Суддя доповідач Епель О.В.
04 листопада 2016 року Справа № 810/2041/16
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Броварської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Броварської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про:
1) визнання протиправним та скасування наказу від 19.04.2016 р. № 142 «Про проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1.»;
2) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2016 р. № 0006451700 на суму 13530,00 грн.;
3) повернення на електронний рахунок позивача в системі електронного адміністрування ПДВ стягнуті кошти, що відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19.05.2016 р. № 0006451700 на суму 13530,00 грн.;
4) зобов'язання відповідача направити до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню ФОП ОСОБА_1 з бюджету за січень 2016 року у розмірі 10824,00 грн., за лютий 2016 року у розмірі 418,00 грн., за березень 2016 року у розмірі 2288,00 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме: визнано протиправними і скасовано наказ від 19.04.2016 р. № 142, від 19.05.2016 р. № 0006451700, зобов'язано відповідача направити до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню ФОП ОСОБА_1 з бюджету за січень 2016 року у розмірі 10824,00 грн., за лютий 2016 року у розмірі 418,00 грн., за березень 2016 року у розмірі 2288,00 грн.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції а частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також разом з апеляційною скаргою ОДПІ подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 187 КАС України, а саме: апелянтом не сплачено судовий збір та не надано жодних доказів, які підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
При цьому, у п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка набрала чинності станом на дату виникнення в апелянта права на апеляційне оскарження, встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем справляється судовий збір у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру майнового характеру, який подано 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У Законі України «Про Державний бюджет на 2016 рік» станом на 01.01.2016 р. було встановлено розмір мінімально заробітної плати 1378,00 грн.
Разом з тим, рішенням суду першої інстанції було задоволено одну позовну вимоги немайнового характеру (визнано протиправним та скасовано наказ), за яку при поданні позовної заяви належало до сплати 1378,00 грн., та дві позовні вимоги майнового характеру (визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення на суму 13530,00 грн. та зобов'язано відповідача направити до органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновки про відшкодування позивача на суму в загальному розмірі 13530,00 грн.), за які при поданні позовної заяви належало до сплати 551,21 грн.
Таким чином, загальна сума судового збору при поданні позовної заяви у цій справі за позовні вимоги, які були задоволенні рішенням суду першої інстанції, становить 1929,21 грн., а за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог: 1929,21х110%=2122,11 грн.
Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було та не надано суду жодних доказів, які підтверджували наявність у нього пільг зі сплати судового збору, у відповідності до ст.5 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на момент виникнення в нього права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі, а натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів.
Перевіривши доводи заявника вважаю, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст. 70 КАС України, доказами.
Тож, для застосування судом положень статті 88 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95 від 19.06.2001 р.), вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Разом з тим, апелянтом не надано жодних доказів, які б підтверджували його важкий майновий стан та неспроможність сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі, наприклад виписок по рахункам, кошторису й тощо, а отже, в даному випадку відсутні належні та необхідні правові підстави для звільнення апелянта від сплати судового збору та/або для розстрочення, відстрочення його сплати, зменшення розміру.
Згідно приписам ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 Кодексу, застосовуються правила ст. 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити, апеляційну скаргу Броварської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без руху та надати апелянту строк для усунення недоліків протягом двадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Керуючись ст.ст. 88, 108, 187, 189, 212, 254 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання Броварської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом двадцяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом сплати судового збору в розмірі 2122 ( дві тисячі сто двадцять дві ) грн. 11 ( одинадцять ) коп. за наступними реквізитами: п/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності - 206; призначення платежу - судовий збір, Київський апеляційний адміністративний суд, справа № 810/2041/16 або шляхом надання доказів, підтверджуючих наявність в нього права на звільнення від сплати судового збору, відстрочення/розстрочення його сплати чи зменшення розміру.
Роз'яснити апелянту, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений нею строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя О.В. Епель