року ОСОБА_1 пред'явив в суд позов, в якому просив зобов'язати відповідача вчинити дії з відновлення виплати його пенсії з 1 квітня 2015 року.
Постановою Ленінського районного суду міста Полтави від 10 серпня 2015 року позов задоволено. Зобов'язано відповідача відновити позивачу виплату пенсії з 1 квітня 2015 року.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року, постанову Ленінського районного суду міста Полтави від 10 серпня 2015 року скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухваленого ним рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20 грудня 2009 року №232-а/д позивач звільнений з військової служби у запас та з 2010 року отримував довічно пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Згідно довідки Полтавської обласної державної адміністрації від 07 квітня 2015 року №02-44/649, позивач працює в апараті Полтавської обласної державної адміністрації начальником відділу зовнішньоекономічної та виставкової діяльності управління інвестиційної діяльності та міжнародного співробітництва Департаменту економічного розвитку та є державним службовцем.
У зв'язку з набранням чинності Законом України від 2 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», починаючи з 1 квітня 2015 року позивачу зупинено виплату пенсії.
Вважаючи такі дії протиправними позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу є протиправними та позбавляють його права на належний рівень соціального забезпечення.
Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним пенсійним законодавством України, зокрема, на виконання приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Статтею 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла до 02 березня 2015 року) було врегульовано виплату пенсій військовим пенсіонерам при наявності заробітку (прибутку). Згідно з вказаною нормою пенсії, що призначаються відповідно до цього Закону, виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку).
1 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 2 березня 2015 року, яким статтю 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в наступній редакції: «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. З 1 січня 2016 року пенсії, що призначаються відповідно до цього Закону, виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку)».
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» покладено обов'язок на Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: підготувати та подати до 1 травня 2015 року на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних (крім пенсій військовослужбовців і наукових працівників), на загальних підставах; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Виходячи з наведених положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» колегія суддів вважає, що підставою для припинення виплати пенсії є сам факт роботи особи на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», при цьому не має значення, чи набула особа таке право чи ні.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, якщо визнає, що при їх ухваленні суди не порушили норми матеріального та процесуального права.
З огляду на те, що доводи касаційної скарги правильності висновку суду апеляційної інстанції не спростовують, останній під час розгляду справи вірно застосував норми матеріального права та не порушив норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 224 КАС України, підстави для скасування прийнятого ним рішення відсутні.
Керуючись статтями 222, 224, 231 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.
Судді В.В. Швець
Ю.Й. Рецебуринський
І.В. Штульман