Справа: № 753/14598/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Трусова Т.О. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.
Іменем України
02 листопада 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Дарницького районного суду м.Києва від 20 вересня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії, -
04.08.2016 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Управління), в якому просив суд визнати неправомірними дії щодо відмови в перерахунку пенсії державного службовця, зобов'язання провести перерахунок пенсії державного службовця в розмірі 90 відсотків від заробітної плати з врахуванням усіх сум заробітної плати, на які нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та зобов'язання сплатити заборгованість за період з 1 січня 2011 р..
Вважає, що відмова відповідача включення суми всіх виплат, включених в довідки, як державному службовцю є наслідком порушення вимог норм чинного законодавства.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16.08.2016 року адміністративний позов в частині визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 01.02.2011 по 03.02.2016 залишено без розгляду відповідно до ст. 100 КАСУ.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 20.09.2016 року у цій справі позовні вимоги з 04 лютого 2016 року задоволено: визнано протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії з урахуванням сум, з яких сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок ОСОБА_2 пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу", в розмірі 90% від суми заробітної плати, врахувавши в заробітну плату для обчислення пенсії відповідно до довідки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 817-218-16 від 6 липня 2016 р. суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, надбавки за військовий облік військовозобов'язаних, індексації заробітної плати, надбавки за виконання службових обов'язків, та виплатити різницю з урахуванням раніше проведених виплат з 4 лютого 2016 р.
Не погодившись з таким рішенням, Управління подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що з 1 травня 2016 р. набрав чинності Закон України «Про державну службу»в новій редакції, яким перерахунку пенсії державним службовцям взагалі не передбачено.
Частиною 8 ст. 183-2 КАС України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 01.02.2011 року ОСОБА_2 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 90 % заробітку на підставі довідок Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 31.01.2011 року № 7/8-941 та № 7/8-938 про складові заробітної плати.
Пенсія позивача обчислена з розміру заробітної плати, отриманої в Міністерстві житлового-комунального господарства України, правонаступником якого є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією за період з листопада 2006 р. по жовтень 2008 р. До заробітку, врахованого позивачу для призначення пенсії, включено посадовий оклад, доплату за ранг, надбавку за вислугу років, інші надбавки та премії.
Отримуючи пенсію державного службовця, ОСОБА_2 продовжував працювати, а тому у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати з 1 лютого 2011 р. йому було здійснено перерахунок пенсії з розміру заробітної плати, отриманої в Міністерстві житлового-комунального господарства України за період з 1 лютого 2009 р. по 31 січня 2011 р. До заробітку, врахованого позивачу для перерахунку пенсії, включено посадовий оклад, доплату за ранг, надбавку за вислугу років, інші надбавки та премії.
08.07.2016 року позивач звернувся до Управління із заявою про проведення перерахунку пенсії, в якій зазначив, що на його звернення додати копії документів, що знаходяться в його пенсійній справі, а саме: довідки, на підставі яких зроблено перерахунок пенсії та надав нові довідки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.07.2016 року.
З довідки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 817-218-16 від 6 липня 2016 р. вбачається, що протягом лютого 2009 р. - січня 2011 р. окрім посадового окладу, надбавок та премій, позивач також одержував інші виплати, а саме: матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, надбавку за військовий облік військовозобов'язаних, суму індексації заробітної плати, надбавку за виконання службових обов'язків. На ці виплати було нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 1 січня 2011 р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Дані відомості були зазначені й в довідках від 31.01.2011 року.
Судом встановлено, що вказані виплати не були включені в розрахунок заробітку для перерахунку позивачу пенсії з 1 лютого 2011 р.
Судом також встановлено, що у січні 2011 р. у зв'язку з виходом ОСОБА_2 на пенсію йому на підставі положень ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу» було виплачено грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів.
8 липня 2016 р. позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з 1 лютого 2011 р. з урахуванням усіх одержаних ним протягом лютого 2009 р. - січня 2011 р. виплат, проте листом від 14 липня 2016 № 7097/14/К-7523 Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії посилаючись на відсутність підстав для такого перерахунку.
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 37 Закону України від 19.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ) (в редакції чинній, на час перерахунку пенсії позивача) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно частини другої статті 33 Закону № 3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадового окладу, премій, доплат за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Частина сьома статті 33 Закону № 3723-ХІІ встановлює, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини шостої статті 33 Закону № 3723-ХІІ державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до вимог статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Із довідки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 817-218-16 від 6 липня 2016 р. «про складові заробітної плати (за останні 24 календарних місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ, так же як і з довідок від 31.01.2011 року № 7/8-941 та № 7/8-938 вбачається, що позивачу сплачувалися суми інших виплат, зокрема матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
На всі виплати, що включені в дані довідки нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, вони повинні були прийматися в розрахунок пенсії позивача.
Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку про те, що види оплати праці та інші виплати, які враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для перерахунку пенсії, не повинні виходити із складової заробітної плати, яку отримував державний службовець на час виходу на пенсію, оскільки таке звуження суперечить статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ.
Крім того, матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, видавалась щорічно і являлась об'єктом для нарахування і утримання страхових внесків до пенсійного фонду. А матеріальна допомога разового характеру надається роботодавцем у непередбачених (екстрених) випадках окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання і не є об'єктом для нарахування і утримання страхових внесків до пенсійного фонду.
Таким чином, відповідні матеріальні допомоги, що були виплачені позивачеві згідно наданої довідки, входить до складу фонду оплати праці.
Крім того, за змістом наведених норм статті 66 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», статті 41 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та не включається до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру пенсії державного службовця.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 28.05.2013 року №21-97а13 та від 04.03.2014 року №21-3а14.
За приписами частини другої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції в частині застосування вимог ч.2. ст.99 КАС України, задовольнивши позовні вимоги в межах шестимісячного строку з дня звернення до адміністративного суду, а саме починаючи з 04.02.2016 року, а не з моменту звернення з заявою до відповідача про перерахунок пенсії, оскільки право позивача було порушено ще з 01.02.2011 року, коли йому перераховували пенсію, відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням довідок від 31.01.2011 року № 7/8-941 та № 7/8-938
Доводи апелянта з посиланням, що з 01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу», яким перерахунок пенсії державним службовцям взагалі не передбачено, колегією суддів не приймається, оскільки було порушено право ОСОБА_2 на належну пенсію ще 01.02.2011 року при його перерахунку, так як встановлений невірний її розмір, а саме без урахування сум «Інших виплат». Отже суть даного спору не призначення, не перерахування раніше призначені пенсії, а саме відновлення права позивача на належну вже призначену йому пенсію.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Інші доводи апелянта також не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.
Відповідно до положень ст. 94 КАС України з Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва підлягають стягненню судові витрати у розмірі 606, 32 грн. (шістсот шість грн. 32 коп.), які були відстрочені апелянту до ухвалення судового рішення.
Керуючись ч. 10 ст.1832 , 195, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 р., залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду м.Києва від 20 вересня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії, залишити без змін.
Стягнути судові витрати з Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у розмірі 606, 32 грн. (шістсот шість грн. 32 коп. на розрахунковий рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, призначення платежу - судовий збір, Код 22030001.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
М.І. Кобаль
Головуючий суддя Карпушова О.В.
Судді: Кобаль М.І.
Епель О.В.